fbpx
Огляд спроб реформування Служби безпеки України

Останні публікації автора

Історична та кримінально-правова характеристика тероризму в Україні

Історична та кримінально-правова характеристика тероризму в Україні

Женева та Відень як центри світового шпигунства

Женева та Відень як центри світового шпигунства

Національна безпека України: Складові елементи та виклики сьогодення

Національна безпека України: Складові елементи та виклики сьогодення

Військова присутність Китаю та Російської Федерації у різних точках земної кулі

Військова присутність Китаю та Російської Федерації у різних точках земної кулі

Військова хитрість та військове віроломство: розгляд понять через призму міжнародного гуманітарного права

Військова хитрість та військове віроломство: розгляд понять через призму міжнародного гуманітарного права

Стратегії національної безпеки США 2010, 2015 та 2018 років: порівняння

Стратегії національної безпеки США 2010, 2015 та 2018 років: порівняння

Огляд спроб реформування Служби безпеки України

Огляд спроб реформування Служби безпеки України

Розмежування понять воєнний та військовий злочин

Розмежування понять воєнний та військовий злочин

«ФРАНСАФРИКА»: Система франко-африканських політичних відносин у 20-21 століттях

«ФРАНСАФРИКА»: Система франко-африканських політичних відносин у 20-21 століттях

Система військової юстиції України: ретроспектива та сучасний стан

Система військової юстиції України: ретроспектива та сучасний стан

Оборонні документи України

Оборонні документи України

Феномен організацій Хамас та Хезболла: терористичні організації чи політичні партії з бойовим крилом

Феномен організацій Хамас та Хезболла: терористичні організації чи політичні партії з бойовим крилом

Зовнішні функції держави. Роль і місце в процесі утвердження обороноздатності та авторитету України

Зовнішні функції держави. Роль і місце в процесі утвердження обороноздатності та авторитету України

Розвиток системи військово-політичних відносин України з країнами  Європи, через призму російської агресії

Розвиток системи військово-політичних відносин України з країнами Європи, через призму російської агресії

Талібан та ІДІЛ: ідеологічні розбіжності поглядів

Талібан та ІДІЛ: ідеологічні розбіжності поглядів

Огляд спроб реформування Служби безпеки України

Реформа СБУ

За останні роки система державного управління в Україні зазнала суттєвих змін, починаючи від законодавчого закріплення курсу на вступ до ЄС та НАТО, реформи децентралізації, та закінчуючи повною зміною функціонального навантаження багатьох державних органів, звісно не стала виключенням і правоохоронна система та система національної безпеки та оборони України. Протягом 7 років кардинальних змін зазнали і органи прокуратури, органи внутрішніх справ (створення Національної поліції України), створення низки антикорупційних органів, таких як Національне антикорупційне бюро та Державне бюро розслідувань, прийняття нової законодавчої бази для Служби зовнішньої розвідки.

Про те Служба безпеки України наразі залишається єдиним органом системи національної безпеки який і досі не зазнав актуальних та дійсно очікуваних змін. Хоча треба зазначити, що за ці роки було декілька намагань внести докорінні зміни в роботу системи даного органу.

Перша спроба реформування органу була проведена у 2015 році, коли Указом Президента України було введено в дію рішення Ради національної безпеки та оборони «Про Стратегію національної безпеки України», щодо прийняття нового об’єктивно актуального документу стратегічного характеру, саме в нормативних приписах нової редакції Стратегії було зазначено, що у стані гібридної війни, в якому опинилася наша держава, даний орган повинен сконцентрувати свою увагу виключно на контррозвідувальних, контртерористичних функціях, та на діяльності по захисту державної таємниці. Таким чином можна було зробити висновок, що дуже глобальних перелік напрямків роботи органу може бути скорочений, і досить суттєво.

Треба зазначити, що ці нормативні положення мали суто декларативний характер, тобто вони були лише фундаментом для подальшої роботи, щодо практичної зміни органу.

Першим практичним кроком було введення в дію Указом Президента 14 березня 2016 року рішення РНБО «Про Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони», в якій вже чітко було прописано мету змінити орган, шляхом скорочення повноважень органу, та концентрації уваги на прописаних у Стратегії ключових напрямках.

За даним документом СБУ мала 3 місяці часу на те, щоб розробити та представити власний план, щодо реформування, в допомогу надавалися міжнародні представники з ряду органів які входять до організаційної структури НАТО (Офіс зв’язків НАТО, та Центр інформації та документацій НАТО), з числа яких та з представників самої служби була створена Міжнародна дорадча група.

Проект програми змін був представлений РНБО на розгляд, про те мав дуже багато недоліків, а саме зовсім не змінював організаційну та функціональну природу органу. І як висновок був направлений на доопрацювання назад до СБУ. Друга спроба затвердження програми реформування була проведена у жовтні 2017 року, про те і вона була провальною, РНБО не прийняло проект.

Якщо коротко надати тези які повинні були стати новим фундаментом до подальшої діяльності СБУ, то по-перше це посилення контррозвідувальної та контртерористичної діяльності органу, це планова ліквідація відділів які виконують суто правоохоронні функції (перш за все мова йде про Головне управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю, відділ «К»), та створення парламентського контролю за роботою Служби безпеки України.

Треба зазначити, що питання щодо створення парламентського контролю за роботою не тільки СБУ, а й розвідувальних органів згодом було закріплене в Законі України «Про Національну безпеку».
Наступні декілька років було добою застою, тобто ніякі докорінні зміни щодо роботи органу не приймалися, і тільки у 2020 році були реалізовані наступні спроби.


Погляд на реформу з середини: Реформа СБУ. Зміни у внутрішній структурі


Про те за ці декілька років застою до вже сформованих пропозицій щодо змін додалися і нові, по-перше це скорочення складу, майже на третину (на 2020 рік загальна чисельність співробітників близько 27 тисяч осіб), по-друге це підняття питання щодо демілітаризації органу, на думку деяких фахівців це надасть більш широку можливість до залучення кращих цивільних кадрів до роботи в органі (хоча в Конституції України прямо вказується військовий статус органу).

У березні 2020 року Президент України скористався своїм правом законодавчої ініціативи і подав на розгляд до Парламенту законопроект №3196 щодо реформування Служби безпеки України.

Про те після оприлюднення положень виник досить суттєвий шквал критики, причому як з боку українського суспільства так і з боку самої Міжнародної дорадчої групи, та Консультативної місії ЄС.

Шквал критики був викликаний деякими спірними положеннями, по-перше це залишення за органом права на слідчі дії, тобто здатність на рівні з органами Національної поліції та НАБУ проводити слідчі заходи.

Якщо подивитися на практику інших країн то можна сказати, що майже жодна аналогічна спецслужба Європи не має такого повноваження, тобто наявність слідчих повноважень перетворює спецслужбу на звичайних правоохоронний орган.

Для прикладу можна навести британську спецслужбу МІ5, яка виступає державним органом який проводить контррозвідувальні дії на території Великої Британії, на основі Закону про службу безпеки від 1989 року, саме в даному нормативно-правовому акті передбачається перелік повноважень органу, серед яких можна побачити, що повноваження МІ 5 заключаються в роботі в сфері боротьби з тероризмом, незаконним поширенням зброї масового ураження, та розкриттям та подальшим знешкодженням іноземних розвідувальних мереж, тобто жодного слова про звичайні правоохоронні функції.

Також, можна звернути увагу на такий орган як ФБР, який за словами колишнього директора Роберта Мюллера після терактів 2001 року повністю трансформувався, та встановив основні пріоритети в своїй роботі на контртероризмі, контррозвідці та забезпечення безпеки США у кіберпросторі.

Правоохоронний статус органу навіть надається у самому визначення СБУ, виходячи з наданого у проекті терміну Служба безпеки України це «державний правоохоронний орган спеціального призначення, що забезпечує державну безпеку» хоча останні декілька років у законодавстві надається визначення за яким СБУ є «державним органом спеціального призначення з правоохоронними функціями», це дає нам зрозуміти, що знову основою діяльності органу буде саме правоохоронні повноваження, а вже потім всі інші повноваження, якими повинна займатися спецслужба.

Це нововведення може надати СБУ і надалі право займатися розслідуванням економічних злочинів, та протидіяти організованій злочинності, хоча на мою думку в стані війни СБУ повинно передати ці функцій органам, що входять до складу Міністерства внутрішніх справ, а сконцентрувати свою увагу на боротьбі з тероризмом, захисті державної таємниці та проведенням контррозвідувальних заходів.

Після всієї критики яка була направлена на президентський законопроект №3196 «Про внесення змін до Закону України “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України” у травні він був направлений на доопрацювання у профільний комітет Верховної Ради України.

У жовтні 2020 року дороблений проект був знову переданий на розгляд до Верховної Ради України, про те і досі не був прийнятий, на початку грудня голосування за законопроект було у порядку денному роботи ВРУ, але до його розгляду народні депутати не дійшли.

Якщо узагальнити все вищевикладене та сформулювати основні тези які повинні бути присутніми в новому законі, то це звуження кола повноважень служби, акцентування уваги на функціях які дійсно є сферою уваги спецслужби (контррозвідка, контртероризм, захист державної таємниці, та інформаційна безпека держави), та встановлення чітких та конкретних рамок в питаннях щодо розмежування кола повноважень між СБУ та рядом інших правоохоронних органів, для того, щоб не повторювалася ситуація коли СБУ при великому бажані може займатися розслідуванням майже кожного злочину.


Сподобався матеріал? Підтримай незалежний проект - одна кава - 30 гривень - дозволять нам працювати для Вас!


➡ Приват 4149 6293 1808 2567

➡ Моно: 4441 1144 4179 6255


Побачили неточність чи маєте чим доповнити матеріал? Напишіть нам: info@mil.in.ua

Підписуйтесь на наші соцмережі:
Facebook
Twitter
YouTube


Реформа СБУ

Останні публікації автора

Історична та кримінально-правова характеристика тероризму в Україні

Історична та кримінально-правова характеристика тероризму в Україні

Женева та Відень як центри світового шпигунства

Женева та Відень як центри світового шпигунства

Національна безпека України: Складові елементи та виклики сьогодення

Національна безпека України: Складові елементи та виклики сьогодення

Військова присутність Китаю та Російської Федерації у різних точках земної кулі

Військова присутність Китаю та Російської Федерації у різних точках земної кулі

Військова хитрість та військове віроломство: розгляд понять через призму міжнародного гуманітарного права

Військова хитрість та військове віроломство: розгляд понять через призму міжнародного гуманітарного права

Стратегії національної безпеки США 2010, 2015 та 2018 років: порівняння

Стратегії національної безпеки США 2010, 2015 та 2018 років: порівняння

Огляд спроб реформування Служби безпеки України

Огляд спроб реформування Служби безпеки України

Розмежування понять воєнний та військовий злочин

Розмежування понять воєнний та військовий злочин

«ФРАНСАФРИКА»: Система франко-африканських політичних відносин у 20-21 століттях

«ФРАНСАФРИКА»: Система франко-африканських політичних відносин у 20-21 століттях

Система військової юстиції України: ретроспектива та сучасний стан

Система військової юстиції України: ретроспектива та сучасний стан

Оборонні документи України

Оборонні документи України

Феномен організацій Хамас та Хезболла: терористичні організації чи політичні партії з бойовим крилом

Феномен організацій Хамас та Хезболла: терористичні організації чи політичні партії з бойовим крилом

Зовнішні функції держави. Роль і місце в процесі утвердження обороноздатності та авторитету України

Зовнішні функції держави. Роль і місце в процесі утвердження обороноздатності та авторитету України

Розвиток системи військово-політичних відносин України з країнами  Європи, через призму російської агресії

Розвиток системи військово-політичних відносин України з країнами Європи, через призму російської агресії

Талібан та ІДІЛ: ідеологічні розбіжності поглядів

Талібан та ІДІЛ: ідеологічні розбіжності поглядів

Facebook Notice for EU! You need to login to view and post FB Comments!