Події в Білорусі – протести, станом на 16 серпня (ранок).

МЗС України констатує, що офіційно оприлюднені результати виборів президента Республіки Білорусь не викликають довіри в білоруському суспільстві. Ми загалом поділяємо позицію, висловлену Європейським Союзом щодо виборів в Білорусі…

А новий план по аншлюсу Білорусі в дії. Вчора Лукашенко на апаратній нараді анонсував розмову з ху@лом. Розуміємо, що домовленості про це вже існували (повернуті 32 вагнерівці) і попередні умову Лукашенко виконав, просто білоруський президент випендрився.

З озвучених результатів цих переговорів, «путін введі війська» відбудеться за першим запитом Лукашенка, або іншого білоруського чиновника який отримає тимчасово владу. Коротше Лука повисів на коротенькому гачку.

Прем’єр-міністр Білорусі подав у відставку, який був 100% людиною Луки, очікую, що новим стане проросійська людина і саме він забезпечить запит до рашки в разі «інсульту» діючого диктатора.

Для забезпечення безперешкодного маршу «свинособачих» військ до Мінська, Лукашенко наказав перекинути десантну бригаду з Вітебська до Гродно на західний кордон країни. Дорога рівна та пуста. Але є добра новина – Лука не може гарантувати ху@лу повну лояльність свої армії.

Щоб заспокоїти або пересвідчитися у лояльності військових, Лукашенко вчора відвідав Генеральний штаб Збройних Сил РБ та в Центрі стратегічного управління в Міністерстві оборони Білорусі.

Емоційний та розумовий стан самопроголошеного білоруського президента можна оцінити за фразою кинутою до народу Білорусі на нараді з військовими: “Хочете повоювати – будь ласка, але мужики з мужиками, не треба вперед виставляти дівчат”.

Далі, на тлі заспокоєння (як жертовного барана) Луки – ху@лом особисто, російські інформагентства продовжують його демонізувати і підривати його легітимність.

Білоруський ОМОН підбадьорює московський маргінез під Білоруською амбасадою.

Іншою стороною цієї медалі стало намагання знизити рівень ненависті Білоруського народу до своїх силовиків. До цього процесу крім ЗМІ, та корисних ідіотів, долучили «важку артилерію» у вигляді главпопа рпц гундяєва. Він закликав про швидке припинення публічного протистояння в Білорусі і “… молиться, щоб влада та всі здорові соціальні сили, які піклуються про добробут людей, вступили в діалог для подолання напруженості”.

Так, інші конфесії також виступають за мир, але наприклад Рада єпископів найбільшої євангельської асоціації в Білорусі закликала саме білоруську владу припинити насильство та розпочати мирний діалог з людьми. «Події, що відбуваються в нашій країні в передвиборчий період і відразу після президентських виборів, нікого не залишили байдужим, включаючи Церкву християн віри євангельської. Боляче бачити зростання насильства в суспільстві, передчуваючи, куди воно призведе нашу рідну країну». Так що поп священнику не брат.

Так, що очікуємо повторних виборів, знов ж таки в разі наполегливості самих Білорусів. Перерахунок бюлетенів став вже неможливим із-за знищення останніх. Брестський правозахисник Володимир Вялічкін привіз спалені, але не повністю знищені бюлетені, які знайшов у місцевій котельні. Білоруський диктатор буле відбиватися до останнього і так сам прагне надурити ху@ла.

Тому, пішли чутки що відкрита кримінальна справа проти проросійського кандидата В.Цепкали, якій більше Лукашенко навіть чим сам Лукашенко.

Сьогодні вночі відбулася спроба знов прибрати квіти з місця загибелі Олександра Тарайковського.

І завтра, держслужбовців зганяють на примусовий мітинг о 12:00 на площі Незалежності у Мінську (опозиція планує теж туди завітати).

А що робить білоруська опозиція, штаб якої продукує плани дій, але поки не виступає публічно?

«Неділя:
– Мінськ, 14.00, національний марш “За свободу”. Телефонуйте заздалегідь в двері всіх своїх сусідів і разом виходите в центр міста. Як тільки займемо всю площу Незалежності, висуваємося до Стели і там закликаємо владу до відповіді за злочини.
– Регіони, 14.00. Таким же чином все міста виходять на центральні площі та викликають до відповіді глав райсполкомов і РУВС.

Наші Вимоги:
– Негайна свобода всім затриманим і політв’язням;
– Відхід Лукашенко;
– Правосуддя над винними у вбивствах і тортурах.

Понеділок:
– Якщо наші вимоги не виконуються, весь Мінськ таким же чином займає Партизанський проспект і висувається до МЗКТ (куди Лукашенко планував приїхати). Чекаємо там ВСІХ робочих Мінська, які страйкують, щоб заодно висловити їм підтримку. Якщо Лукашенко не захоче відповідати перед народом і втече, мінчани йдуть на площу Незалежності і дають останній шанс чиновникам перейти на сторону народу.
– У регіонах страйкуючі робочі точно також збираються в центрі і дають останній шанс місцевої влади. А все решта жителів приходять їх підтримати.

Білоруси, це ФІНАЛ. Ми не можемо пробачити цей садизм і вбивства. ВИХОДИТЬ АБСОЛЮТНО КОЖНИЙ».

Все начебто вірно і досить оптимістично, хоча є одне але, яке на мою думку погубить всю справу. І це рожеве-романтичне ставлення білорусів до «братнього народу». На жаль ані вагнерівців, ані московський ОМОН на вулицях Мінська не змусив людей змінити свою думку.

Навіть опозиційні джерела публікують про 10-ть причин чому путін не нападе на Білорусь. Їх зміст публікувати не буду, але post skrіptum дам повністю: «Для того щоб не допустити такого сценарію в майбутньому, перехідної білоруської влади в разі перемоги не варто на ейфорії чіпати радянські пам’ятники, міняти символіку або скасовувати державний статус російської мови. Але з огляду на те, що справ буде море, а за всіма доступними опитуваннями, ці заходи в Білорусі не підтримує більшість, не бачу причини думати, що перехідна влада свіхнется і почне цим взагалі займатися». Сумно від прочитаного, правда?(

Але, особисто я продовжую сподіватися на білорусів. Протест швидко трансформується і русня може не встигнути запропонувати їх свого голема. Градус постійно підвищується. Директора заводів і дипломати визнають нелегітимність диктатора. А ось так його зустрічають на вулицях Мінську.

І на мітингах вже лунають гасло: “Трибунал!!!”

Сподівання білоруської влади і русні, що довіра до влади відновиться, а про жертви не загадають, треба лише прибрати квіти – марна.

Олександ Віхор в наслідок побиття помер у лікарні 11 серпня.

Ще досі 16-річний Тимур М. перебуває в реанімації 3-ї дитячої лікарні міста Мінська, його 13 серпня доставили з Партизанського районного відділу внутрішніх справ та затримали 12 серпня біля Кам’яної Горки. Хлопець перебуває у медичній комі, його важко побили, у нього була травма мозку, струс мозку, відкритий перелом скуло-орбітального комплексу, судомний синдром, параарбітальна гематома праворуч, множинні удари м’яких тканин і кінцівок, травматичні ерозії. І таких фактів буде ще чимало.

Pray for Belarus! Жыве Беларусь!