Тиск на Косово: чому західні союзники змінили політику щодо Приштини

П’ятниця 26 травня стала початком нового етапу у напружених відносинах Сербії і Косова. На цей раз ескалація виявилася набагато гострішою, а реакція міжнародних партнерів Косова несподіванкою для частково визнаної держави.

Що передувало: У листопаді 2022 р. косівські серби вийшли зі складу державних органів влади, політичних інституцій та поліції у північних муніципалітетах Косова. Це був протест проти рішення Приштини щодо перереєстрації автомобільних номерів. До таких дій косівська влада вдалася 1 серпня минулого року, коли сербські номерні знаки планували замінити на косівські. Окрім того, уряд Косова вирішив запровадити тимчасові документи для усіх громадян Сербії, які в’їжджають/виїжджають з території Косова. Серби тоді відреагували вкрай негативно – звели барикади, перекрили пересування деякими пропускними пунктами на адміністративному кордоні Сербії та Косова. Під тиском ЄС і США Приштина відклала запровадження нових правил до 1 вересня, потім відкладала ще раз. 1 листопада 2022 р. поліція Косова винесла перші попередження водіям, які пересувалися на сербських номерах.

Після цього Александар Вучич віддав наказ привести військо у стан підвищеної бойової готовності. Через декілька днів серби влаштували демарш в органах влади в північних муніципалітетах. І знову симптоми вдалося на певний час заглушити активним втручанням ЄС і США.

Вже за декілька тижнів радісний верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель писав у Твіттер, що сторони домовилися. Суть угоди полягала в тому, що Белград перестає видавати нові автомобільні номерні знаки з вказівкою косівських населених пунктів, а Приштина зупинить дії щодо перереєстрації. Потім президент Косова Вйоса Османі призначила дату проведення нових виборів на 18 грудня 2022 р., але перенесла її на 23 квітня 2023 р.

Нові раунди перемовин пройшли наприкінці лютого та в середині березня цього року, результатами яких стали нові домовленості між Косово та Сербією. Тексти Угоди про шлях нормалізації відносин між Сербією та Косово та Імплементаційного додатку до неї опубліковані на сайті Європейської зовнішньополітичної служби. Додаток викликав найбільше дискусій, ніж основна Угода. Документ визначає, що Косово та Сербія і надалі просуватимуться на шляху євроінтеграції. При цьому Белград не визнаватиме Косово як незалежну державу, але не буде перешкоджати вступу до міжнародних організацій.

Ключовим пунктом переговорів тоді стала згода прем’єр-міністра Косова Альбіна Курті не ставати на заваді створенню Асоціації сербських муніципалітетів, появу якої було визначено ще у 2013 р. відповідно до Брюссельської угоди.

Що цікаво, Курті та Вучич багато чого наобіцяли представникам ЄС, прийняли означені документи, але не підписали їх. Угода та Імплементаційний додаток стали дійсними після публікації і заяви Борреля.

23 квітня у чотирьох муніципалітетах на півночі самопроголошеної республіки пройшли вибори до місцевих органів влади. Явка сербів склала всього 3,5%, вони здебільшого бойкотували вибори. Мерами у північнокосівських муніципалітетах Звечан, Лепосавич, Зубин-Поток, Північна Митровиця стали етнічні албанці. Вони склали присягу 26 травня і у той самий день спробували пройти до місць своєї роботи. У той день почалися сутички між сербами та поліцією Косова.

Ескалація конфлікту: Мери Звечана, Зубин-Потоку та Лепосавича намагалися потрапити до будівель муніципалітетів за допомогою поліції. Проти цього виступили місцеві серби, які влаштували демонстрації. Поліцейські Косова у Звечані намагалися розігнати протестувальників за допомогою світлошумових гранат та сльозогінного газу. Тоді в сутичках постраждали декілька поліцейських та їхні транспортні засоби. У Зубин-Поток та Лепосавич були направлені транспортні засоби та миротворці міжнародного контингенту НАТО – КФОР.

Пік сутичок прийшовся на 29 травня. На той момент в муніципалітетах розгорнулися підрозділи КФОР. У Звечані протистояння між сербськими протестувальниками та миротворцями переросло в насилля, в ході якого постраждали декілька десятків військовослужбовців НАТО та демонстрантів. До лікарні потрапили угорські та італійські миротворці, поранення отримали косівські серби.

На початку цього тижня на північ Косова були перекинуті додаткові підрозділи НАТО. Більша частина – направлені з Туреччини. Ще частина миротворців, які знаходяться у резерві, може бути направлена у північні муніципалітети у разі чергової ескалації.

Дії Вучича: Травень для Сербії видався трагічним через випадки масової стрілянини в одній із шкіл Белграда та населеному пункті Младеновац поблизу сербської столиці. Через загибель дітей тисячі сербів стали виходити на вуличні акції протесту, закликаючи владу піти у відставку. Заяву про звільнення написав тільки міністр освіти.

На 26 травня у Белграді був запланований мітинг провладних політичних сил, де Вучич виступав перед своїми прихильниками. У вечірньому звернені сербський президент знову пожалівся на незаконні дії Приштини і страждання сербів у самопроголошеній республіці. У той же день Збройні сили Сербії були приведені у підвищену бойову готовність. І це знову не вперше. Що демонструє Вучич? Що він захисник знедолених сербів, яких, як він постійно заявляє, влада Косова намагається знищити.

Утім, Вучич не готовий віддавати наказ про перетин армією адміністративного кордону з Косово. У разі подібних дій він вже буде не улюбленцем Брюсселю, а винуватцем ескалації. Він це добре розуміє, що не заважає йому брязкати зброєю та показувати готовність розпочати збройний конфлікт для захисту сербів.

Сербії війна не потрібна, бо тоді Белград “відімкнуть” від єврофондів і євроінтеграція стане ще більш далекою, ніж є зараз. Без європейських грошей політичне життя Вучича швидко закінчиться. Проти його авторитаризму населення виходить на вулиці не вперше. Як і минулі рази, Вучич вміло перемкнув увагу з одних проблем на інші. В цей раз – на Косово. Хоча в суботу п’ятий за рахунок антивладний протест “Сербія проти насильства” таки відбувся. І тут ще голосніше залунали заклики “Вучич йди”.

Але він не піде, у нього є підтримка рф та Китаю, з послами яких сербський президент зустрічався 30 травня. І саме там отримував підтримку щодо можливих дій стосовно частково визнаної держави.

Окремо Вучич зустрічався з країнами Квінти, закликаючи їх втихомирити своє “чадо”. Так президент Сербії назвав Косово, натякаючи на участь США та інших країн Квінти у проголошенні незалежності Приштини від Белграда.

Реакція ЄС і США: Нинішнє загострення ситуації у північних муніципалітетах Косова має одну суттєву відмінність. Це реакція міжнародної спільноти. Керівництво КФОР, НАТО, Сполучених Штатів та Європейського Союзу всю відповідальність за ескалацію поклали на Приштину та уряд Альбіна Курті. Останнього звинувачує і президент Сербії Александар Вучич.

Для Косова заяви представників США та ЄС стали сюрпризом. Білий Дім підтримав незалежність Приштини, відкрив там посольство, допомагав у розбудові інституцій. Аналогічну позицію має Європейський Союз, хоча п’ять країн-членів не визнають Косово як самостійну державу.

У попередні рази західні союзники Косова тримали баланс і не звинувачували жодну з сторін настільки відкрито, як це роблять зараз. Головним звинуваченням у бік Приштини, яке пролунало від США, було те, що Курті не порадився з ним щодо допуску новобраних мерів на робочі місця.

Складається вкрай дивна ситуація. Якщо Вашингтон визнав незалежність Косова, то чому уряд та президент мають для вирішення внутрішніх справ країни отримувати благословення США? Але американський посол Джефф Говеньє так не вважає, ретранслюючи офіційну позицію Білого Дому. Дипломат прямо заявив, що у спалаху насилля винна косівська влада. Його слова були співзвучними зі словами державного секретаря США Ентоні Блінкена. Він сказав, що дії уряду Косова призвели до ескалації. Блінкен порадив Альбіну Курті зосередитися на мирних перемовинах під егідою ЄС, а не провокувати нестабільність.

Позицію Штатів розділили Італія, Велика Британія, Німеччина, Франція, які є учасницями так званої Квінти (міжнародне неформальне утворення, створене у 2016 р. для вирішення глобальних проблем безпеки, політики і економіки). Вони опублікували спільну заяву, в якій засудили напади на представників місії EULEX у Звечані та рішення косівської влади забезпечити доступ мерів албанського походження до будівель муніципалітетів за допомогою поліції. Окремо країни висловили занепокоєння тим, що Сербія привела свою армію у підвищену бойову готовність. В заяві також є заклик до стриманості і побажання уникати гострої риторики.

Голова європейської дипломатії Жозеп Боррель був так само категоричний, поклавши провину виключно на Курті та Приштину. Командувач миротворчими військами НАТО в Косово генерал Анджело Мікеле Рістучча вважає, що спалах насилля і поранення військовослужбовців КФОР сталося через односторонні дії Приштини. Рістучча, як і Говеньє, в інтерв’ю італійському виданню підкреслив, що влада Косова мала порадитися з КФОРівцями щодо своїх дій. І все через те, що миротворці підтримують хиткий мир у Косово.

Після подібних заяв, який носять неоднозначний характер для влади у Приштині, спеціальні посланці ЄС та США Мирослав Лайчак та Габріель Ескобар відправилися в турне до Белграда і Приштини. Вони намагаються переконати Вучича і Курті знову поновити діалог про нормалізацію під егідою Євросоюзу. Сербський президент та головна партія косівський сербів “Сербський список” висувають до Приштини декілька вимог – вивід косівської поліції та військових Сил безпеки Косова з муніципальних будівель, формування Асоціації сербських муніципалітетів, мери-албанці не мають права працювати у муніципалітетних інституціях і не мають туди входити.

Вимоги Вучича відповідають тому, що США, ЄС і КФОР хочуть отримати від Приштини, яка допускає можливість проведення нових виборів. Євросоюз та Штати хочуть, щоб вибори відбулися за присутності сербів. У квітні останні через заклики Белграда та “Сербського списку” бойкотували голосування. Чому це не може повторитися знову? Якщо Курті знов не пообіцяє створити Асоціацію сербських муніципалітетів і не зробить конкретних кроків у цьому напрямку, то вибори у північних муніципалітетах знов відбудуться за низької явки сербів.

Перспективи: оскільки Приштину зробили єдиною винною стороною, то поступок, а відповідно, і конкретних дій, ЄС, США та Сербія будуть вимагати саме від косівської влади. Вучич не заспокоїться, поки Курті не оголосить про початок процесу утворення Асоціації сербських муніципалітетів. Це буде велика поступка, яку Белград зможе використовувати у своїх інтересах, аби і надалі вимагати від Приштини інших кроків у свою сторону.

Угоду про нормалізацію та Імплементаційний додаток до неї не можна розглядати як дорожню карту покращення відносин між Сербією та Косово. Документи є фікцією, хоча на них будуть весь час посилатися Сполучені Штати та Європейський Союз, говорячи про остаточне вирішення суперечок Белграда і Приштини. Косівська влада, схоже, потрапила під сильний тиск своїх партнерів і донорів, тому змушена корелювати свою політику у відповідності з їхніми інтересами.

Прямий натяк на те, що Вашингтон і Брюссель не терпітимуть самостійність Курті, вже зроблений. Косово 30 травня відмінило участь своїх військових у навчаннях Defender Europe 2023. Міністерство оборони Косова на своїй сторінці у Фейсбук повідомило, що участь була призупинена на прохання союзника Приштини. Сполучені Штати і Євросоюз можуть і надалі вдаватися до подібних заходів, аби тримати усі дії косівської влади під контролем.

У такий спосіб США та ЄС хочуть вирішити два завдання – примусити Косово до виконання умов Брюссельської угоди та Імплементаційного додатку; тримати Сербію подалі від рф та її гібридних впливів. Подібне балансування більше притаманне Белграду, ніж Вашингтону та Брюсселю, але наразі і вони грають у аналогічні ігри. Захід буде балансувати, здійснюючи наразі тиск саме на уряд Приштини, аби тримати ситуацію під власним контролем і добитися нарешті повної політичної нормалізації між Косово і Белградом. США і ЄС влаштує мир за будь-яку ціну, аби у регіоні знову не були загострення на етнічному ґрунті і постійного загострення ситуації на півночі самопроголошеної республіки.

На жаль, це короткотермінове рішення, яке Брюссель і Вашингтон сприймають як стратегію. Для них головне на даний момент – створення Асоціації сербських муніципалітетів, аби “нещасні” серби не страждали. Подібне утворення, якщо буде сформоване, стане “сірою” зоною між Сербією та Косово. У майбутньому євроінтеграція для обох держав проходитиме надзвичайно складно, навіть за райдужних обіцянок Євросоюзу. Подібна ситуація виникне при потенційному вступі Косова до Північноатлантичного альянсу.

Розрубити цей вузол можна – дотиснути на Белград, не Приштину, аби сербська влада визнала незалежність Косова і перестала розхитувати внутрішню ситуацію там. Але, враховуючи останні новини, Захід обрав інший підхід. У Альбіна Курті є час до п’ятниці, щоб прийняти чи відхилити вимоги ЄС та США. Спецпредставники Вашингтону і Брюсселю на Західних Балканах Габріель Ескобар та Мирослав Лайчак заявили, що у разі відмови, Косово зіштовхнеться з наслідками таких дій.

Головне фото з сайту РБК-Ураїна