fbpx
Стратегії національної безпеки США 2010, 2015 та 2018 років: порівняння

Останні публікації автора

Національна безпека України: Складові елементи та виклики сьогодення

Національна безпека України: Складові елементи та виклики сьогодення

Військова присутність Китаю та Російської Федерації у різних точках земної кулі

Військова присутність Китаю та Російської Федерації у різних точках земної кулі

Військова хитрість та військове віроломство: розгляд понять через призму міжнародного гуманітарного права

Військова хитрість та військове віроломство: розгляд понять через призму міжнародного гуманітарного права

Стратегії національної безпеки США 2010, 2015 та 2018 років: порівняння

Стратегії національної безпеки США 2010, 2015 та 2018 років: порівняння

Огляд спроб реформування Служби безпеки України

Огляд спроб реформування Служби безпеки України

Розмежування понять воєнний та військовий злочин

Розмежування понять воєнний та військовий злочин

«ФРАНСАФРИКА»: Система франко-африканських політичних відносин у 20-21 століттях

«ФРАНСАФРИКА»: Система франко-африканських політичних відносин у 20-21 століттях

Система військової юстиції України: ретроспектива та сучасний стан

Система військової юстиції України: ретроспектива та сучасний стан

Оборонні документи України

Оборонні документи України

Феномен організацій Хамас та Хезболла: терористичні організації чи політичні партії з бойовим крилом

Феномен організацій Хамас та Хезболла: терористичні організації чи політичні партії з бойовим крилом

Зовнішні функції держави. Роль і місце в процесі утвердження обороноздатності та авторитету України

Зовнішні функції держави. Роль і місце в процесі утвердження обороноздатності та авторитету України

Розвиток системи військово-політичних відносин України з країнами  Європи, через призму російської агресії

Розвиток системи військово-політичних відносин України з країнами Європи, через призму російської агресії

Талібан та ІДІЛ: ідеологічні розбіжності поглядів

Талібан та ІДІЛ: ідеологічні розбіжності поглядів

Точки терористичного напруження на Африканському континенті

Точки терористичного напруження на Африканському континенті

Розповсюдження російської гібридної агресії на країни Європи

Розповсюдження російської гібридної агресії на країни Європи

Стратегії національної безпеки США 2010, 2015 та 2018 років: порівняння

Світ США

В більшості провідних країн світу під Стратегією національної безпеки прийнято розуміти документ оборонно-стратегічного значення в якому наводиться перелік основних принципів, цілей та завдань в процесі забезпечення найбільш важливих інтересів держави та суспільства, як від зовнішніх так і від внутрішніх загроз.

Сполученим Штатам Америки як і багатьом іншим державам властива ситуація коли новий президент країни разом зі своєю адміністрацією розробляє абсолютно новий пакет документів стратегічного значення. Дуже часто буває, що попередні та чинні редакції мають багато кардинально різних положень.

Вважаю, що більш актуально буде звернути увагу саме на положення, що стосуються основних цілей та загроз для США, способів та методів боротьби з ними, ставлення до Російської Федерації, у двох останніх редакціях через призму російської військової агресії по відношенню до України.

Перший документ який ми будемо розглядати це перша Стратегія національної безпеки яка була прийнята при президентстві Барака Обами, була введена в дію 26 травня 2010 року.

Барак Обама ще на початку своєї переможної президентської компанії дав зрозуміти, що він не є прибічником політики коли його країна веде активні військові дії за територією власної держави, або іншим чином посилює військову присутність у віддалених регіонах.

І тому редакція 2010 року серед всіх представлених є найменш радикальною, та навіть можна сказати дещо нейтральною, по відношенню до військово-політичних проблем світу.

Основні тези щодо цілей у політиці то це зміцнення стійкості держави, як по відношенню до внутрішніх так і зовнішніх загроз, це сприяння не розповсюдженню ядерної зброї (дуже велика увага приділялась саме цьому блоку питань), створення можливостей до всебічного розвитку країнам Близького Сходу, і звісно боротьба з тероризмом.

Ключовою тезою, яка згодом буде дублюватися у наступних редакціях є положення щодо того, що США все ж таки буде діяти рішуче проти усіх небезпек інтересам їх держави, в будь якій точці світу, якщо такі будуть з’являтися, в тому числі буде займатися розповсюдженням своїх цінностей у світі.

Абсолютно новим положенням є констатація нового виду небезпек, а саме небезпеки інтересам держави які виходять з кібер- простору, дана редакція стала першою яка почала акцентувати на цьому увагу.

Стратегія 2010 року жодну країну світу не визначає в статусі свого супротивника чи ворога, а такі країни як Росія Китай, та Індія визначаються лише центрами військової сили та впливу, з якими США буде намагатися співпрацювати у багатьох площинах. Тут ми можемо побачити спробу не загострення відносин зі світовими політичними гігантами, а навпаки намагання встановити більш теплі відносини.
В усіх інших питаннях редакція є вкрай загальною.

Редакція Стратегії 2015, яка також була оприлюднена ще при президентстві Барака Обами є абсолютно іншою, причиною цього стала спочатку окупація, а згодом і анексія Криму, а також початок військової агресії Російської Федерації на території Сходу України.

Вже починаючи з перерахування основних загроз для країни ми можемо побачити, що значна роль приділялась Росії, у переліку загроз, серед яких є тероризм (боротьба з ІДІЛ та Аль-Каїдою), кіберзлочинність, зміни у кліматі, важливу роль займає положення про те, що агресивна політика Росії є причиною збільшення напругу у світі, яка безпосередньо стосується і інтересів США.

Чітко вказується, що фактором стримування такої політики Російської Федерації з боку США можуть виступати в тому числі збройні сили держави, а питання військової переваги перед Росією є єдиним способом забезпечення стабільності своїх інтересів та позицій.

Дуже часто в положеннях згадується і Україна, як держава яка зазнає безпосередньої російської агресії, та є країною яка обрала для себе прозахідний політичний курс, і констатується, що міжнародна спільнота на чолі з США буде підгримувати Україну, у її боротьбі.

Окрім України в аспекті допомоги будуть розглядатися і інші країни які стали своєрідними цілями для РФ, в тому числі через поширення тісної співпраці Грузії, Молдови та України з блоком НАТО.

Основні національні інтереси заради безпеки яких США буде використовувати різні важелі впливу залишилися майже ідентичними, у порівнянні з попередньою редакцією, це вже традиційні, безпека громадян США та їх союзників, суспільні цінності народу США, міжнародний порядок і інші.

Чітко зазначається, що США відходить від довгих, наземних військових операцій, які до цього є вкрай тяжкими з економічного боку, а способом вирішення військових питань буде більш ефективний спосіб коротких антитерористичних операцій, при чому розділивши участь в даних операціях з іноземними партнерами.

Якщо узагальнити, то можна сказати, що редакція 2015 року є абсолютно новим форматом у відносинах США з Росією, в якому чітко засуджується агресивна політика Росії по відношенню до України, та інших держав світу.

Чинна Стратегія національної безпеки була прийнята наприкінці 2017 року, з поміж представлених є напевно найбільш відвертою та агресивною в своїх програмних положеннях.

На самому початку документу чітко зазначається, що конкуренція між ключовими країнами знову виходить на перший план, Китай та Російська Федерація чітко вказуються як «ревізіоністські держави», які своїми діями кидають виклик інтересам держави США.

В Стратегії прописані 5 основних загроз, і на відміну від попередніх редакцій вони мають чіткий та персоніфікований характер, ними виступають 4 країни (Росія, Китай, Іран, КНДР) та тероризм.

В документі прописано, що саме ядерна зброя є запорукою стримування Сполученими Штами Америки загарбницької політики вказаних країн.

Знову підтверджується значна роль кібер-простору як потенційного плацдарму для можливих загроз, саме з боку Російської Федерації та Китаю, оскільки за останні роки ці держави дуже вправно використовують нові методи боротьби для поширення свого впливу.

В даній редакції Стратегії знову дублюється вже знайоме правило колективних контр-дій по відношенню до політики Російської Федерації, маючи на увазі, що не тільки США буде виступати супротивником у цьому новому форматі світових відносин, але і блок НАТО, як цілісна бойова одиниця.

Можна зробити висновок, що основним принципом даної редакції оборонного документу є «правило сили», тобто США тільки посилює зазначені у редакції 2015 року можливість агресивних дій у відповідь, навіть чітко акцентуючи увагу на ядерній зброї.

Якщо підсумувати все викладене то можна сказати, що ми бачимо колосальну зміну політики США в секторі національної безпеки та оборони протягом останніх 10 років, мова йде саме про акцентування уваги на конкретних супротивниках, та встановлення чітких рамок та меж дій які можуть застосовуватися США для задоволення своїх потреб та захисту власних інтересів.

Відкритим питанням залишається те якою буде нова редакція Стратегії національної безпеки, оскільки поки досить складно спрогнозувати якої політики в секторі безпеки та оборони, а також сфері зовнішніх відносин буде притримуватися новообраний президент Джо Байден, але є досить аргументовані сподівання, що і нова влада США буде на боці агресивної політики по відношенню до Російської Федерації.


Сподобався матеріал? Підтримай незалежний проект - одна кава - 30 гривень - дозволять нам працювати для Вас!


➡ Приват 5168 7422 0031 9014

➡ Моно: 4441 1144 4179 6255


Побачили не точність чи Вас є що доповнити по матеріалу? Напишіть нам: info@mil.in.ua

Підписуйтесь на наші соцмережі:
Facebook
Twitter
YouTube


Світ США

Останні публікації автора

Національна безпека України: Складові елементи та виклики сьогодення

Національна безпека України: Складові елементи та виклики сьогодення

Військова присутність Китаю та Російської Федерації у різних точках земної кулі

Військова присутність Китаю та Російської Федерації у різних точках земної кулі

Військова хитрість та військове віроломство: розгляд понять через призму міжнародного гуманітарного права

Військова хитрість та військове віроломство: розгляд понять через призму міжнародного гуманітарного права

Стратегії національної безпеки США 2010, 2015 та 2018 років: порівняння

Стратегії національної безпеки США 2010, 2015 та 2018 років: порівняння

Огляд спроб реформування Служби безпеки України

Огляд спроб реформування Служби безпеки України

Розмежування понять воєнний та військовий злочин

Розмежування понять воєнний та військовий злочин

«ФРАНСАФРИКА»: Система франко-африканських політичних відносин у 20-21 століттях

«ФРАНСАФРИКА»: Система франко-африканських політичних відносин у 20-21 століттях

Система військової юстиції України: ретроспектива та сучасний стан

Система військової юстиції України: ретроспектива та сучасний стан

Оборонні документи України

Оборонні документи України

Феномен організацій Хамас та Хезболла: терористичні організації чи політичні партії з бойовим крилом

Феномен організацій Хамас та Хезболла: терористичні організації чи політичні партії з бойовим крилом

Зовнішні функції держави. Роль і місце в процесі утвердження обороноздатності та авторитету України

Зовнішні функції держави. Роль і місце в процесі утвердження обороноздатності та авторитету України

Розвиток системи військово-політичних відносин України з країнами  Європи, через призму російської агресії

Розвиток системи військово-політичних відносин України з країнами Європи, через призму російської агресії

Талібан та ІДІЛ: ідеологічні розбіжності поглядів

Талібан та ІДІЛ: ідеологічні розбіжності поглядів

Точки терористичного напруження на Африканському континенті

Точки терористичного напруження на Африканському континенті

Розповсюдження російської гібридної агресії на країни Європи

Розповсюдження російської гібридної агресії на країни Європи