“Співпраця НАТО та Боснії і Герцеговини не залежить від Росії”, заявляють в Альянсі

Переклад статті Джанани Халілович для Радіо «Вільна Європа», присвячена реакції НАТО на заяви Російської Федерації щодо співпраці Боснії і Герцеговині з Північноатлантичним альянсом.

Жодна третя сторона не має права втручатися або накладати вето на процес, прокоментували в НАТО заяву посольства Росії в Боснії і Герцеговині (БіГ) у четвер (18 березня), в якій зазначається, що “якщо БіГ розпочне інтеграційний процес з НАТО, Росія повинна реагуйте на цей ворожий крок”.

“Усі загрози в цьому сенсі неприйнятні. Час сфер впливу минув”, – заявили в НАТО в коментарі для Радіо “Вільна Європа”.

Прес-секретар НАТО Оана Лунгеску зазначила, що кожна країна має суверенне право обирати власні механізми безпеки і що “співпраця з цим союзом не попереджує жодного потенційного членства в цій організації для БіГ”.

“Від кожного окремого заявника та 30 союзників залежить, чи буде країна співпрацювати з НАТО за допомогою партнерства або як повноправний член Альянсу. “Співпраця БіГ з НАТО не передбачає потенційного членства в цій організації”, – сказала Лунгеску, додавши, що НАТО повністю цінує суверенітет і незалежність країни і вітає “постійний внесок БіГ у євроатлантичну безпеку”.

НАТО продовжуватиме допомагати БіГ

Для посольства Сполучених Штатів Америки в Боснії і Герцеговині заява посольства Російської Федерації є “ще одним чітким контрастом між допомогою, яку пропонують Боснії і Герцеговині союзники з НАТО та наші партнери з ЄС, і тим, що пропонує Росія”.

“Відносини НАТО з БіГ спрямовані на реформи, які приносять користь усім громадянам та доповнюють шлях БіГ до ЄС. Процес Програми реформ під керівництвом БіГ – це можливість для БіГ визначити власні пріоритети реформ та те, як вона бачить допомогу Альянсу в їх реалізації. “Союзники НАТО будуть і надалі допомагати БіГ просуватися до своєї мети – приєднатися до євроатлантичного співтовариства, а також надавати підтримку Збройним силам БіГ, коли вони реагують у кризових ситуаціях та надавати допомогу в якійсь іншій формі”, – заявило посольство США в БіГ.

У відповіді додається, що НАТО як альянс “керується концепцією колективної безпеки”.

“Безпеки, стабільності та процвітання найкраще досягти за допомогою суттєвої співпраці. У центрі уваги НАТО в БіГ є міцне партнерство, а двері для членства залишаються відкритими. Будь-яке майбутнє рішення про запрошення Боснії та Герцеговини до вступу до НАТО буде прийматися на основі консенсусу всіх членів та консенсусу уряду БіГ. “Підхід НАТО демонструє повну повагу до того факту, що важливий прогрес в БіГ вимагає консенсусу”, – заявили в Посольстві США в БіГ.

Ці думки також висловив посол США в Боснії і Герцеговині Ерік Нельсон 18 березня на конференції “Потенціал трансформації євроатлантичних процесів у Боснії і Герцеговині”.

Нельсон заявив, що “будь-яке майбутнє рішення про запрошення БіГ до вступу до Альянсу буде прийматися на основі консенсусу між усіма союзниками та в уряді БіГ”. Він додав, що НАТО і надалі допомагатиме БіГ прогресу на її євроатлантичному шляху реформ.

“Але саме БіГ буде керувати процесом. Процес у поточній Програмі реформ – це можливість для БіГ визначити власні пріоритети реформ та те, як вона бачить допомогу Альянсу у здійсненні цих реформ. Шляхи БіГ до НАТО та ЄС доповнюють один одного – обидва сприяють реалізації важливих реформ, які вплинуть на життя всіх громадян БіГ “, – сказав Нельсон.

19 березня уряд члена Президентства БіГ Сефік Джаферович заявив, що зовнішньополітичні цілі БіГ визначені Стратегією зовнішньої політики БіГ.

“Що стосується членства в НАТО, речі визначаються Законом про оборону та рішеннями Президентства БіГ, і ми будемо продовжувати рухатися цим шляхом, незалежно від поглядів і думок посольства Російської Федерації”, – зазначив Джаферовича.

Член Президії БіГ Желько Комшич також відреагував на заяви Росії.

“Це, очевидно, геополітична гра Росії, метою якої є зупинка розширення НАТО в Європі, що, очевидно, є стратегічною метою Росії. Однак це не лише послання Боснії і Герцеговині, але й нашим союзникам по НАТО, таким як США, Великобританія, Канада, Німеччина та інші. “Політична промова, сповнена викривлених погроз, безумовно, не є прийнятною ні для них, ні для нас у Боснії і Герцеговині”, – сказав Комшич.

Політолог Адріан Штуні, який завідує кафедрою Джорджтаунського університету і займається проблемами безпеки, з регіональним акцентом на Західні Балкани, прокоментував заяву російського посольства у своєму Twitter.

Він сказав, що “те, що означає “реакція”, залишається відкритим для інтерпретації, але сам факт, що Росія вважає, що вона має щось сказати з цього питання, повинно означати, що Боснія почне рухатися швидше”.

Інтеграція чи співпраця

Причиною реакції російського посольства є, як зазначається в їх заяві, “численні публікації, що вихваляють передбачувані переваги членства Боснії і Герцеговини в Північноатлантичному альянсі”.

Хоча в цих публікаціях не вказано, які саме публікації мають на увазі, реакція Росії відбулася лише через день після того, як БіГ офіційно призначила членів Комісії з питань співробітництва з НАТО.

Рішення про формування Комісії було прийнято Радою міністрів Боснії і Герцеговини 24 лютого. Тоді запропонована раніше назва Комісії з питань інтеграційного процесу НАТО в БіГ була змінена на Комісія з питань співробітництва БіГ з НАТО, оскільки представники Республіки Сербської не погодились обговорювати відносини з НАТО у формі інтеграції.

“НАТО також не просило згадати про інтеграцію в законах”, – заявив заступник президента новоствореної Комісії БіГ для співпраці з НАТО та заступник міністра оборони БіГ Мірко Околич.

“Враховуючи те, що в Боснії і Герцеговині домовились, що це співпраця на даний момент, ми маємо дві проблеми. Якщо ми хочемо бути членом НАТО, ми повинні спочатку досягти політичного консенсусу в Боснії і Герцеговині; і, по-друге, погодити умови вступу. Оскільки у нас немає жодної з цих двох умов, ми вважаємо, що нам слід співпрацювати з НАТО, і все йде в цьому напрямку. Всі акти та документи НАТО щодо Боснії і Герцеговини мають такий вид, що в них зазначається “співпраця між Боснією і Герцеговиною та НАТО”, – стверджує Околич.

Після установчого засідання Комісії командуючий штабом НАТО в Сараєво, бригадний генерал Ерік Фоклестад, підтвердив, що держава БіГ повинна прийняти рішення про свій статус в рамках альянсу НАТО.

“НАТО заявило, що двері для БіГ залишаються відкритими і що лише ця країна може вирішити, вступати чи ні. Для обох сторін важливим є те, що існують взаємні відносини. Жодна країна не може самостійно зіткнутися із викликами безпеки, незалежно від того, реагує вона на глобальну пандемію, стихійні лиха, організовану злочинність, нелегальну міграцію чи інші проблеми безпеки. “Немає сумнівів, що ми сильніші разом”, – зазначив генерал Фоклестад.

Прихильність та мета БіГ полягає в тому, як зазначено у статті 84 Закону про оборону БіГ, прийнятому в 2005 році, що „Парламентська Асамблея БіГ, Рада Міністрів БіГ, Президентство БіГ та всі оборонні структури, конституційно-правової компетенції, здійснювати необхідну діяльність для вступу БіГ до НАТО”.

Цей закон був прийнятий за згодою депутатів Республіки Сербської у парламенті БіГ та за сприяння Управління Верховного представника в БіГ.

В офісі Управління Верховного представника БіГ, як зазначає Радіо “Вільна Європа”, сказали, що не будуть коментувати останні заяви російської сторони, “але ми хотіли б звернути увагу на одноголосно прийнятий Закон про оборону, який вказує на членство в НАТО як на мету”.

Неприйнятні “викривлені” погрози з боку Росії

У Комісії, після створення якої з’явилася реакція з боку Росії, 17 березня з’явилися склад та керівник.

За словами голови Комісії Йосипа Бркича, який перебуває на посаді заступника міністра закордонних справ БіГ, завданням Комісії є “об’єднати в одному місці всі відповідні державні установи, визначені в їх ролі та частинах для співпраці з Північноатлантичним альянсом”.

“Ми в першу чергу будемо технічним органом, який буде готувати документи для Ради міністрів, матеріали для остаточного прийняття, і в принципі, ми будемо тими, хто технічно підтримуватиме процес співпраці між Боснією і Герцеговиною та Північноатлантичним альянсом”, підкреслив Бркич.

Оскільки попередній термін інтеграція був замінений співпрацею, питання, на яке Бркич відповідає, полягає в тому, що “не існує співпраці без інтеграції, немає інтеграції без співпраці”. Назва, за його словами, менш важлива, важливо “щоб процес був живим і рухався”.

“Тому для мене важливим є те, яким буде зміст роботи, а зміст роботи Комісії з питань співробітництва з НАТО ідентичний змісту роботи Комісії з інтеграції НАТО, яка була в попереднє скликання. Різниці, крім назви, немає”, – сказав Бркич.

Закони БіГ передбачають членство в НАТО

У грудні 2006 року Боснія і Герцеговина підписала з НАТО Угоду про приєднання до Партнерства заради миру. Підписи під документом поставив тодішній голова Президії БіГ Небойша Радманович, член Альянсу незалежних соціал-демократів.

Радманович, перебуваючи і надалі головою Президії Боснії і Герцеговини, через три роки, 10 червня 2009 року, підписав офіційну заявку БіГ про приєднання до Плану дій щодо членства Біг (ПДЧ) в НАТО, до якого БіГ прийняли у грудні 2018 року.

Боснія і Герцеговина є єдиною країною-учасницею ПДЧ після того, як Північна Македонія вступила до НАТО в березні 2020 року, а Чорногорія – у червні 2017 року.

У листі до тодішнього генерального секретаря НАТО Яапа де Хооп Схеффера Радманович наголосив, що влада БіГ “насамперед підкреслила наше бажання стати повноправним членом НАТО, що має стратегічне значення для БіГ”.

У листопаді 2019 року Президія Боснії і Герцеговини прийняла рішення ухвалити документ під назвою “Програма реформ”, яка мала означати продовження шляху до посилення інтеграції до НАТО.

Програма реформ БіГ була прийнята в 2020 році і є компромісним рішенням головування БіГ, яке працюватиме на шляху НАТО, замість Щорічного національного плану, який згідно з ПДЧ мав бути надісланий НАТО, і який відкидає Республіка Сербська.

По суті, ця Програма нічим не відрізняється від Річного національного плану, підготовленого будь-якою країною, яка бажає стати членом НАТО. Це план досягнень та запланованих реформ у кількох сферах, включаючи політичну, безпекову, правову та оборонну.

Цей документ відповідає “Резолюції про захист конституційного ладу та Декларації про військовий нейтралітет Республіки Сербської”, прийнятій у 2017 році.

Громадяни та установи БіГ вирішуватимуть шлях країни до НАТО

Міністр закордонних справ БіГ Бісера Туркович також відреагувала на заяву посольства Російської Федерації про шлях Боснії і Герцеговини до НАТО.

“До цього часу офіційна позиція Російської Федерації полягала в повазі незалежних рішень установ БіГ, коли йдеться про шлях НАТО, а зараз російська влада демонструє відкритий намір обмежити суверенітет Боснії і Герцеговини, всупереч міжнародному праву”.

Додається, що шлях НАТО до БіГ не спрямований проти Російської Федерації, а також що Російська Федерація “не буде диктувати, чи буде БіГ вступати до НАТО, оскільки цей шлях визначений законами, і його вирішуватимуть виключно інституції БіГ та громадян”.

Туркович не вперше реагує на погляди російського посла, який постійно критикує членство Боснії та Герцеговини в НАТО.

У липні 2020 року тодішній посол Росії в БіГ Петро Іванцов був запрошений на офіційний візит до Міністерства закордонних справ БіГ через погляди, висловлені в авторській статті, опублікованій в щоденній газеті “Glas Srpske”.

У своєму тексті Іванцов заявив, що “спроби проштовхування інтеграції БіГ до НАТО, які підривають основи функціонування БіГ як держави трьох рівноправних народів і двох утворень з широкими конституційними повноваженнями, ставлять під сумнів безпеку і стабільність”.

Після переговорів з Бісеркою Туркович Іванцов заявив, що вважає, що НАТО не сприяє миру та стабілізації, а також що Боснія і Герцеговина, як суверенна та міжнародно визнана держава, має право вирішувати, до кого приєднуватися, і що це рішення є виключно в межах компетенції БіГ та її народів і громадян.

Росія не підтримала позицію Наглядової ради Ради з імплементації миру від серпня 2019 року, в якій посли держав-членів закликали владу та лідерів БіГ дотримуватися законів, які частково стосувалося питання про направлення Щорічної національної програми НАТО, заснованої на прийнятих положеннях Закону про оборону, тобто боснійсько-герцеговинського процесу в рамках Плану дій щодо членства в НАТО.

Переклад з боснійської мови К. Шимкевич, фото з мережі Інтернет