Польський легкий танк LC-08

Також читайте цей матеріал на сторінці Science Technology Ukraine – Сайнс Технолоджі Україна у Facebook.

Польський легкий танк LC-08 (Lekki Czołg – 08, Легкий танк – 08), розроблений фірмою OBRUM, носить ім’я генерала Другої світової війни Владислава Андерса. Втім, до легкого його можна віднести з певною пересторогою: проектна вага машини коливається від 35 до 42 т, що притаманно вже середнім танкам.

Озброєння танка також досить серйозне, як на легку машину: 120 mm L50 компактна гармата CTG 120 виробництва фірми RUAG (Швейцарія) може вести вогонь усіма боєприпасами виробництва країн НАТО, розглядалася можливість використання української керованої ракети «Конус», що запускається через канал ствола.

Снаряди в казенну частину гармати подавалися з автомата заряджання, який розташовувався в кормовій частині безлюдної низькопрофільної башти, ще 20 снарядів розміщені в ізольованому кормовому відсіку, передбачена можливість їх заміни на десант з чотирьох бійців. Допоміжне озброєння розташовано в дистанційно керованому модулі ZSMU Kobuz, передбачені варіанти з 12,7 мм кулеметом або 40 мм автоматичним гранатометом.

До складу системи управління вогнем входять стабілізований в двох площинах приціл навідника PS-2 (Platforma Stabilizowana-2) виробництва польської фірми PCO та панорама командира німецької фірми Cassidian Optronics GmbH.

Модульний броньовий захист машини передбачає захист від 30 мм снарядів на кутах безпечного маневрування в 35 градусів. Фронтальна частина та дах машини прикриті ДЗ польского виробництва. При розробці бронекорпусу передбачалося інтегрування в нього українського КАЗ «Заслон», значна увага приділялась зниженню радіолокаційної, інфрачервоної та акустичної сигнатур машини.

Опційно передбачалось оснащення танка комплексом оптико-електронного придушення засобів наведення високоточної зброї StopFire-SF-01 розробки польської фірми PZL Warszawa, яка інтегрована з блоками з десяти димових гранатометів.

Моторно-трансмісійне відділення розташовано в правій, передній частині корпусу, зліва від нього – відділення управління. Бойове відділення розташоване в середній частині машини, робочі місця командира та навідника відділені від боєкомплекту броньовими перегородками.

В якості силового блоку використовується двигун 8V199 TE20 потужністю 720 к.с. від німецької фірми MTU Friedrichshafen традиційно агрегатований з трансмісією HSWL106. Досить потужний як для допоміжної силової установки агрегат ESW IG120 «видає» 120 кВт, що дозволяє «Андерсу» пересуватися на відстань кількох кілометрів в «тихому» режимі.

Загалом, машина так і не вийшла з стадії «демонстратора технологій», насамперед швидше за все тому, що фактично являючи собою середній танк, мала захист, нині притаманний сучасним зразкам БМП.

Втім, навіть не реалізований проект досить наявно продемонстрував бачення напрямів розвитку перспективної бронетехніки очима польських військових.