fbpx
Політика contra хорватського президента Мілановича: епатаж чи гра на руку рф
Катерина Шимкевич Катерина Шимкевич Кандидатка історичних наук, працюю в ЗІЕІТ та Аналітичному центрі балканських досліджень

Останні публікації автора

Мир під постійним контролем НАТО: повоєнна відбудова

Мир під постійним контролем НАТО: повоєнна відбудова

НАТО у колишній Югославії. Навіщо Європа попросила допомоги в альянсу? (частина 1)

НАТО у колишній Югославії. Навіщо Європа попросила допомоги в альянсу? (частина 1)

Успіх чи програш європейсько-американської дипломатії в Косово

Успіх чи програш європейсько-американської дипломатії в Косово

Белград і Приштина – домовитися неможливо

Белград і Приштина – домовитися неможливо

Незалежність Косова як тригер нестабільності на Балканах

Незалежність Косова як тригер нестабільності на Балканах

Невидимі жертви війни у Боснії і Герцеговині

Невидимі жертви війни у Боснії і Герцеговині

Що не так із військовим нейтралітетом Сербії? (частина 2)

Що не так із військовим нейтралітетом Сербії? (частина 2)

Що не так із військовим нейтралітетом Сербії? (частина 1)

Що не так із військовим нейтралітетом Сербії? (частина 1)

Рух Неприєднання та Югославія: “втеча” Тіто від СРСР

Рух Неприєднання та Югославія: “втеча” Тіто від СРСР

Політичні ігри Міжнародного трибуналу по колишній Югославії

Політичні ігри Міжнародного трибуналу по колишній Югославії

Воєнних злочинців з рф судитимуть. Справа Мілошевича це доводить

Воєнних злочинців з рф судитимуть. Справа Мілошевича це доводить

Збройні сили Косова існують, але на папері

Збройні сили Косова існують, але на папері

Порт Рієка: чи має Угорщина на нього право

Порт Рієка: чи має Угорщина на нього право

Несправедливий Тріанон: що лежить в основі політики ревізіонізму Віктора Орбана

Несправедливий Тріанон: що лежить в основі політики ревізіонізму Віктора Орбана

Політика contra хорватського президента Мілановича: епатаж чи гра на руку рф

Політика contra хорватського президента Мілановича: епатаж чи гра на руку рф

Політика contra хорватського президента Мілановича: епатаж чи гра на руку рф

Конфлікт між прем’єр-міністром Хорватії Андрєєм Пленковичем та президентом країни Зораном Мілановичем триває вже не один місяць. Підґрунтям владних протиріч є різне бачення прем’єра та президента на зовнішню та внутрішню політику. Мілановича, зокрема, вважає, що потрібно сконцентруватися на проблемах хорватів, у тому числі і у БіГ, а не займатися питаннями, що мають опосередковане значення для Хорватії. Пленкович на такі закиди відповідає, що робить все на користь держави і хорватів. Декілька тижнів тому протиріччя загострилася настільки, що Пленкович відмовився від протокольних зустрічей із Мілановичем. Політику останнього можна назвати contra, бо хорватський президент робить усе дзеркально на дії прем’єра. Пленкович підтримує Україну, а Міланович у квітні заявив, що треба розібратися, хто скоював злочини у Бучі. Уряд заявив про повну підтримку Швеції та Фінляндії щодо вступу у НАТО, президент у відповідь майже прокричав, що він накладе вето на це. Бо не на часі. Влада, за його словами, має розібратися із виборчим законом для боснійських хорватів. 

Владні обмеження

За Конституцією, Хорватія є парламентсько-президентською республікою. Президент має досить обмежені функції, через що навіть хорвати точно не можуть точно сказати, чим займається президент. Цю посаду з лютого 2020 р. займає Зоран Міланович, якого аналітики, експерти та журналісти описують як суперечливу людину. Він відомий своїми заявами, які носять подвійний характер. І досить часто він говорить те, що далеко від дійсності, чи не відповідає його функціональним можливостям як президента.

Зоран Міланович уповноважений представляти країну за кордоном, оголошує вибори до парламенту, може призначити референдум про зміну Конституції, але якщо матиме підпис прем’єр-міністра.

За такою ж самою схемою – пропозиція уряду, співпідпис прем’єра – відбувається відкриття дипломатичних представництв і консульських установ за кордоном. Уповноважений президент приймати вірчі грамоти та відзивні листи від керівників іноземних місій.

 

Міланович, згідно з Конституцією, є верховним командувачем Збройних сил Хорватії, командування якими здійснює через міністра оборони. Має право віддати накази начальнику Генерального штабу, який інформує про накази Міністерства оборони.

Тільки на підставі парламенту може оголосити війну і укласти мир. Ще складніше віддати наказ про застосування збройних сил в умовах воєнного стану чи його відсутності. Для цього Міланович має отримати схвалення від прем’єра. У разі неоголошення воєнного стану президент за згоди прем’єра – за наявності його підпису на відповідному документі – віддати наказ застосувати збройні сили. 

Якщо ж воєнний стан оголошують, то повноваження президента Хорватії дещо розширюються. Наприклад, він матиме право видавати укази, які матимуть силу закону (лише у рамках існуючих повноважень); у разі неможливості провести засідання Сабору, президент без депутатів регулює різні питання за допомогою указів, що також матимуть силу закону.

Коли виникне загроза незалежності Хорватії, її єдності та існуванню, або різні органи державної влади не можуть виконувати функції, визначені Конституцією, то президент може видавати для вирішення проблем у державі укази, що матимуть силу закону. Утім, для цього йому знову потрібно мати співпідпис прем’єра.

Призначення на посади у сфері національної безпеки відбувається за наявності на документах підписів прем’єра та президента. У випадку призначення голів служб безпеки та розвідки, необхідно отримати висновок профільного комітету парламенту, щоб документ передали далі на підпис президенту і прем’єру.

Отже, хорватський президент у зовнішній політиці, національній безпеці та сфері оборони має свої кроки погоджувати із прем’єр-міністром та парламентом. Так, певна самостійність щодо відкриття диппредставництв є, як і представлення країни на міжнародних заходах. Інші кроки – тільки за погодженням із Сабором та співпідписом прем’єра.

Міланович і вето на вступ до НАТО

Ще до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, хорватський президент заявив, що його країна має тікати від України як від пожежі, а не виступати у ролі пожежника. Тоді ж Міланович сказав, що нашій державі не місце в НАТО і він буде робити все, що може для запобігання членству України в альянсі. 

Некоректно та образливо висловився він і з приводу Революції Гідності, назвавши її державним переворотом, під час якого загинуло 50 людей. Цікава цифра, походження якого Міланович не пояснив. Наратив про державний переворот у 2013 – 2014 роках розповсюджує рф багато років. Мілановича ще до обрання на посаду президента Хорватії вважали прихильником рф. 

В принципі, як і його попередницю Колінду Грабар-Кітарович. Відкрито підтримувати путіна та називатися його другом, як це роблять Вучич, Додік, Орбан, Міланович не може. Занадто багато питань може виникнути у ЄС і НАТО, які створюють образ спільної підтримки своїх країн-учасниць України та українців. Та й відкрита проросійська позиція є невигідною Мілановичу. Хорватія прагне стати членом єврозони та Шенгенської зони, отримувати більше коштів для розвитку туризму тощо. 

Заява хорватського президента щодо не місця України у НАТО не відповідає функціям та повноваженням Мілановича. І це, здається, його дуже бісить. Кожен його крок можна розглядати як контрвідповідь діям уряду та прем’єр-міністра Андрея Пленковича. Останній до 24 лютого 2022 р. декілька разів був у Києві із офіційними візитами, підтримуючи український вибір щодо членства в ЄС і НАТО. Подібні візити Пленковича викликали у хорватського президента критику, про що він заявляв публічно. 

Зоран Міланович не обмежився погрозами не пускати Україну до НАТО. Та ж сама риторика прозвучала від нього, коли Швеція та Фінляндія спочатку заявили про бажання стати членами Північноатлантичного альянсу, а потім подали туди заявки на вступ. Він знову сказав, що накладе вето на вступ цих країн, якщо буде голосування. Воно відбудеться, у Саборі. Депутати парламенту мають вирішувати, чи розшириться альянс за рахунок двох північноєвропейських країн чи ні. У самого президента права накласти вето на вступ немає, бо таких повноважень Конституція йому не дає. У хорватському парламенті не так багато прихильників діючого президента, тому навряд чи Сабор заблокує приєднання Швеції та Фінляндії до НАТО.

Відзначився епатажний Міланович і гучною заявою проти швецького євродепутата Чарлі Велмерса (“Об’єднані демократи/Група європейських консерваторів і реформістів”). Президент Хорватії назвав Велмерса фашистом та ісламофобом, з яким він не бажає знаходиться в одній кімнаті. Євродепутат на своїй сторінці у Твіттер відповів на такий закид, що вето діє у дві сторони. І Швеція може запровадити вето на використання Хорватією грошей з європейських фондів. 

Свою позицію по Швеції та Фінляндії Міланович пояснює тим, що уряд має працювати над захистом прав хорватів у БіГ і довести до кінця роботу над виборчим законом, який має розширити права хорватів у Боснії і Герцеговині. 

З моменту обрання на посаду Зоран Міланович став говорити у виступах та інтерв’ю, що він захищатиме інтереси хорватів за кордоном. Насамперед, у Боснії і Герцеговині. Там хорвати разом із бошняками входять до складу Мусульмано-Хорватської Федерації, одного з двох ентитетів, з’явився за результатами переговорів боснійського керівництва та керівників самопроголошеної хорватської республіки Герцег-Босна. Угода між воюючими сторонами була підписана у Вашингтоні в 1994 р. За Дейтонським миром Мусульмано-Хорватська Федерація стала складовою частиною Федерації Боснія і Герцеговина, куди також увійшли дистрикт Брчко та ентитет Республіка Сербська. Міланович, використовуючи те, що Мілорад Додік постійно заявляє про розширення прав боснійських сербів, почав і собі заявляти про необхідність перегляду Дейтона та збільшення присутності боснійських хорватів у владних установах БіГ. 

І саме на цьому хорватський президент закликає уряд зосередитися, а не займатися неважливими зовнішніми питаннями, під якими він розуміє війну в Україні та вступ нових держав до Північноатлантичного альянсу.

Чи є Міланович людиною кремля, не доведено. Утім, серед його друзів є Віктор Орбан, угорський прем’єр-міністр, який не приховує свою проросійськість. Мілановича запідозрити у прихильності до рф просто, вважаючи його суперечливі та контраверсійні заяви. Він, зокрема, після ухвалення шостого пакету санкцій ЄС проти росії, заявив, що на путіна вони не діють, як і на життя росіян. Міланович впевнений, що всі громадяни Хорватії швидко відчують на собі нові санкції проти рф, бо у країні почнуть підвищуватися ціни на газ та бензин. У виступі для хорватських медіа президент зауважив, що думки Хорватії щодо санкцій ніхто не питав, бо його країна не гравець на нафтовому ринку, тому її ніхто не слухає.


Мілітарний” працює завдяки постійній підтримці Спільноти

  • Ставай патроном на Patreon від $1
  • Будь спонсором на Youtube від 70 грн

Навіть донат в 30 грн (ціна 1 кави) допоможе нам працювати далі:

  • PayPal - [email protected]
  • Приватбанк 4149 6293 1808 2567
  • monobank 4441 1144 4179 6255

Будь з “Мілітарним” на всіх платформах

Twitter || Telegram || Facebook || Youtube


Останні публікації автора

Мир під постійним контролем НАТО: повоєнна відбудова

Мир під постійним контролем НАТО: повоєнна відбудова

НАТО у колишній Югославії. Навіщо Європа попросила допомоги в альянсу? (частина 1)

НАТО у колишній Югославії. Навіщо Європа попросила допомоги в альянсу? (частина 1)

Військова місія ЄС у Боснії і Герцеговині діє всупереч бажанню рф

Військова місія ЄС у Боснії і Герцеговині діє всупереч бажанню рф

Успіх чи програш європейсько-американської дипломатії в Косово

Успіх чи програш європейсько-американської дипломатії в Косово

Белград і Приштина – домовитися неможливо

Белград і Приштина – домовитися неможливо

Незалежність Косова як тригер нестабільності на Балканах

Незалежність Косова як тригер нестабільності на Балканах

Невидимі жертви війни у Боснії і Герцеговині

Невидимі жертви війни у Боснії і Герцеговині

Що не так із військовим нейтралітетом Сербії? (частина 2)

Що не так із військовим нейтралітетом Сербії? (частина 2)

Що не так із військовим нейтралітетом Сербії? (частина 1)

Що не так із військовим нейтралітетом Сербії? (частина 1)

Рух Неприєднання та Югославія: “втеча” Тіто від СРСР

Рух Неприєднання та Югославія: “втеча” Тіто від СРСР

Політичні ігри Міжнародного трибуналу по колишній Югославії

Політичні ігри Міжнародного трибуналу по колишній Югославії

Воєнних злочинців з рф судитимуть. Справа Мілошевича це доводить

Воєнних злочинців з рф судитимуть. Справа Мілошевича це доводить

Збройні сили Косова існують, але на папері

Збройні сили Косова існують, але на папері

Порт Рієка: чи має Угорщина на нього право

Порт Рієка: чи має Угорщина на нього право

Несправедливий Тріанон: що лежить в основі політики ревізіонізму Віктора Орбана

Несправедливий Тріанон: що лежить в основі політики ревізіонізму Віктора Орбана