Трамп виводить війська з Сирії і дає зрозуміти: Туреччина наступний найсильніший гравець на Близькому Сході

Повідомлення адміністрації Трампа про намір вивести американські війська з Сирії, про що вперше повідомило в середу видання Maariv, знаменує собою значний поворотний момент у політиці США на Близькому Сході.

Після цього повідомлення з Білого дому і занепокоєння, яке воно викликало в Ізраїлі, іноземні дипломатичні джерела стверджують, що американський президент координує з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом виведення своїх військових сил з сирійської території.

Це рішення, яке буде прийнято в особливо чутливий період, ймовірно, докорінно змінить регіональний баланс сил і вплине на складні відносини між регіональними державами.

Це особливо актуально у світлі того, що лише місяць тому, наприкінці грудня, Пентагон оголосив, що армія США подвоїла кількість військ, дислокованих у Сирії, з 900 до 2000 військовослужбовців. Прес-секретар Пентагону генерал Пет Райдер тоді уточнив, що розгорнуті сили відправляються до Сирії ротаціями від 9 до 12 місяців для боротьби з терористичною організацією ІДІЛ. Більшість контингенту складають Сухопутні сили армії США.

В інтерв’ю Maariv доктор Хай Ейтан Коен Янарокак з Центру Даян при Тель-Авівському університеті пояснює, чого можна навчитися з цього кроку і як він вплине на Ізраїль.

Подібний крок вже розглядався в минулому, каже д-р Хай Ейтан Коен Янарочак: «Ердоган хотів зробити цей крок у 2019 році, і Дональд Трамп дав йому «зелене світло», але його потім зупинило Міністерство оборони США». Ці побоювання ще більше посилюються у світлі нещодавніх повідомлень про розширену координацію між Вашингтоном і Анкарою.

Ще одним ключовим аспектом складної головоломки є відносини між Туреччиною та Ізраїлем, які переживають глибоку кризу після подій 7 жовтня. У цьому контексті експерт виявляє значну подію: «Минулого тижня високопоставлений чиновник з Міністерства торгівлі Туреччини сказав, що якщо і коли припинення вогню буде постійним, то ми можемо побачити відновлення торгівлі з Державою Ізраїль». Ця заява набуває особливого значення у світлі внутрішньої критики Туреччини щодо її таємних економічних зв’язків з Ізраїлем.

Що стосується стратегічних наслідків для Ізраїлю та регіону, д-р Коен Янарокак надає комплексний аналіз: «З ізраїльської точки зору, звичайно, американська присутність на Близькому Сході – це річ, яка насправді вітається, фактично те, що ми бачимо виведення американських військ, не обіцяє нічого хорошого для Держави Ізраїль. Але все одно, оскільки це сприяє відносинам між Сполученими Штатами та Туреччиною та якості цих відносин, це може зробити значний внесок у відносини між Ізраїлем і Туреччиною, тому з цієї точки зору, я думаю, все ще можна зберігати обережний оптимізм».

Хоча повна картина наслідків виведення військ США ще не з’ясована, очевидно, що цей крок може призвести до значних змін у регіональному балансі сил і у відносинах між різними країнами. Завдання, що стоїть перед усіма регіональними акторами, полягає в тому, щоб знайти крихкий баланс між політичними, безпековими та економічними інтересами, зберігаючи при цьому регіональну стабільність у період змін.

Зрозуміло, що посилення позицій Туреччини на Близькому Сході викликало занепокоєння не тільки в Ізраїлі. Греція дуже стурбована розвитком подій в Сирії і відносинами між США і Туреччиною, пише з посиланням на грецьку газету Kathimerini турецька А Haber.

Посилаючись на роль Туреччини у зв’язку з подіями в Сирії, в статті йдеться: «Розкриття ролі Туреччини в організації та керівництві деякими операціями, які в кінцевому підсумку призвели до втечі башара асада до москви і виключення росіян та іранців, викликало занепокоєння в Афінах»…

Так само, курдське питання, що тісно пов’язано з Робітничою партією Курдистану, яку Туреччина відкидає з будь якого майбутнього Сирії, постає не передодні історичного рішення. Лише вчора військова рада командирів Сирії обрала лідера ХТШ Ахмеда аль-Шараа президентом Сирії на перехідний період в 4 роки. Цим самим рішенням в країні заборонені будь які інші озброєнні групи, що не входять до складу МО Сирії.