Незаконний експорт нафти з Ірану досяг п’ятирічного максимуму

Незаконний експорт нафти з Ірану досяг п’ятирічного максимуму за часів правління Байдена, який утримувався від захоплення незаконних танкерів Тегерана, навіть незважаючи на те, що влада мала щонайменше півдюжини надійних підстав, згідно з розвідувальною інформацією, зібраною і наданою Конгресу, повідомляє Washington Free Beacon.

Експорт іранської нафти — основне джерело доходу безгрошового режиму Тегерана — зріс на 35 відсотків з 2021 по 2022 рік, що свідчить про те, що адміністрація Байдена не вводить санкцій, спрямованих на запобігання цим продажам. Рекордні доходи від нафти дозволили Ірану збільшити оплату своїх регіональних терористів і спричинити хаос в Ормузькій протоці, критичному судноплавному шляху, де Тегеран регулярно переслідує американські військові кораблі та захоплює комерційні судна.

Згідно з даними офісу сенатора Джоні Ернста (Р., Айова), Іран намагався викрасти п’ять кораблів з квітня, а також «переслідував, атакував або захопив майже 20 торговельних суден під міжнародними прапорами» з 2021 року. Ситуація стала настільки жахливою, що на початку цього місяця адміністрація Байдена перекинула додаткові бойові літаки в регіон, щоб допомогти стримувати ці атаки.

На тлі цього зростання іранської агресії адміністрація Байдена не змогла застосувати санкції проти торгівлі нафтою Тегерана, що вигідно Китаю, Сирії та Венесуелі. Продажі іранської нафти станом на серпень 2022 року становили 44 мільярди доларів — це на 77 відсотків більше, ніж у 2020 році — аналітики пояснюють це зростання «назавжди м’яким застосуванням санкцій» президента Джо Байдена. Хоча адміністрація Байдена була озброєна розвідувальною інформацією, щоб заарештувати щонайменше шість нелегальних іранських нафтових суден за останні місяці, вона затримала лише одне судно за останній рік, ймовірно, щоб заспокоїти Тегеран на тлі дипломатичних переговорів щодо відновлення ядерної угоди 2015 року.

«Дозволяючи Ірану збільшувати свої незаконні прибутки від нафти, адміністрація Байдена дає дозвіл на додаткове фінансування своєї терористичної діяльності, змушуючи США розміщувати більше активів у регіоні та піддавати ризику більше ресурсів», — сказав Ернст Free Beacon у заяві.  «Ця стратегія умиротворення має бути закінчена — життя поставлено на кон».

Представник Державного департаменту спростував звинувачення в тому, що адміністрація не запроваджує нафтові санкції проти Ірану, заявивши, що суворі заходи «залишаються в силі та триватимуть, доки ядерна програма Ірану не повернеться до відповідності попереднім зобов’язанням». «Будь-яке уявлення про те, що ми не виконуємо наші санкції, є хибним», — сказав речник, говорячи про передісторію цього питання. «Сполучені Штати вжили численних заходів проти тих, хто ухилявся від санкцій по всьому світу за часів адміністрації Байдена».

Загалом Іран експортує майже 1,5 мільйона барелів на день, з яких майже 1,4 мільйона йде до Пекіна. З червня по липень експорт нафти до Китаю зріс приблизно на 300 000 барелів на день, згідно зі статистичними даними, опублікованими у вівторок United Against a Nuclear Iran, спостережною групою, яка відстежує незаконні нафтові танкери Тегерана. «Саме незмінний попит Китаю на іранську сиру нафту залишається ключовим постійним і критично важливим джерелом порятунку для експорту нафти з Ірану», — заявила група.

І хоча Washington Free Beacon звинувачує адміністрацію Білого Дому у слабкому застосуванні санкцій, радше за все, у Вашингтоні виходили і з інших мотивів. Китай, як основний покупець   іранської нафти, отримує суттєвий важіль впливу на Ісламську республіку, поза санкціями. По перше тому, що це Китай, а по друге нафта йде в Піднебесну залізницею і не може бути обмежена санкціями по факту. Вводити санкції, “щоб було”, без контролю за їх дотриманням – слабка позиція, яку Білий Дім в сьогоднішніх умовах вряд чи зможе собі дозволити.

Інший мотив, що іранська нафта чи будь чия – вся вона йде у скарбничку світового балансу нафти і стримує зростання цін. На тлі відчайдушних спроб Саудівської Аравії загнати світові ціни під стелю 100 доларів за барель, додаткова, бодай, і іранська нафта робить свою справу. З іншого боку, збільшення закупівлі Китаєм іранської нафти, автоматично зменшило об’єми закупок нафти російської. Іран та московія є головними конкурентами на ринку контрабанди нафти в регіоні. А тому таке заміщення нафти, є плюсом для України.

Вочевидь, що збільшення об’ємів продаж, навіть не за світовими цінами, збільшує кількість грошей в кишенях іранського режиму, що веде до збільшення витрат на війну (а куди ще витрачати гроші деспотичним режимам?). Однак, за збільшенням грошової маси йде подія з чарівною назвою “інфляція”, яка зжирає додатковий прибуток. Так, базовані в Сирії групи найманців, які фінансуються Іраном, оголосили про підвищення зарплати на 13 відсотків на початку цього місяця, за даними Інституту вивчення війни, «ймовірно, це дозволить Ірану зберегти конкурентну перевагу в вербуванні на тлі збільшення розгортання військ у провінції».

Проте таке підвищення має викликати ланцюгову реакцію підвищень серед асадівських і проросійський вояк. Може це буде і не основна частина видатків русні в Сирії, але це готівка і все рівно зараховується як плюс.

А, остаточний вирок «зайвим грошам» має поставити військова сила. Центральне командування США, яке керує операціями в регіоні по стримуванню Ірану, значно активізувало свої зусилля і завило про брак сил. Після зменшення сил CENTCOM на 85 відсотків порівняно з піком 2008 року їх кількість почала знову зростати. Минулого тижня Пентагон відправив до регіону есмінець з керованими ракетами USS Thomas Hudner, F-16, F-35 і Групу амфібій до BATAAN/Морський експедиційний підрозділ (ARG/MEU). Так само йде посилення сухопутних підрозділів на південному кордоні Сирії з Іраком.

Збільшилася кількість спільних з Ізраїлем навчань.  У січні Сполучені Штати та Ізраїль провели найбільші в історії американо-ізраїльські військові навчання, в яких брали участь понад 140 літаків, 6400 американських і 1500 ізраїльських військовослужбовців. А 14 липня завершилося чотириденне спільне навчання в Ізраїлі рамках третьої частини серії навчань Juniper Oak, які зосереджуються на можливостях, пов’язаних з ударом по ядерній програмі Ірану.

А ще, раніше цього року, Ізраїль оголосив, що закупить у США 25 додаткових винищувачів F-35 Lightning II, щоб додати до вже закуплених 50 одиниць. Він також закуповує танкери KC-46 Pegasus, щоб збільшити можливості Ізраїлю з дозаправки в повітрі. Обидві технології, ймовірно, зіграють центральну роль у військовій атаці Ізраїлю на ядерні об’єкти Ірану.

Підсилення сил відбувається на тлі інтенсифікації контактів військових лідерів США та Ізраїлю. Розмова міністрів оборони США та Ізраїлю Ллойда Остіна та Йова Ґалланта 25 липня. Після неї візит командувача  CENTCOM генерала (****) Майкла «Еріка» Курілли до Ізраїлю 25-27 липня. Після візиту генерал Курілла зазначив: «За короткий час, коли Ізраїль був частиною зони відповідальності CENTCOM, було досягнуто значного прогресу у взаємодії між ЦАГАЛом і Центральним командуванням США».

«Оскільки політичні хвилювання та політичні лідери приходять і йдуть у Сполучених Штатах та Ізраїлі, обидві армії продовжували — і продовжуватимуть — поглиблювати свою співпрацю одна з одною, розуміючи, що обидві країни безпечніші, коли вони працюють разом, щоб забезпечити довговічність і спільність інтересів перед обличчям зростаючих небезпек». — Бредлі Боумен, старший директор Центру військової та політичної влади FDD