fbpx
Конспективно – про українські Су-27
Андрій Харук Андрій Харук Військовий історик, доктор історичних наук, професор кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Останні публікації автора

Конспективно – про українські Су-27

Авіація Енциклопедія Су-27

* інформація викладена у матеріалі актуальна станом на 2017-й рік та не враховує втрати двох Су-27 у 2018 році – 16 жовтня та 15 грудня

Україна після здобуття незалежності отримала 72 літаки Су-27. Більшість з них знаходилась на озброєнні двох винищувальних авіаполків: 831-го в Миргороді і 62-го в Бельбеку (Крим).

Повний комплект нових літаків був лише у миргородському полку, 62-й ВАП почав отримувати Су-27 лише у 1991 р. і на момент розпаду СРСР мав 14 таких літаків і 39 старих перехоплювачів Су-15ТМ.

Су-27 зі складу 62 авіаційного полку у Бельбеку

Крім того, 100-й корабельний винищувальний авіаполк авіації ВМФ, підпорядкований 1063-му центрові бойового застосування корабельної авіації і дислокований в Новофедоровці (м. Саки, Крим), мав Су-27 на озброєнні 1-ї АЕ (у 1989 р. – 12 Су-27 і вісім Су-27УБ).

У 1996 р. замість Су-15ТМ 62-й полк отримав літаки МіГ-29, а у 2002 р. Су-27 з цієї частини передали у 9-й ВАП (Озерне, Житомирська обл.). Згодом цю частину скоротили до окремої ескадрильї (39-та АЕ тактичної авіації), а миргородський полк став бригадою, зберігши свій номер.

100-й полк входив до складу авіації ВМС України, у 1996 р. був переданий до складу ВПС і майже одразу ж розформований. Су-27 з його складу передали у Миргород. Таким чином, зараз в Україні винищувачі Су-27 знаходяться на озброєнні двох частин – 831-ї БрТА і 39-ї окремої ескадрильї. На відміну від МіГ-29, парк українських Су-27 скоротився порівняно незначно: українські Су-27 були досить новими, а ресурс винищувачів цього типу у 2,5 рази більший, ніж МіГ-29.

Су-27 з бортовим номером 36 зі складу 831 бригади тактичної авіації

За станом на середину 2016 р. Повітряні сили мали 57 таких літаків, з них понад 30 перебувало у боєздатному стані. Сім винищувачів за роки незалежності було продано за кордон: два в Еритрею, три в Ефіопію та два (Су-27УБ) у 2008 р. в США (приватній фірмі). Ще два літаки Су-27УБ були втрачені у катастрофах, причому в обох випадках – під час авіашоу. 24 квітня 1992 р. такий літак розбився у Миргороді, загинув один з пілотів, другий успішно катапультувався. А 27 липня 2002 р. на аеродромі Скнилів (Львів) вціліли обидва пілоти, але на землі загинуло 78 глядачів, ще близько 250 зазнали поранень та травм. Скнилівська трагедія стала найбільшою за кількістю жертв в історії авіашоу в світі.

Падіння Су-27 у Скнилові

За оцінками експертів, на початку 2014 р. боєздатними були 14 українських Су-27: 9 у Миргороді і п’ять – в Озерному. П’ять літаків знаходилось на Запорізькому авіаремонтному заводі “МіГремонт”. Ще 36 машин перебувало на зберіганні (32 в Миргороді й чотири в Озерному).

У лютому 2014 р., на початку агресії Росії проти України, чотири Су-27 з 831-ї БрТА несли чергування на аеродромі Бельбек в рамках заходів з підтримання безпеки під час Сочинської олімпіади. Ці літаки встигли повернути у Миргород до захоплення аеродрому російськими військами.

У зв’язку з втратою аеродрому Бельбек і матеріальної частини 204-ї БрТА було організовано чергування чотирьох винищувачів Су-27 831-ї БрТА на аеродромі Кульбакіне як тимчасовий захід з прикриття повітряного простору на південному напрямку. На рубежі лютого і березня активізувалось бойове патрулювання Су-27.

Винищувачі Су-27 на аеродромі Кульбакіно в Миколаєві у 2014-у році

Літаки демонстрували свою присутність у небі Донбасу та інших районах, зокрема, поблизу північної ділянки українсько-російського кордону. Влітку 2014 р. Су-27, на відміну від МіГ-29, майже не застосовувались для ударів по наземних цілях – зафіксовано лише один такий випадок (20 липня під Суходільськом Луганської обл.). Втрат серед цього типу літаків теж не було.

У 2015 р. завод “МіГремонт” передав Повітряним силам України два перших модернізованих Су-27 – одномісний Су-27П1М і двомісний Су-27УБ1М. Українська програма модернізації передбачає заміну низки блоків РЛС Н001 і оновлення апаратури навігації та зв’язку. Завдяки цьому суттєво розширюються можливості літака в повітряному бою, однак у режимі “повітря-поверхня” вони залишаються досить скромними.

Авіація Енциклопедія Су-27

Останні публікації автора