Про поточну ситуацію в Лівії

Зменшення інформації по Лівії, після оголошення всеосяжного режиму перемир’я, потребує окремого деякого роз’яснення, щодо поточної ситуації в цій північно-африканській країні.

В принципі, дивовижно, але факт, що зусилля за підтримки та патронатом ООН у форматі «5+5» Женевських переговорів представників двох ворожих сторін конфлікту привели до обрання нового перехідного уряду в Тріполі.

І як позитивний сигнал, цей уряд був визнаний обома сторонами, хоча прохафтарівські політичні представники виказали деякі застереження з цього.

Також лукавством з боку хафтарівських політичних структур в Бенгазі стало те, що вони визнаючи центральну владу в Тріполі не прийняли ніяких кроків для саморозпуску або передачі повноважень своїх представницьких органів. Нагадаю, що ці органи раніше визнали заколотника Хафтара самопроголошеним президентом Лівії.

Таким чином скалася ситуація коли одна сторона конфлікту – міжнародно визнаний уряд Лівії в Тріполі – УНЄ, з власної доброї волі, складає повноваження і на посадах умовно «партію війни» замінює «партія миру» (зі згоди всіх сторін), а в хафтарівському Бенгазі все як і було раніше. Тобто на посадах залишаються ті хто підтримував Хафтара у його власній війні проти власного народу.

Не дивно, що інші країни, прибічники Хафтара будуть пробувати змінити на свою користь ситуацію в Лівії, коли центральна влада в Тріполі в наслідок змін послабшала. Так, Єгипет, Греція та Кіпр закликають новий уряд Лівії розглянути підписаний Меморандум про взаєморозуміння між УНЄ та Туреччиною як “недійсний”.

Про реакцію турків на цей недружній жест я вже писав, з тим хотів би звернути увагу на деякі суттєві зрушення в лівійське-турецьких відносинах за останні два роки на прикладі авіабази Аль-Ваттійя у східній Тріполітанії.

Ця мало відома до початку війни авіаційна база, побудована французькими підрядниками в 1970-х роках, стала ключовим елементом у двох спробах Хафтара захопити Тріполі, як опорна база хафтарівської ЛНА. Проте після втручання турецьких радників (армії та ВПС) ситуація кардинально змінилася і вже хафтарівці змушені були захищати Аль-Ваттійя. Фактично з літа 2019 року база знаходилися в оперативному оточені за допомогою ударних БПЛА Bayraktar TB2.

Проте, ні підсилення з боку ПВК «Вагнер» ні російські «Панцирі» не допомогли і 18 травня 2020 року база перейшла під контроль лівійської армії. Об’єднані банди Хафтара та вагнеріців хаотично відступили на схід країни, а два підбитих «Панцирі» стали трофеями лівійців.

Вагнерівці перемістилися на базу Аль-Хадім, де розгорнули нову опорну базу і нові куплені на гроші ОАЕ 14 штук Су- 24 та МіГ-29. І з таким підсиленням продовжують чекати вікна можливостей поринути Лівію у новий виток громадянської війни.

З тим, для самої Аль-Ваттійя все пішло на лад. База була передана у користування турецьким ВПС і у довгостроковій перспективі вона надає Туреччині ідеальну можливість посилити підтримку міжнародно визнаного уряду в один момент.

У цьому сенсі Аль-Ваттійя виступає гарантією подальшого виживання Уряду Національної Єдності/Згоди, оскільки авіабаза може бути використана для швидкої авіаційної підтримки лівійської армії або навіть розгортання турецького військового контингенту, якщо військові дії знову розгоряться.

Справді, той факт, що Аль-Ваттійя вже підготовлена до розгортання F-16, свідчить про те, що прихильність Туреччини до УНЄ навряд чи скоро вщухне і заяви політичних іноземних противників навряд чи на це вплинуть.

За цей час база була значно укріплення в питанні ППО, розширені і подовжені злітно-посадкові полоси та рульові доріжки. Про кількість постійного турецького персоналу на базі дипломатичне замовчується, хоча загальна присутність турецьких військових в Лівії оцінюється в декілька сотень чоловік.

На сьогоднішній час, із-за нечіткої (іншими словами безпорадної) політики адміністрації Трампа на Близькому Сході, боротьба в Лівії йшла між основними союзниками США: Туреччиною та ОАЕ. Обидві країни інвестували мільярди доларів в різні сторони конфлікту намагаючись отримати перевагу на полі бою.

І якщо, ОАЕ інвестувала в різноманітних найманців починаючи від африканських до російських, то Туреччина вкладалася перш за все в розбудову і переозброєння власне лівійської армії. І підготовка фахового персоналу лівійських військових та поліції триває по багатьом напрямках і лише збільшується.

Втрата ж ОАЕ підтримки з боку США, мається на увазі зупинення продажу новітніх зразків озброєння, вплине не стільки на здатність Абу-Дабі підтримувати Арабську коаліцію в Ємені (хоча насправді вони офіційно вийшли з цього військового альянсу), як на підтримку Хафтара в Лівії.

Зі зміною геополітичного настрою в США, для Еміратів стане принципово важливим, щоб наслідки агресивної зовнішньої політки в Лівії закінчилися для них лише фінансовими втратами, а плідна співпраця з кремлем лише незначним епізодом.

Тому, вангую, що спільна заява і позиція Єгипту, Греції та Кіпру мало вплине на подальший розвиток подій в Лівії, який зможе зірвати лише новий етап ескалації на фронті на що у Хафтара залишається все менше і менше ресурсів. А політичний шлях до миру, як нам відомо, може бути з неочікуваними поворотами та «зрадами» майже на кожному кроці.