fbpx

Морські москіти в еру протикорабельної ракетної зброї

Історія Протикорабельні ракети (ПКР) Ракетні катери Світ Флот

В продовження історичної ретроспективи про розвиток москітного флоту розглянемо їх застосування в еру протикорабельної ракетної зброї.

На завершальному етапі Другої світової війни радянські війська отримали доступ до німецької крилатої радіокерованої протикорабельної бомби Henschel Hs.293А з дальністю польоту близько 12 км (на фото). Бомба виглядала як маленький літак, мала планер з перевернутим хвостовим оперенням, реактивний прискорювач та боєголовку в 500 кг, наведення на ціль здійснювалося по радіоканалу. Саме ця трофейна бомба стала прообразом сучасних протикорабельних крилатих ракет.

Німецька крилата радіокерована протикорабельна бомба Henschel Hs.293А

Постановою Ради міністрів СРСР від 4 квітня 1948 року № 1175–440 було розпочато розробку “реактивної авіаційної морської торпеди РАМТ-1400 “Щука”, що фактично стало продовженням робіт по трофейній Hs.293А. “Щука” мала нормальну аеродинамічну схему та, її радіокомандну систему наведення на ціль та бойову частину було скопійовано у німців. Ракета приводнялася за 60 метрів до цілі і уражала її у підводну частину. Першим кораблем, озброєним “Корабельним снарядом “Щука” (КСЩ), став побудований у 1955 році есмінець проекту 56-ЭМ “Бідовий”.

В своїй конструкції КСЩ мав низку невдалих рішень, які з урахуванням досвіду його створення було вирішено змінити. У 1955 році почалася розробка відносно компактного протикорабельного ракетного комплексу, який мав уражати цілі у надводну частину на дальності до 35-40 км.

Розробку такої ракети, що отримала назву П-15, було завершено у 1956 році, першим носієм цих ракет став торпедний катер проекту 183, який було переобладнано зі встановленням двох ракетних пускових установок.

Катер проєкту 183-Р

 

В 1960 році П-15 було прийнято на озброєння ракетних катерів проекту 183-Р (вартість цього катеру з дерев’яним корпусом була в два десятки разів меншою ніж есмінцю тих часів, загалом було побудовано 112 цих катерів, в тому числі на експорт).

Запуск протикорабельної ракети з катеру проєкту 183-Р

В цьому ж році флоту було передано перший катер проекту 205, який мав на борту чотири ракети П-15, всього було побудовано до 400 таких катерів різної модифікації. В подальшому ракету неодноразово модернізували і в 70-х роках світ побачила удосконалена версія цієї ракети під назвою “Терміт” з дальністю стрільби до 80 км. До окупації Криму цими ракетами були озброєні ракетний катер проекту 206мр “Прилуки”, ракетний корвет проекту 1241.1 “Придніпров’я” та 25 окремий береговий ракетний дивізіон ВМС ЗС України.

Перше в світі бойове застосування ракетних катерів було здійснено у Війні Судного дня між Ізраїлем з одного боку і Єгиптом та Сирією з іншого. 21 жовтня 1967 року отримані Єгиптом від колишнього СРСР ракетні катери проекту 183-Р нанесли удар ракетами П-15 по ізраїльському есмінцю “Ейлат”, що здійснював патрулювання біля Порт-Саїду. Залп першого ракетного катеру складався з двох ракет, після влучення яких корабель почав кренитися і тонути. Приблизно через годину другий ракетний катер випустив дві П-15, одна з яких влучила в есмінець, через дві хвилини після чого він затонув. Зі 199 членів екіпажу загинуло 47 та було поранено 97…

Потоплення ізраїльського есмінця ракетним катером призвело до фурору у світі. Начальник військово-морських операцій ВМС США адмірал Ельмо Зумвалт в рамках своєї ініціативи “Проект шістдесят” прискорює розробку протикорабельної ракети “Гарпун”, яка проводила випробування з 1965 року.

Франція починає розробку власної протикорабельної ракети MM38 “Екзосет”, яка базувалася на тактичній ракеті “повітря-земля” Nord AS30. Ракета мала дальність ураження цілей до 42 км та з 1975 року встановлювалася на франко-німецьких катерах класу La Combattante (в Німеччині – Tiger). Ці катери мали водотоннажність 234 тони і довжину 47 метрів, були озброєні 4-я ракетами “Екзосет” або “Гарпун”, 76-мм і 40-мм гарматами. Крім розробки власних протикорабельних ракет країни НАТО приділяють значну увагу захисту від протикорабельної зброї.

Згодом ракетні москіти стають ефективною потужною, водночас асиметрічною силою на закритих морських театрах по відношенню до традиційних багатотонажних кораблів. У зв’язку з цим флоти різних країн стали приділяти значної уваги протикатерній обороні, цей напрям набув настільки глибокого розвитку, що навіть змінив тактику застосування сил флоту у прибережних операціях.

В подальшому, ракетні москіти удосконалювалися в напрямку зменшення розмірів протикорабельних ракет і підвищення точності ураження ними різних морських цілей, збільшення швидкості/маневреності і зменшення водотоннажності/помітності носіїв протикорабельної ракетної зброї, а також набуття ними мультизадачних властивостей.

Ера ракетних москітів продовжується і до сьогодні. Той, хто розуміє і правильно використовує цей тренд має суттєві переваги в захисті власних літоральних вод перед більш потужним морським противником…


Сподобався матеріал? Підтримай незалежний проект - одна кава - 30 гривень - дозволять нам працювати для Вас!


➡ Приват 4149 6293 1808 2567

➡ Моно: 4441 1144 4179 6255


Побачили неточність чи маєте чим доповнити матеріал? Напишіть нам: info@mil.in.ua

Підписуйтесь на наші соцмережі:
Facebook
Twitter
YouTube
Телеграм
Viber


Історія Протикорабельні ракети (ПКР) Ракетні катери Світ Флот