У Вишеграді вшановують російських добровольців, а про жертв воєнних злочинів забули

Переклад статті Ruskim dobrovoljcima počasti, žrtvama u Višegradu ni spomen ploča (автори Дженана Халімович та Сельма Борачич-Мршо, 12 квітня 2021 р., Radio Slobodna Evropa), присвячена вшануванню пам’яті російських добровольців у місті Вишеград (Боснія і Герцеговина), які воювали на стороні Армії Республіки Сербської у 1992-1995 рр.

Російський доброволець Олександр Караченко приїхав у Вишеград, місто на сході Боснії та Герцеговини в ентитеті Республіка Сербська, під час війни 1992 року. Йому було 20 років, коли він вступив до Армії Республіки Сербської (ВРС).

“Російський народ має чуйне сумління, і те, що відбувалося тут на той час, стало великою трагедією для наших братів сербського народу”, – сказав Караченко журналістам на святкуванні Дня російських добровольців, яке відзначається щороку 12 квітня у місті.

Цього дня в 1993 році біля Вишеграда було вбито трьох російських солдатів та кілька поранено. Це солдати з Російської Федерації, які воювали на боці армії Республіки Сербської (ВРС) на території навколо міста під час війни в БіГ з 1992 по 1995 рік. Ця дата включена до календаря значущих історичних подій Республіки Сербської, одного з двох боснійськогерцеговинських ентитетів.

За даними Уряду РС, близько 700 громадян Росії воювали в лавах Армії РС з 1992 по 1995 рік, а 37 було вбито.

Святкування Дня російських добровольців – це “образа жертв, членів родин загиблих, переселенців та повернених, які вижили під час війни”, заявили члени громадської організації “Жінки-жертви війни”, яке 9 квітня попросило запобігти цьому святкуванню .

У листі, надісланому в прокуратуру БіГ, асоціація “Жінки-жертви війни” вимагала негайно зупинити і заборонити “збір і прославлення воєнних злочинців, які ображають осіб, які вижили, членів сімей вбитих, біженців та повернених”.

Бакіра Хасечич, президент асоціації “Жінки-жертви війни” під час відзначення Дня російського добровольця заявила, що російські добровольці були “бійцями на чужому полі бою або терористами”, які замість того, щоб “встановити свою особу та бути притягнуті до кримінальної відповідальності, вони все ще приходять на місці злочину, щоб святкувати скоєні злочини”.

Вона також повідомила, що асоціація надішле запит до Управління Верховного представника в БіГ (OHR), Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), Ради з імплементації миру (PIK), Ради міністрів БіГ і Президії БіГ. Російська Федерація могла брати участь в агресії проти суверенної, незалежної, міжнародно визнаної держави БіГ з 1992 по 1995 рік”.

Прокуратура БіГ повідомила журналістам «Радіо “Вільна Європа”», що справа щодо цього вшанування була сформована на підставі запиту Асоціації “Жінки-жертви війни”. Утім, прокуратура БіГ не має повноважень забороняти це, оскільки їх юрисдикція – кримінальне переслідування.

День російських добровольців у Вишеграді привітав Керім Свракич, який був внутрішнім переселенцем. Він сприймає це свято як нагадування про 1992 рік та злочини, що сталися в районі цього муніципалітету під час війни в БіГ.

“Я безсилий, абсолютно. Терористи з усього світу йдуть попереду”, – говорить Свракич і нагадує, що останки майже тисячі зниклих безвісти людей з району муніципалітету Вишеграда все ще шукають, тоді як у Вишеграді є пам’ятник для 37 вбитих російським добровольців.

Керім Свракич повернувся до Вишеграда три роки тому. У цьому місті, згідно з вироками Міжнародного трибуналу з питань колишньої Югославії, сили армії Республіки Сербської вбили близько 3000 боснійців, у тому числі близько 600 жінок та понад сотню дітей.

“Те, що особи, які повернулися, очікують від прокуратури БіГ, а також від політичних представників бошняків у Вишеграді, – це розпочати розслідування та подати обвинувальний акт після утворення справи”, – сказав Радіо “Вільна Європа” президент муніципальної асамблеї Вишеграда Білал Мемішевич.

“Ми вказали на склад равногорського руху майже двадцять років тому, але процес було запустили лише минулого року. Ми щиро сподіваємось, що це сьогоднішнє маркування та інші провокації у Вишеграді та в районі муніципалітету Вишеград будуть розглядатися у якості справи в прокуратурі БіГ”, – сказав Мемішевич.

Звинувачення проти учасників равногорського руху подали “Жінки-жертви війни” у грудні 2020 року на підставі кримінальної скарги.

Обвинувачення висунули проти Душана Сладоєвича, він же Крвча і Чіч, Славка Алексича, відомого як Воєвода та Ріста Лечич, яким інкримінується “публічне провокування та розпалювання національної, релігійної ворожнечі, розбрату та нетерпимості серед конституційних народів Боснії і Герцеговини” діями та вчинками”.

Вони приймали участь у відзначенні річниці арешту Драголюба Дражі Міхайловича, командувача Югославської народної армії на батьківщині, який був розстріляний у 1946 році за злочини, скоєні у Другій світовій війні.

Тоді на зібранні, в якому взяли участь близько 200 учасників і симпатиків руху, вони грали на скрипці та співали провокуючі пісні: “Знову буде пекло і кривава Дріна, це йдуть четники з сербських гір”.

Для мера Вишеграда Младена Джуревича 12 квітня – це можливість “згадати російських братів, які в останній оборонно-вітчизняній війні росіяни були рівноправними із сербськими бійцями під командуванням Армії Республіки Сербської”, та їх мужність, сміливість і вірність, вважає він, “говорить, що вони були винятковими бійцями, які приїхали з далеких країн для участі в обороні Республіки Сербської”.

Думку мера щодо ролі російських добровольців поділяє Душко Мілунович, міністр праці та захисту прав ветеранів та інвалідів Республіки Сербська. Після покладання квітів на пам’ятник, на якому вигравійовані імена вбитих російських добровольців, встановлений в 2011 році, він заявив, що бачить протидію Асоціації “Жінки-жертви війни” “їхньою проблемою”.

“Для тих, хто заперечує, нехай це буде проблемою, і ми, як встановлено Урядом РС, тобто Комітетом з виховання традицій визвольних воєн, цього дня на нашому православному кладовищі і де встановили цей пам’ятник, де цивільні, які загинули під час останньої війни, поховані, ми будемо відзначати щороку”, – сказав Мілунович.

Подібне повідомлення надіслав 10 квітня голова Президії БіГ Мілорад Додік, сказавши, що він не бачить жодної причини, чому прокуратура БіГ сформувала справу на основі звіту асоціації “Жінки-жертви війни”.

“Чому хтось не може це організувати, у чому справа? Травма цих людей там? Ну, ми не можемо спостерігати, як різні моджахеди влаштовують різні власні святкування, ну і що”, – сказав Додік журналістам.

На місці, де знаходиться меморіальна дошка, к 2017 році на честь загиблих російських добровольців встановлено 5,5-метровий меморіальний хрест. Його будівництво ініціювали члени Ветеранської організації з Вишеграда.

Гаазький трибунал охарактеризував злочини у Вишеграді як “одну з наймасштабніших і найнещадніших кампаній етнічної чистки під час війни в Боснії і Герцеговині”.

Єдиним нагадуванням про ці злочини є пам’ятна дошка, встановлена Асоціацією «Жінки-жертви війни» в пам’ять про спалення 120 цивільних бошняків на вулиці Піонірська та районі Бікавач, у будинках Мехо Альїча та Адема Омерагича.

Останки цих жертв так і не були знайдені, а командир воєнізованого підрозділу “Білі орли” Мілан Лукич був засуджений суддями Гаазького трибуналу за ці злочини до довічного ув’язнення, а колишній поліцейський Средоє Лукіч – до 27 років ув’язнення.

Військові події та злочини, скоєні у Вишеграді, також призвели до суттєвих змін у структурі населення. У цьому східному боснійському місті в 1991 році, згідно з переписом населення, проживало понад 21 000 жителів, з яких 63% були босняками, а 31% сербами.

Останній перепис населення 2013 року показав, що кількість жителів у Вишеграді зменшилася вдвічі, і зараз там проживає близько 10 тисяч. Національна структура була повністю змінена після війни 1992-1995 років. В даний час мешканців на десять тисяч менше, у місті проживає 10 відсотків бошняків та 87 відсотків сербів.

#БіГ #світ #Вишеград #воєнні_злочини #ЗахідніБалкани