Що сталось в Афганістані: оцінка «на холодну голову»

Коли інформаційний шум навколо падіння Кабулу трохи вщухає і кількість «експертів» впала також, спробуємо проаналізувати ситуацію яка сталася і вставити свої «п’ять копійок» у цю тему.

І так, почнемо з позиції США, яка всім відома, але можливо не до-кінця зрозуміла. Серед іншого спробуємо відштовхнутися від останньої промови американського президента, яка безумовно є квінтесенцією прийнятого рішення і процесу виведення військ.

Нагадаю, що президент Байден звернувся до американців з Білого дому у понеділок вдень, 16 серпня, після розвалу уряду Афганістану та втечі президента Гані. Ну по-перше, Байден наголосив про чіткі цілі, які були поставлені урядом США перед військовими перед входом до Афганістану після подій 11 вересня 2001 року.

Основна з яких розгром Аль-Каїди, виконаний. Мовою оригіналу: «We severely degraded Al Qaeda in Afghanistan». Тобто, Аль-Каїда значно занепала в наслідок операції американських військ. Зауважу, що про повну ліквідацію руху не йдеться і це до реальної оцінки ситуації з боку американського президента.

Далі, Байден наголосив, що місія США в Афганістані «ніколи не мала бути національною. Ніколи не передбачалося створення єдиної, централізованої демократії». Таку тезу, Джозеф Байден просував і в 2009 році коли був віце-президентом США і зараз. Тому США планує зосередитися на загрозах, з якими американці стикаються сьогодні, у 2021 році, а не на вчорашніх.

Серед таких терористичних загроз були названі «метастази»: “Аль -Шабаб” у Сомалі, “Аль -Каїда” на Аравійському півострові, “Аль -Нусра” в Сирії, “Ісламська держава” у Сирії та Іраку та її філії у багатьох країнах Африки та Азії. Також від себе зауважу саме на такому переліку терористичних загрозу від американського президента.

І ці загрози потребують уваги та ресурсів США. Більше того, американці проводять ефективні місії проти тероризму і проти терористичних груп у багатьох країнах, де ми не маємо постійної військової присутності. «Якщо буде потрібно, ми зробимо те саме в Афганістані», – зазначив Байден.

«Коли я прийшов на посаду, я успадкував угоду, яку президент Трамп уклав з талібами», – каже американський президент. Згідно цієї угоди американські війська мали б бути виведені з Афганістану до 1 травня 2021 року, трохи більше ніж через три місяці після мого того, як Байден обійняв посаду.

Тому перед Байденом постав вибір, або продовжувати місію в Афганістані, в той час коли таліби набули найбільшої військової сили з 2001 року або виконати угоду. В першому варіанті, продовження місії означало відправку додаткових сил в Афганістан для відновлення статус-кво і продовжити цю війну для американців і на третє десятиліття.

Далі хотів би навести слова Байдена майже без виключень бо вони, як мене, є дуже важливими для оцінки ситуації нашого українського сьогодення: «Американські війська не можуть і не повинні воювати у війні і гинути у війні, в якій афганські сили не готові боротися за себе. Ми витратили понад трильйон доларів. Ми навчали та оснащували афганські військові сили чисельністю близько 300 000 чоловік. Сили, більші за чисельність військових багатьох наших союзників по НАТО. Ми дали їм усі необхідні інструменти. Ми виплачували їм зарплату, забезпечували утримання їхніх ПС, чого немає у талібів. Ми забезпечували підтримку з повітря. Ми давали їм усі шанси визначити своє майбутнє. Те, що ми не могли їм надати, – це воля боротися за це майбутнє».

Американський президент визнає, що крім афганських спецпризначенців, афганська армія виявилася не спроможною чинити опір талібам, а це означало, що американці були б змушені залишатися там «ще один рік, ще п’ять років або ще 20 років».

А згідно оцінки Білого Дому озвученої радником президента США з національної безпеки Джейком Салліваном, «… якби ми залишилися ще 1 рік, або ще 2 роки, або ще 5 років, не вистачило б жодного обсягу навчання, спорядження, грошей чи життя, втраченого Сполученими Штатами…», щоб змінити ситуацію.

І так падіння Кабулу сталося, але швидше чим очікувалося. На цьому в принципі можна було б ставити крапку в аналізі чому Байденом було прийняте саме таке рішення. І далі хотів би поговорити про наслідки (Дякую тим, хто дочитав до сюди).

З країн, які умовно привітали «Талібан» з перемогою і зберегли з ним відносини Пакистан, Китай, росія, лише остання розсипається у люб’язностях, щодо нової влади, решта, разом з більшістю сунітських арабських країн визнають «вибір афганського народу», але не поспішають з висновками, уважно спостерігаючи за подіями в процесі.

З Пакистаном все зрозуміло і він не буде загострювати відносини, з урахуванням інших проталібських терористичних угруповань на власній території. В ідеалі (для Пакистану) вони мали б всі перебратися до сусіднього Афганістану.

Китай, чудово продає свою економічну експансію в усьому світі і Афганістан тут не виключення. Однак, експерти наголошують, що «медовий місяць» Китаю з талібами не триватиме вічно. За економічні зиски, Китай однозначно вимагатиме розриву відносин талібів з уйгурськими озброєними групами, такими як «Ісламський рух Східного Туркестану». І це складний вибір для талібів.

І так, Китай з задоволенням надасть новій талібській владі в контрабандний спосіб весь перелік несертифікованих товарів, які виробляє в обмін на гроші. І питання грошей, то окреме питання.

Росія, яка продукує хаос і несе пряму відповідальність за сьогоднішню ситуацію в Афганістані, спробує і надалі комунікувати з талібами, щоб і далі нацьковувати їх на Америку (чи їм це здається?). Талібам, чесно кажучи начхати на росію, і це ситуативні відносини.

По-перше тому, що в союзниках у талібів «Аллах і він дав їм перемогу» і це не жарт, а по-друге росія, як правонаступниця СРСР залишається ключовою країною в «талібських скрепах» про Афганістан, як «цвинтар імперій».

Тому, відносини талібів з кремлем, через короткий час зведуться до банального – «Грошей дай!», бо в московії у м’якому підчеревку – країни з переважно-сунітським населенням Таджикистан, Узбекистан, Туркменістан та далі на північ – Киргизстан та Казахстан. І це не простий вибір для кремля. Бо коли таліби-іноземні схочуть отримати доступ до вуглеводнів в цих країнах питання часу. А там Китай, контрабанда і т.д..

Іран. Тут все складно. Буквально вчора колишній президент Ірану Ахмадінежад заявив, що «Талібан – найбільша загроза в регіоні, особливо для Ірану. Всередині Ірану є групи, що підтримують талібів. Те, що відбувається в Афганістані, є американської пасткою для початку війни між країнами».

Умовно колективний Захід у відносинах з «Талібаном» буде зараз представлятися Туреччиною та Катаром, які будуть відігравати роль «доброго поліціанта», а відповідно решта «хрестоносців» – поганого. Тут як і раніше, гуманітарні питання – плюс: біженці, права жінок, ЛГБТ – плюс; гроші – мінус. Турки періодично будуть поганими, бо питання уйгурів, ще одного тюркського народу ніхто не відміняв, так само як і просування «тюркського світу».

І тут власне підходимо, до головного пункту цього допису, а о власне таліби про це де думають. І як раз вчора, представник «Талібану» Забіхулла Муджахід дав перше інтерв’ю для ЗМІ у якості представника нової влади в Афганістані.

Виділю найголовніше бо, заяви талібів про збереження прав і свобод людей в Афганістані у відповідності до законів шаріату самі по собі є оксюмороном. Так от, вони стали мудрішими і скоріш за все не будуть вдаватися до публічних страт та ампутацій, однак це не відміняє самого факту запровадження шаріату, як такого.

І поки, йде проголошення, свободи та братерства, таліби «з метою збереження єдності та згуртованості народу Афганістану» заборонили салафізм, одну з течій в ісламі. І вони поки їх не вбивають, бо мусульмани-салафіти в тому числі іноземці приймали активну участь в бойових діях в Афганістані, але салафітські релігійні обряди їм проводити заборонено. До речі, справи талібів зараз будуть нагадувати справи «червоних» після перевороту 1917 року в росії.

А ще, Забіхулла Муджахід заявив, що «таліби можуть запевнити світ у тому, що Афганістан більше не буде центром вирощування маку або наркобізнесу, і що їм потрібна підтримка світу для просування альтернативи вирощуванню маку». Як на мене ця фраза виглядає як ультиматум – «або ви даєте нам гроші, або ми завалимо світ героїном». І ця заява так само стосується і минулих клятв у тому, що таліби нібито побороли наркотрафік.

Останнім випробуванням для «Талібану» стане формування нового уряду в Афганістані. За словами, того ж Забіхуллу Муджахіда, «Талібан» хоче сформувати в Афганістані інклюзивний уряд, до якого увійдуть представники всіх верств суспільства. На чому в принципі наполягають і НАТО, і ООН, і багато інших зацікавлених країн.

І в цьому випадку, буде показовою реакція талібів на вчорашню заяву віце-президента країни Амрулла Салеха, який за конституцією Афганістану зараз став обіймати посаду президента країни і почав з цього приводу політичні консультації.

Але, як насправді таліби планують поєднати демократичні процеси (для світу) і шаріат для внутрішнього вжитку не зрозуміло. І тут насправді питання грошей стане ключовим, бо 10 млрд. дол. від’ємного сальдо торговельного балансу при експорті країни лише на 2 млрд. дол., які до цього «капали» за рахунок платників податків в США, покрити нічим. А раз так, то Афганістан в найближчі місяці стикнеться з колапсом економіки по причині відсутності критичного імпорту, а населення ліків. І це вже буде велика проблема для всіх сусідів Афганістану.

І на завершення, хотів дати можливість читачу самому визначити для себе, чи є вихід США з Афганістану – поразкою цивілізованого світу та зрадою афганського народу, чи прагматичне рішення з огляду на власні стратегічні інтереси. Як на мене, то останнє.

P.S. Дякую тим хто дочитав до кінця.