fbpx

Короткий огляд біографії «Короля найманців» Майка Хоара

Африка Історія Найманці Світ

Майк Хоар (Томас Майкл Бернард Хоар) народився в 1919 році в Індії, в ірландській родині. Служив в британській армії під час Другої Світової Війни в Індії. Звільнився з армії, дослужившись до капітана Королівських Бронетанкових військ. Після закінчення війни мігрував в Дурбан, Південна Африка

Живучи в ПАР займався організацією сафарі, багато подорожував. У 1961 році Хоар почав свою кар’єру найманця, завербувавшись в жандармерію Катанги – територія сучасної Нігерії. Хоар сформував власний підрозділ білих найманців. Підрозділ отримав назву 4 Commando. Цифра 4 в назві підрозділу означає порядковий номер підрозділу, яким Хоар командував за час своєї служби в збройних силах.

У Катанзі Хоар познайомився зі своєю майбутньою дружиною – Філіс, яка працювала стюардесою. Так само в Катанзі познайомився зі своїм майбутнім другом – Джеррі Пюреном, який сформував ВВС Катанги і всіма силами підтримував свого друга Моіса Чомбе.

Штаб 4 Commando в Ньюнзу, фото з книги Майка Хоара - The Road to Kalamata.

Відслуживши контракт, Хоар покинув Катангу щоб провести медовий місяць зі своєю дружиною Філліс. Однак незабаром повернувся, щоб допомогти містеру Дональдсону відшукати зниклого безвісти його сина – Саймона Доналдсона. Саймон Дональдсон і Тед МакКей – двоє молодих друзів, що служили в 4 Commando. Під час вимушеного відступу 4 Commando, яке зробив Хоар для того, щоб уникнути бою з військами ООН, Саймон Дональдсон і Тед МакКей пропали без вісті. Перші спроби 4 Commando відшукати їх не увінчалися успіхом.

Друга пошукова операція дала результати. Пошукова група знайшла Саймона і Теда, проте вже похованими. Обидва найманця помилково здалися жителям одного з сіл з племені балуба. В результаті їх закатували і вбили. Після цього Майк повернувся до мирного життя в ПАР зі своєю дружиною.

У 1964 році Моіса Чомбе був запрошений в Конго на пост прем’єр міністра. Для відновлення порядку в країні Моіс Чомбе знову вдався до допомоги найманців. Чомбе зв’язався з Джеррі Пюреном, який і запросив Хоара на зустріч, вважаючи, що Хоар – кращий кандидат на посаду командира загону найманців.

Ситуація в Конго вимагала рішучих дій. На момент приходу Чомбе до влади, повстанці оволоділи практично двома третинами території Конго. Солдати Конголезької Національної Армії бігли з поля бою або приєднувалися до повстанців.

Генерал Джозеф Мобуту, будучи головнокомандувачем КНА обіцяв Хоару, що на базі Каміна вже підготовлені зброя й екіпірування для найманців. Однак, прибувши на базу Каміна, Хоар виявив, що ні озброєння, ні екіпіровки немає. Більш того, Алістеру Уіксу та Патріка О’Маллі, які в той момент займалися вербуванням солдатів в Йоханесбурзі (ПАР) і Солсбері (Родезія), вдалося найняти близько 30 осіб з 100 передбачуваних, частина з яких відмовилася від участі в операції, прибувши в Каміну . В результаті Хоар повів в бій близько 20 осіб, практично не екіпірованих і погано озброєних.

Операція зі звільнення Альбертвілля – “Watch Chain” провалилася через брак людей, спорядження і зброї. Однак не дивлячись на провал операції, Хоар дав урок усім: і повстанцям і КНА. Він довів, що ніякої магії у повстанців немає, а добре не дуже добре озброєні солдати можуть воювати з противником.

Перші рекрути Commando 5

В результаті за короткий час Хоару вдалося найняти і підготувати близько 200 осіб, які і склали його новий підрозділ найманців – 5 Commando. 5 Commando стало ударним підрозділом Конголезької Національної Армії, брало участь практично у всіх операціях під час Повстання Сімба в 1964-1965 рр. тим самим зігравши найважливішу роль в історії Конго.

Один з східнонімецьких радіодикторів назвав якось Майка Хоара «Mad Bloodhound». Дане слововосполучення має одне зі значень «кровожерна людина», але взагалі-то це порода собак. В результаті «правильний» переклад даного словосполучення – «Скажений шукач». Саме це прізвисько міцно закріпилося за Майком: він як шукач невтомно вишукував і знищував Сімба, а в СРСР і в інших країнах, що підтримують Сімба, Майка прозвали «кривавим катом».

Майк Хоар дає інтерв ю журналістам BBC, Конго 1965 рік.

Після закінчення конфлікту, Хоар повернувся додому в ПАР, де у нього народився син. У 1965 році Мобуту змістив президента Джозефа Касавубу, а Моіса Чомбе відправив у вигнання, зробивши тим самим переворот в країні.

У 1966 році була зроблена перша спроба найманців влаштувати переворот, змістити Мобуту і повернути владу Чомбе. Чомбе звернувся до Хоара з проханням організувати переворот. Однак Хоар відмовився по ряду причин. В результаті через погане планування перевороту, він зазнав краху.

В кінці 1970-х років Хоар був запрошений в якості військового консультанта на зйомки фільму «Дикі гуси». Варто відзначити, що багато героїв фільму мають реальні прототипи, в тому числі з підрозділу Хоара. Зокрема явну схожість можна угледіти у героїв фільму: сержант-майора Сенді Янгв (Сенді Кінг, який служив в 5 Commando), голубий доктор Артур Вітт (медик Френсіс Елліс служив в 5 Commando); лейтенант Шон Фінн (ймовірний прототип – Джеррі Пюррен, досвідчений льотчик і хороший друг Хоара), головного героя фільму – полковника Алена Фолкнера вважають збірним образом, що має схожість, як з Хоаром, так і іншими відомими найманцями.

У 1981 році 62-річний Хоар організував спробу перевороту на Сейшельських островах. Група найманців прибула літаком на Сейшели під виглядом спортивної команди. Однак під час огляду в одного з туристів, які прилетіли сусіднім рейсом, виявили заборонений до перевезення вантаж. Митники почали оглядати багаж всіх прибулих пасажирів. Серед них виявився один з останніх найманців, який не встиг покинути будівлю аеропорту. Під час огляду, в сумці з фальшивим дном митник виявив автомат Калашникова в розібраному вигляді і підняв тривогу.

Найманцям довелося діяти дуже швидко. Скинувши сумки з багажних полиць автобуса, вони зібрали автомати і захопили аеропорт. Через трагічну випадковість, під час збірки автомату, один з найманців загинув через мимовільний постріл.

Оскільки все пішло не за планом, найманцям довелося імпровізувати, але спроба захопити військову базу, недалеко від аеропорту, провалилася. Протягом наступних кількох годин, найманці відбивалися від контратак солдатів регулярної армії. Від подальшого кровопролиття, їх врятував індійський авіалайнер, який прибув на посадку. Практично всі найманці, за винятком п’ятьох (Джеррі Пюрен, Roger England, Aubrey Brooks, Carey і Dolincheck були арештовані, а через два роки тюремного ув’язнення – помилувані), захопили авіалайнер і полетіли. Після повернення в ПАР, Хоар був засуджений за захоплення авіалайнера на 10 років. Відсидівши 3 роки, Хоар був випущений достроково.

Книга в якій Майк Хоар детально описує сейшельські події*

Хоар був щасливо одружений. Мав безліч дітей і онуків. Хоар є автором серії книг про свої пригоди в якості найманця і просто мандрівника. Хоар займався судноплавством. Три роки він подорожував на своїй яхті разом з сім’єю в якості екіпажу, про що він розповів у своїй книзі “Три роки з Сільвією” (“Three years with Sylvia”).

Помер “Король найманців” мирною смертью у вісні, під час сну, проживши 100 років. Він став символом найманців середини 20-го століття, неофіційним лідером.

Замітка написала по перекладам книг Майка Хоара.


Сподобався матеріал? Підтримай незалежний проект - одна кава - 30 гривень - дозволять нам працювати для Вас!


➡ Приват 4149 6293 1808 2567

➡ Моно: 4441 1144 4179 6255


Побачили неточність чи маєте чим доповнити матеріал? Напишіть нам: info@mil.in.ua

Підписуйтесь на наші соцмережі:
Facebook
Twitter
YouTube
Телеграм
Viber


Африка Історія Найманці Світ