fbpx
Талібан та ІДІЛ: ідеологічні розбіжності поглядів
Артем Волянюк Артем Волянюк Юрист. Серед сфери інтересів перш за все правове забезпечення сектора національної безпеки та оборони, а також питання спецслужб та їх реформування

Останні публікації автора

Можливі механізми військово-політичної співпраці між Україною та США

Можливі механізми військово-політичної співпраці між Україною та США

Історична та кримінально-правова характеристика тероризму в Україні

Історична та кримінально-правова характеристика тероризму в Україні

Женева та Відень як центри світового шпигунства

Женева та Відень як центри світового шпигунства

Національна безпека України: Складові елементи та виклики сьогодення

Національна безпека України: Складові елементи та виклики сьогодення

Військова присутність Китаю та Російської Федерації у різних точках земної кулі

Військова присутність Китаю та Російської Федерації у різних точках земної кулі

Військова хитрість та військове віроломство: розгляд понять через призму міжнародного гуманітарного права

Військова хитрість та військове віроломство: розгляд понять через призму міжнародного гуманітарного права

Стратегії національної безпеки США 2010, 2015 та 2018 років: порівняння

Стратегії національної безпеки США 2010, 2015 та 2018 років: порівняння

Огляд спроб реформування Служби безпеки України

Огляд спроб реформування Служби безпеки України

Розмежування понять воєнний та військовий злочин

Розмежування понять воєнний та військовий злочин

«ФРАНСАФРИКА»: Система франко-африканських політичних відносин у 20-21 століттях

«ФРАНСАФРИКА»: Система франко-африканських політичних відносин у 20-21 століттях

Система військової юстиції України: ретроспектива та сучасний стан

Система військової юстиції України: ретроспектива та сучасний стан

Оборонні документи України

Оборонні документи України

Феномен організацій Хамас та Хезболла: терористичні організації чи політичні партії з бойовим крилом

Феномен організацій Хамас та Хезболла: терористичні організації чи політичні партії з бойовим крилом

Зовнішні функції держави. Роль і місце в процесі утвердження обороноздатності та авторитету України

Зовнішні функції держави. Роль і місце в процесі утвердження обороноздатності та авторитету України

Розвиток системи військово-політичних відносин України з країнами  Європи, через призму російської агресії

Розвиток системи військово-політичних відносин України з країнами Європи, через призму російської агресії

Талібан та ІДІЛ: ідеологічні розбіжності поглядів

«Ісламська Держава» (ІДІЛ) Світ Талібан

В пік своєї сили терористична організація ІДІЛ мала на меті проникнути майже в усі країни Близького Сходу та Центральної Азії з метою розповсюдження свого впливу та подальшого утвердження своїх поглядів всередині держав.

Не став виключенням і Афганістан, країна де на той час більше 10 років йшли бойові дії між представниками сил Міжнародної антитерористичної коаліції, з бійцями руху «Талібан», представники вищенаведеної терористичної організації вкрай негативно поставилися до таких намагань своїх на перший погляд ідеологічних партнерів втручатися в справи всередині держави.

Вже у 2015 році терористичний рух «Талібан» навіть офіційно об’явив війну бойовикам ІДІЛ, причиною стала заява руху ІДІЛ про створення своєї офіційної мережі на території Афганістану, таким чином поставивши під сумнів легітимність «Талібану», оскільки виходячи з положень ІДІЛ в країні може бути тільки одна влада, і один халіф.

Своєю заявою ІДІЛ порушило негласне правило поваги до «Талібану», та безпосередньо до культу засновника руху Мухаммада Омара (більш відомого як мула Омар), правило яке поважали більшість ісламістських терористичних угрупувань.

Навіть угрупування «Аль-Каїда» в свій час маючи деякі ідеологічні розбіжності завжди з пошаною виступало по відношенню до руху «Талібан», та його здобутків у боротьби за встановлення ісламського порядку в регіоні.

Про те твердження щодо того, що конфлікт інтересів між організаціями мав суто матеріальний характер, тобто зіткнення лише на основі спорів щодо влади на певній території є не зовсім об’єктивним.

Між двома зазначеними організаціями є декілька суттєвих відмінностей, які просто унеможливлюють їх одночасне існування в одному територіальному та ідеологічному просторах.

Першим ключовим моментом який докорінно відрізняє дані угрупування виступає саме факт національної приналежності членів організацій, якщо ІДІЛ має мультинаціональний склад, тобто лави бойовиків поповнюються представниками з усього світу, за рахунок створення вербувальних центрів, в тому числі в країнах Європи, то кількісний склад руху «Талібан» складається переважно з представників народу пуштунів, який проживає саме на території Афганістану, та частково Пакистану.

Тобто, в цьому ми можемо побачити деяку закритість та відособленість руху «Талібан», від іншого ісламістського світу.

Велику роль також відіграє релігійний фактор, як відомо пуштуни досить специфічний народ, в розрізі релігійних вірувань, окрім загальноприйнятих норм ісламу, вони велику увагу приділяють не писаному кодексу поведінки, який отримав назву «Пуштунвалай», і що саме цікаве, це те, що положення цього неписаного зібрання правил поведінки в багатьох моментах йде у розрізі з традиційними нормами та стандартами ісламу та шаріату.

Натомість представники ІДІЛ є класичними представниками течій ваххабізму/салафізму в ісламі, сунітського направлення, а це означає повний, радикальний відказ від інших регуляторів суспільних чи релігійних відносин окрім норм шаріату, та радикально негативне відношення до представників мусульманських релігійних груп іншого толку, а саме шиїтів та алавітів, які на думки ІДІЛ є відступниками віри.

Велику роль в протиріччях двох організацій відіграє факт різнохарактерності цілей, та кінцевої мети, якщо звернутися до засад існування ІДІЛ, то кінцевої метою є всеохоплююче встановлення влади Ісламської держави, створення загального Ісламського Халіфату, який би існував виключно на релігійних нормах, і відповідно повний відказ від будь яких альтернативних регуляторів відносин.
Безпосередньою метою діяльності ІДІЛ є також повне знищення прозахідного формату життя, в тому числі неприйняття самого поняття світської влади, та тотальне насадження теократичного формату державного устрою.

Цілі організації «Талібан» це більш помірковані ідеї, а саме повернення свого панівного статусу в країні, який вони зберігали з 1996 року і по 2001 рік, повний вивід усього військового іноземного контингенту з країни, та можливо деяке визнання світовою спільнотою організації як своєрідної політичної сили, хоча із бойовим/радикальним крилом.

Виходячи з локальності цілей руху «Талібан» можна стверджувати, що всі терористичні дії та відповідні акції реалізуються бойовиками виключно всередині держави, таким чином зводиться до мінімуму відсоток терактів на території Європи чи Америки.

Натомість діяльність представників ІДІЛ можна спостерігати по всій земній кулі, прикладом можна привести хоча б серію терактів у Парижі та його передмісті 2015 року, чи серію терактів у Німеччині у 2019 -2020 роках.

Якщо підбити підсумок всього вищенаведеного то можна сказати, що у даних організацій набагато більше відмінного чим спільного, і цей факт посилює рівень агресії всередині Афганістану.

Про те на даному етапі можна сказати, що «Талібан» зміг витримати напевно найбільш агресивні спроби проникнення бойовиків ІДІЛ всередину країни, та дати достойні відсіч.

Негативна перспектива розповсюдження ІДІЛ на нові території ще наявна, оскільки можна спостерігати суттєву втрату території яка була під її контролем у Сирії та Іраку, і саме це питання повинно стати першочерговою метою та ціллю у міжнародної спільноти, у площині антитерористичної боротьби.

«Ісламська Держава» (ІДІЛ) Світ Талібан

Останні публікації автора

Можливі механізми військово-політичної співпраці між Україною та США

Можливі механізми військово-політичної співпраці між Україною та США

Історична та кримінально-правова характеристика тероризму в Україні

Історична та кримінально-правова характеристика тероризму в Україні

Женева та Відень як центри світового шпигунства

Женева та Відень як центри світового шпигунства

Національна безпека України: Складові елементи та виклики сьогодення

Національна безпека України: Складові елементи та виклики сьогодення

Військова присутність Китаю та Російської Федерації у різних точках земної кулі

Військова присутність Китаю та Російської Федерації у різних точках земної кулі

Військова хитрість та військове віроломство: розгляд понять через призму міжнародного гуманітарного права

Військова хитрість та військове віроломство: розгляд понять через призму міжнародного гуманітарного права

Стратегії національної безпеки США 2010, 2015 та 2018 років: порівняння

Стратегії національної безпеки США 2010, 2015 та 2018 років: порівняння

Огляд спроб реформування Служби безпеки України

Огляд спроб реформування Служби безпеки України

Розмежування понять воєнний та військовий злочин

Розмежування понять воєнний та військовий злочин

«ФРАНСАФРИКА»: Система франко-африканських політичних відносин у 20-21 століттях

«ФРАНСАФРИКА»: Система франко-африканських політичних відносин у 20-21 століттях

Система військової юстиції України: ретроспектива та сучасний стан

Система військової юстиції України: ретроспектива та сучасний стан

Оборонні документи України

Оборонні документи України

Феномен організацій Хамас та Хезболла: терористичні організації чи політичні партії з бойовим крилом

Феномен організацій Хамас та Хезболла: терористичні організації чи політичні партії з бойовим крилом

Зовнішні функції держави. Роль і місце в процесі утвердження обороноздатності та авторитету України

Зовнішні функції держави. Роль і місце в процесі утвердження обороноздатності та авторитету України

Розвиток системи військово-політичних відносин України з країнами  Європи, через призму російської агресії

Розвиток системи військово-політичних відносин України з країнами Європи, через призму російської агресії