Що роблять іракські курди в Білорусі або про що не домовляють ЗМІ.

Мало хто звернув увагу, але одночасно зі спецоперацією на білорусько-польському кордоні розпочалася інша спецоперація – інформаційна. Основною задачею якої є перекладання відповідальності за міграційну кризу (з росії-Білорусі) на інші країни, щоб ускладнити їх відносини з ЄС.

Звісно, що провідниками інформаційних вкидів стали російськомовні видання. А начебто «поважні» російські ЗМІ стали попереду цієї ІПСО. Так, Deutsche Welle провела власне розслідування: «Білоруський маршрут: як мігранти з Іраку потрапляють через Мінськ до ЄС» на яке потім посилалися інші видання, в тому числі російська служба ВВС .

В розслідування основний акцент з посиланням на «дані місцевих туристичних агенцій» зміщене в бік регулярних рейсів до Білорусі через Дубаї, Туреччину, Ліван та Україну. Що? Тобто, білоруські туристичні агенції стали «надійним» джерелом для поважного видання?

Розслідування Deutsche Welle лише з краю зачепило Сирію, як місце звідки мігранти можуть дістатися до Білорусі. А ось в опублікованій картинці маршрутів руху взагалі сором’язливо не згадало про Дамаск.

І в російській службі ВВС, між іншим, роз’яснили таку вибіркову сліпоту. Кажуть, що сервіс Flightradar24 (https://www.flightradar24.com/airport/msq/arrivals) з якого взяті основні дані по перельотам в основному не фіксує чартерних рейсів.

А як відомо, диявол криється в деталях. А ще відомо, що іракські курди організовано переміщаються до Сирії на територію підконтрольну режиму асада. Тут задіяний зв’язок по лінії фсб з РПК (робочою партією Курдистану). Далі з міжнародного аеропорту Дамаск, чартерними рейсами, які з 21 вересня цього року стали вже регулярними, літаками державної сирійської авіакомпанії Cham Wings Airlines доставляються до Мінська.

Рейси які відсутні в офіційному розкладі польотів відбуваються регулярно, практично щодня: о 17:10, 19:40 та 23:10. Аналіз авіарадарів показує, що той самий борт, що прилітає до Мінська з Дамаску, безпосередньо перед цим прилітає до Дамаску з іракських Ербілю або Ен-Наджафа.

У деяких випадках між приземленням у Дамаску та відправленням до Мінська проходило менше двох годин. У польотах задіяно принаймні два з трьох літаків авіакомпанії режиму асада: Airbus A320 з реєстраційними номерами YK-BAB та YK-BAG.

Про що це говорить? Що сліпота російських ЗМІ, яка була миттєво підхоплена українською медіа спільнотою та європейськими ЗМІ, стала впливати на міжнародний політичний порядок денний. У зв’язку з чим, турецьке МЗС випустило окрему заяву, спростувавши причетність Туреччини до свідомої або будь-якої іншої участі в міграційній кризі.

Глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу, 11 листопада, провів телефонну розмову з польським колегою Збіґнєвом Рау, під час якої обговорив міграційну кризу на польсько-білоруському кордоні. За словами представників турецького МЗС, Туреччину “намагаються показати як частину проблеми, незважаючи на те, що вона не є такою”.

Зазначається, що міністр висловив жаль з приводу необґрунтованих звинувачень, озвучених у цьому контексті проти Туреччини та турецького національного авіаперевізника Turkish Airlines (THY). Чавушоглу наголосив, що Туреччина відкидає дані твердження.

Очільник турецького МЗС зазначив, що громадськість має бути належним чином поінформована, щодо недостовірності цих домислів. Для внесення ясності у ситуацію він запропонував колезі направити до Туреччини команду технічних експертів із Польщі.

Ба більше, 12 листопада Туреччина повідомила, що турецькі авіакомпанії не будуть брати на борт літаків до Білорусі громадян Іраку, Сирії та Ємену. Громадяни цих країн не зможуть придбати квитки, а також потрапити на борти турецьких авіарейсів. Рішення ухвалено на невизначений час.

Підтвердженням жорсткості турецької позиції став розворот літака Ан-12 білоруської авіакомпанії Rubystar, якому було відмовлено у перетині турецького повітряного простору. Борт розвернувся над Чорним морем і сів у Краснодарі. (Тобто у «курдському експресі» беруть участь не лише «Бел Авіа».)

Розуміємо, що зв’язок по осі РПК-Дамаск-москва-Мінськ є дуже чітким і зрозумілим, тому зосереджуватися на ньому не буду. Однак без сумнівів ключовою ланкою цього ланцюга є москва. Про що, як на мою думку, дуже не часто згадується саме в контексті сьогоднішньої міграційної кризи.

Весь план був задуманий і керується у москві. Лукашенко виступає лише маріонеткою в ролі диктатора країни, яка по факту анексована росією та втратила свою незалежність. Підтвердженням чого стало вчорашнє патрулювання білоруського простору двома стратегічними ракетоносцями Ту-160 пкс немитої у супроводі літаків Су-30СМ ВПС Білорусі.

Підсумуємо – українці знов підсвідомо стали жертвами чергової ІПСО з боку російських спецслужб, яка продовжується і зараз за рахунок «не таких» чи нібито ліберальних російськомовних ЗМІ. На цю вудку вскочили також і європейці разом з поляками.

Однак, є і гарна новина – ці «хлопчаки» в Мінську та москві не вміють зупинятися та/або принаймні чесно програвати. Тому з огляду на перекриття доступів до чергових партій курдських мігрантів до Білорусі (зокрема через Ірак та Туреччину) виникає потреба брати «мігрантів» де небуть ще або визнавати поразку і домовлятися з Іраком про репатріацію кількох тисяч «туристів» назад до Курдистану.

Проте кремлівські ляльководи, як кажуть, не втрачають надію і почали переправляти нові партії «мігрантів» з інших країн. Повідомляють, що на білорусько-польському кордоні помічені організовані групи вихідців з Малі. А ось, як дісталися ці «діти Африки» до Білорусі вже зовсім інша історія. І з часом ми її почуємо. Де можливо згадаємо не лише про Дамаск, а й про ПВК Вагнер.