fbpx

Про F-16. Вживані і надсучасні.

F-16 Авіабудування Авіація Винищувач

Останнім часом в навколомілітарному середовищі все частіше підіймається питання закупівлі нових винищувачів для Повітряних Сил Збройних сил України. Серед можливих варіантів активно обговорюють вживані американські винищувачі F-16.

У статті автор спробує надати читачам інформацію по можливостям модернізації цих перевірених боями та багаторічною експлуатацією літаків, та орієнтовну вартість можливих модернізацій.

F-16B Венесуельских ПС.

Історія масового виробництва F-16 починається з другої половини 1970-х років. Спроєктований як легкий винищувач для підтримки більш важких та дорогих F-15, він, за останні чотири десятиліття, отримав багато варіацій модернізації і покращення характеристик.

Це все зробило його сучасним багатоцільовим літаком, який складає основу ВПС багатьох країн світу. На початок 2021-го року, загальна кількість зібраних F-16 складає близько 4600 одиниць (2215 одиниць пішли на озброєння США, інші – розійшлися по 24 країнах світу).

Сингапурські F-16C Block 52

Розподілення кількості по модифікаціям наступне:

F-16A/B Block 1/5/10 – 600 од
F-16A/B Block 15 – 983 од
F-16A/B Block 20 – 150 од
F-16C/D Block 25 (з 1984 року) – 244 од
F-16C/D Block 30/32 – 733 од
F-16C/D Block 40/42 – 615 од
F-16C/D Block 50/52 – 830 од
F-16C/D Block 50/52 Plus – близько 300 од
F-16E/F Block 60 – 80 од
F-16V Block 70/72 – близько 130 од. замовлено

Польський F-16C Block 52+

Протягом свого життя, F-16, що вже стоять на озброєнні, отримували пакетні програми модернізації. Вони мали назву Mid-Life Update (MLU). Перший пакет розроблений на початку 90-х років для того, щоб підтягнути бойові можливості F-16A/B до рівня F-16C/D Block 50/52, у першу чергу покращити надійність та ремонтопридатність літаків.

Першими покупцями цього набору модернізації виступили Бельгія, Данія, Нідерланди, Норвегія та Португалія. В подальшому, список країн, що модернізує свої літаки згідно різних пакетів, тільки розширювався. Початкова модернізація M3 tape включала в себе інтеграцію Link-16, бомб з GPS корекцією GBU-30/32, нашоломної системи індикації, модернізацію радара шляхом встановлення нового бортового обчислювача.

У подальшому стали доступні наступні пакети модернізації:

  • M4 tape – інтеграція ракет класу «повітря-повітря» ближнього бою AIM-9X та IRIS-T, просунутого Link-16, прицільного контейнера SNIPER і підвищення його можливостей, оновлення прицільної системи для протирадіолокаційних ракет HTS.
  • M5 tape – інтеграція тактичних плануючих керованих авіабомб AGM-154 JSOW, авіабомб з лазерним наведенням EGBU-12, більш стійких до завад GPS/ІНС, оновлений Link-16, додаткові системи комунікації та озброєнь.
  • M6 tape – інтеграція нової системи «свій-чужий», ракет «повітря-повітря» середньої дальності AIM-120D, високоточних авіабомб GBU-39, GBU-54 JDAM, оновлений Link-16, системи уникнення зіткнення з землею, покращені пілони BRU-69, оновлення певних систем комунікації і контролю систем.
  • M7 tape – інтеграція радару з АФАР AN/APG-83, останніх модифікацій AIM-120D, JASSM-ER, модернізація систем комунікації і керування
F-16 Block 60 ОАЕ

Тобто, кожен новий пакет модифікації спрямований на «підтягування» можливостей вживаних літаків до нових та розширення номенклатури озброєння на більш сучасні та ефективні зразки. Однак, такі модернізації мають свою ціну. Пропоную ознайомитися з орієнтовними вартостями на модернізацію F-16 на прикладі контрактів останніх років.

Греція – модернізація 84 одиниць F-16 block 30 і block 50 до рівня F-16V Block 70/72, тобто M7 tape пакет за ціною 1,5 млрд дол США, тобто близько 18 млн дол США за одиницю.

Південна Корея – модернізація 135 одиниць KF-16 за частковою M7 tape (головне – встановлення радару з АФАР, вартість якого близько 3 млн дол США за одиницю) за ціною 1,1 млрд дол США. Тобто за ціною 8,14 млн дол США за одиницю. Варто зауважити, що KF-16 – це локалізована ліцензійна копія основної моделі, тому його авіоніка частково виготовлена в Південній Кореї.

Тайвань – 141 літаки F-16A/B модернізуються до рівня F-16V Block 70/72 (M7 tape) за 4,5-5,3 млрд дол США. Тобто 32-37,5 млн дол США за одиницю. Така висока вартість викликана тим, що F-16A/B потребують серйозної перебудови планера та заміни шасі і двигуна для того, щоб адаптувати всі зміни.

Сінгапур – 60 одиниць F-16C/D Block 52 і Advanced Block 52 за ціною 17 млн дол США за одиницю за пакет модернізації M7 tape.

Таїланд – 18 одиниць F-16A/B Block 15 за пакетом, схожим з M6 tape, включно з ремонтом і запасними частинами по ціні 700 млн дол США.

Румунія – після отримання останнього з 17-ти F-16A/B Block 20 MLU M5.2R, всі вони будуть модернізовані до рівня M6XR. На модернізацію і логістичну підтримку цього флоту вже отримана згода уряду США за 175 млн дол США.

Для порівняння орієнтовна вартість нового літака F-16V Block 70/72 (у виробника) – 64 млн дол США без врахування озброєння, підготовки персоналу та супутніх витрат.

Висновки і не тільки. Закупівля вживаних літаків – нормальна практика в міжнародних відносинах. Не завжди придбання нових бортів є необхідним, або можливим у першу чергу з економічної точки зору. Вживані літаки – можливість отримати необхідне поповнення швидше, ніж при підписанні контракту на нові літаки. Для Повітряних сил України це може бути шляхом до розвитку, але варто звернути увагу на наступні моменти:

  1. Відносно дешево (по ціні 20-30 млн дол США за одиницю) можна купити лише відремонтовані і модернізовані не до найвищого рівня літаки F-16A/B, яким вже близько 35 років.
  2. Навіть враховуючи великий ресурс планера, що залишився і можливості по його подовженню, надійність таких літаків нижче, і вони пропрацюють ще 15-20 років максимум. Готовність парку F-16 і так складає 40-70% в середньому в країнах, що його експлуатують. З віком, відсоток готовності тільки знижуватиметься. Тобто купивши 48 вживаних літаків, ми будемо мати буквально 20 боєготових літаків. З новими, ця кількість буде вищою (більше 30 одиниць). Недарма ВПС Румунії розглядають вживані літаки як тимчасову сходинку до літаків наступного покоління.
  3. Вживані літаки, модернізовані до сучасної версії, будуть коштувати якщо і дешевше нових (вартість літака + 30-40 млн дол на модернізацію), то не набагато.
  4. Наявність «живого» за ресурсом і віком потрібного флоту літаків у однієї країни, яка готова їх нам продати. Безумовно, кількість F-16 у світі вражає. Однак, більшість відносно нових літаків у активній експлуатації, а ті країни, що готові їх продати, зазвичай купили їх ще у 80-х, тобто вони вже достатньо старі.

Враховуючи нашу військово-політичну реальність і ті виклики, що стоять перед нашою країною, а також стан повітряних сил наших реальних і потенційних ворогів, автор вважає, що Повітряні сили України мають розвиватися, базуючись на нових літаках.

Закупівля нових літаків – це можливість літати на них наступні 30-40 років, отримувати пакети модернізації, інтегрувати на них сучасну зброю. Вартість такої закупівлі тільки виглядає високою, але вона дає можливість отримати літаки під довгострокове кредитування, частково локалізувати у себе їх виробництво, організувати їх капітальний ремонт в Україні. Ідеальним би був варіант ліцензійного збирання таких літаків на наших підприємствах. Зазвичай, це дає можливість зекономити певні кошти і підвищити можливості власної промисловості. А враховуючи те, скільки винищувачів нам треба, то збирання виглядає як реалістичний план.

Щодо кількості закупівлі багатоцільових винищувачів. Автор пропонує ознайомитися з кількістю літаків 4-го і 5-го покоління у наших найбільших сусідів:

Польща – 48 одиниць F-16, замовлено 32 F-35A. Потрібну кількість багатоцільових винищувачах ВПС Польщі оцінюють в 120-160 бортів з урахуванням низького рівня боєготовності F-16 (у F-35A він буде ще нижчий, враховуючи складність і вартість його експлуатації).
Російська Федерація – близько 1000 літаків 4-го і 5-го покоління і 20 одиниць літаків ДРЛОіУ.
Туреччина – близько 260 винищувачів 4-го покоління і готовність закупити винищувачі 5-го покоління.

Тобто, відштовхуючись від цієї ситуації, можна зауважити, що орієнтовна кількість винищувачів у складі наших ВПС має бути близьким до або перевищувати 100 одиниць, щоб мати хоча б якісь спроможності протидіяти нападу. Однак закупівля такої кількості літаків з озброєнням буде коштувати 10-15 млрд дол США, що потребуватиме виплат в 500-800 млн дол США щорічно, навіть враховуючи довгострокові кредитні лінії.

Підвищити ефективність флоту винищувачів можна, якщо встановити на них сучасні радари з АФАР та застосовуючи винищувачі з літаками ДРЛОіУ. Це різко збільшує швидкість реакції такого угрупування, дозволяє концентрувати сили в потрібний час і в потрібному місці.

Закупівля 3-6 «літаючих радарів» будуть коштувати 1,5-3 млрд дол США, але з ними навіть МіГ-29 і Су-27 стануть набагато більш боєздатними і частково компенсують недоліки власних бортових РЛС. Така закупівля дозволить зменшити кількість нових винищувачів і розтягне їх закупівлю у часі.


Сподобався матеріал? Підтримай незалежний проект - одна кава - 30 гривень - дозволять нам працювати для Вас!


➡ Приват 5168 7422 0031 9014

➡ Моно: 4441 1144 4179 6255


Побачили не точність чи Вас є що доповнити по матеріалу? Напишіть нам: info@mil.in.ua

Підписуйтесь на наші соцмережі:
Facebook
Twitter
YouTube


F-16 Авіабудування Авіація Винищувач