“Мотовіліха” – “”Смерч” на “Татрі”

КРаЗо-Татросрачу присвячується

…вирішили одного разу індуси придбати нові потужні РСЗВ. Ходили по базару, приглядались, торгувались, цокали язиками… вподобали москальського “Смерча”. Все наче при ньому – і калібр, і дальність, і точність… От тільки шасі галіме… “Беремо, – сказали індуси, – але шасі має бути нормальне, таке як в людей!”

Людьми виявились чехи. Індуси вже мали добрячий досвід співпраці – з 1985 р. вони за ліцензією випускали чотиривісні “Татри” 815. До речі, не тільки їх – в Індії випускали і мотоцикли “Ява” під дивною місцевою назвою “Єзді”.

Звідки така назва? Коли виготовлення мотоциклів тільки починалось, чеські фахівці, які допомагали індусам, мали своєрідний ритуал: при випуску кожного мотоцикла чех ляскав його долонею по тому місцю, де в кобіти знаходяться сіднички, і напучував: “Єзді!” Слово індусам сподобалось… але щось я відволікся. Словом, коли артилерійську частину “Смерча” спробували віртуально приміряти до “Татри” 815, стало зрозуміло: не потягне!

Довелось в 1999 р. звертатись до фірми з Копржівніце: “Допоможіть на милість Крішни!”. Ті, недовго думаючи, відказали: “Нема базару! Додамо вам п’яту вісь – тоді точно потягне! Але навіщо вам брати модель минулого сезону? У нас є нова “Татра” 816 LIWA – ексклюзивчик! Мотор “Дойц”, трансмісія “Твін Діск” – все заграничне! Емірати 5 тисяч купили – а вони гівна не братимуть!” Словом, основою для п’ятивісного шасі стала саме ця експортна модель.

Підсумком стала поява шасі 816-6ZVR8T, точніше, двох його варіантів, які різняться максимально допустимою масою: 41 тонна – для пускової установки і 44 – для ТЗМ. Обидва варіанти комплектуються 8-циліндровим V-подібним дизелем “Дойц” і шестиступінчатою автоматичною трансмісією “Твін Діск”. Машини “Татра” 816 для ОАЕ комплектувались кабінами від 815-ї моделі, а ось шасі під “Смерч” отримали нові кабіни серії “Армакс”. Оскільки замовником виступав Пермський завод, знаний як Мотовіліхінський, то п’ятивісне шасі на “Татрі” прозвали “Мотовіліхою”.

Контракт на постачання шасі був підписаний у 2005 р., а серійний випуск тривав два роки – з жовтня 2006-го до вересня 2008 р. Крім Індії, “Смерчі” на татрівському шасі замовив ще Туркменистан (на усіх фото – саме туркменські машини). Але туркменбаші виявився скупим – він купив тільки одну батарею, шість ПУ і стільких ж ТЗМ. Індія ж придбала по 42 ПУ і ТЗМ. Ними укомплектували два полки по 20 ПУ (три батареї по шість + дві резервні на полк) і стількиж ТЗМ; ще дві ПУ і ТЗМ надійшли в навчальний центр.

А це – туркменська “Мотовіліха” стріляє 122-мм снарядом з вкладного ствола.

В обох випадках крім ПУ і ТЗМ “Татра” поставила повний комплект шасі для вогневих підрозділів. Тривісні шасі серії 815 використовуються для розміщення комадного пункту і ремонтної майстерні, а двовісні тіеї ж серії – для машини топоприв’язки (ліворуч на фото) і метеостанції. Монтаж усього спецобладнання здійснювався в Росії. Індія купила 15 КШМ, 9 майстерень і по 12 метеостанцій і топоприв’язчиків, а Туркменистан – по одній спецмашині кожного типу.

Який же з цього висновок? “Татра” спроможна виконати малосерійні партії спеціальних шасі під конкретні вимоги замовника, до того ж, з використанням комплектуючих світового класу. Сподіваюсь, наші вояки теж зможуть юзати ці якісні і надійні машини.