fbpx
Український бронетранспортер наступного покоління
 Mariner Mariner Блогер, військовий

Останні публікації автора

Сили спеціальних операцій Польщі

Сили спеціальних операцій Польщі

Український бронетранспортер наступного покоління

Український бронетранспортер наступного покоління

Актуальність створення музею бронетехніки в Україні

Актуальність створення музею бронетехніки в Україні

Гірська піхота України: історія, сьогодення та перспективи

Гірська піхота України: історія, сьогодення та перспективи

Російські військові об’єкти у Білорусі

Російські військові об’єкти у Білорусі

Рятувальний корабель для ДСНС

Рятувальний корабель для ДСНС

20-та загальновійськова армія Росії. Загроза на північно-східному напрямку

20-та загальновійськова армія Росії. Загроза на північно-східному напрямку

Підрозділи психологічних операцій російської армії

Підрозділи психологічних операцій російської армії

Створення молодіжної військово-спортивної організації

Створення молодіжної військово-спортивної організації

Пропозиції розвитку пожежної авіації України

Пропозиції розвитку пожежної авіації України

Сили спеціальних операцій Литви

Сили спеціальних операцій Литви

Контрбатарейні РЛС української армії

Контрбатарейні РЛС української армії

Десантно-штурмові війська. Сучасний стан та перспективи розвитку

Десантно-штурмові війська. Сучасний стан та перспективи розвитку

Проект БМП компанії «Українська бронетехніка»

Проект БМП компанії «Українська бронетехніка»

Коли Україна отримає розвідувальний супутник?

Коли Україна отримає розвідувальний супутник?

Український бронетранспортер наступного покоління

Бронетехніка БТР ОПК Україна

Перший вітчизняний бронетранспортер 

За часів Радянського союзу, на території України не розроблялись та не виготовлялись колісні БТР. Здійснювався лише їх ремонт. Після проголошення незалежності України, Харківське конструкторське бюро імені Морозова (ХКБМ) розробило перший український колісний бронетранспортер – БТР-4.

Харківський БТР почали розробляти на початку 2000-х років. Не зважаючи на економічну кризу в країні, та відсутність досвіду проєктування колісної бронетехніки, ХКБМ змогло створити машину з сучасним на той час компонуванням. Вперше БТР-4 з бойовим модулем БАУ-23 був показаний публічно у 2006 році. Компонування машини суттєво відрізнялось від радянських бронетранспортерів –  БТР-4 мав заднє розташування десантного відділення, і задні люки для виходу десанту. В Росії, приблизно в цей же період (з 1994 по 2004) розроблявся БТР-90, який хоч і мав потужне озброєння, але застаріле компонування:

Згодом, бронетранспортери  БТР-4, які постачались  іноземному замовнику – в Ірак,  зазнали певних технічних покращень, і отримали потужний бойовий модуль:

Росіяни почали розробляти перспективний БТР з заднім розташуванням десантно-бойового відділення приблизно у 2010 році. Вперше БТР К-16 “Бумеранг” був продемонстрований лише у 2013 році, при чому у створенні ходової частини росіянам допомагала ірландська фірма Timoney Technology. Однак станом на  лютий 2021 рік випробування та удосконалення БТР К-16 продовжуються. Машина на озброєння не прийнята і серійно не виробляється.

 

Звісно БТР-4 мав і свої недоліки: невисокі характеристики під час руху на воді, складність перезаряджання бойового модуля, відсутність допоміжної силової установки.

Головною проблемою була якість складання машини. Проблеми виникали також і з якістю зварювання корпусів, та підбором броне сталей до них.

ХКБМ постійно проводило модернізацію БТР-4. В останній версії бронетранспортера (БТР-4МВ) навіть було змінене компонування корпусу – для підвищення броне стійкості у лобовій проєкції, носова частина корпусу була без бокових люків командира та механіка-водія, а також без передніх броне стекол. БТР-4МВ також отримав апарель для виходу з десантного відділення та додаткове бронювання корпусу.

 

Проблеми подальшої модернізації БТР-4

Колісний БТР (бойова машина), який би відповідав сучасним вимогам буде мати значно вищу вагу ніж БТР-4 – приблизно 30-35 тонн, оскільки потребує встановлення додаткових елементів: додаткового бронювання корпусу, комплексу активного захисту, допоміжної силової установки, елементів АСУ, додаткових елементів розвідки поля бою (відеокамер, розвідувальних датчиків, БПЛА/БПНА). Також колісна платформа повинна стати базою для самохідного міномета, СПТРК, машини вогневої підтримки, та інших бойових машин. Ходова частина БТР-4  вже не відповідає вимогам такої вантажопідйомності.

Досвід експлуатації БТР-4 в російсько-українській війні показав, що машина застаріла, а її глибока модернізація неможлива через обмеження вантажопідйомності базового шасі.

Перспективний український БТР наступного покоління

Розробка перспективного БТР (колісної платформи) почалась у Харкові приблизно у 2010 році, коли попередник БТР-4 ще тільки запускався в серійне виробництво.

Про перспективний БТР підтвердженої інформації мало. Відомо, що він буде мати індекс БТР-8 (за іншими даними БТР-5).

Випуск першого дослідного зразка планувався на 2013-2015 рік. Але початок війни та фінансові труднощі харківського КБ, ймовірно заморозили процес його створення.

Перспективний БТР повинен був мати суттєві відмінності від  бронетранспортерів БТР-4 та російського К-16 «Бумеранг» (який тільки планується до серійного випуску).

 

Конструкція перспективного БТР ХКБМ

В статті «Створення перспективної бойової машини класу БМП, БТР»  ( Решетіло Є.І., Зорькін М.Є. 2015 рік), описаний варіант перспективної колісної бойової машини на основі гібридної електромеханічної трансмісії. Ймовірно це і є одним з варіантів концепції перспективного БТР від ХКБМ.

Компонування корпусу:

Перспективний БТР повинен мати модульну конструкцію корпусу – можливість заміни десантно-бойового відділення на модулі різного призначення. Або швидку заміну пошкодженого десантно-бойового відділення корпусу.

Такий принцип реалізований у німецькому БТР «Боксер»:

Силова установка та трансмісія:

Іншою важливою відмінність конструкції машини є гібридна електромеханічна трансмісія (колеса з  приводом електродвигунами). В такій схемі, дизельний двигун через генератор вробляє електрострум, який через блок накопичувач приводить в дію електродвигуни, вмонтовані в корпус або у самі колеса.

В статті згадуються «двигуни-колеса» (колесо з вмонтованим електродвигуном) української розробки. Але як альтернативу розглядали й електродвигуни іноземного виробництва – EMRAX 348 (Словенія) и М73 (ФРН),

Використання електромеханічної трансмісії у бойових машинах має ряд переваг над класичними схемами:

– пробіг по шосе з вимкненим ДВС при швидкості 20 км/год, – не менше 0,5 км (за рахунок накопичувачів енергії);

– мінімальний радіус повороту (за рахунок реверсу задніх і передніх коліс);

– висока швидкість руху 110 км / год;

– широкий діапазон безступінчастого регулювання швидкості руху;

– рекуперацію потужності в режимі гальмування.

– використання ДВС меншої потужності (до 30% зниження потужності в порівнянні з традиційною схемою) при збереженні силового моменту на колесах;

– зниження питомої витрати палива (на 20 ÷ 30%) за рахунок роботи дизеля в

економічному режимі і використання енергії гальмування, що значно збільшує експлуатаційний показник – запас ходу;

– збільшення прискорення машини при розгоні на 10 ÷ 15% за рахунок одночасного використання потужності накопичувачів енергії та силового генератора;

– рух з однаковою швидкістю вперед і назад (від 0 до 110 км /год з електронним обмеженням швидкості заднього ходу до необхідного рівня);

можливість швидкого запуску двигуна  взимку, без попереднього прогріву.

До недоліків електромеханічної трансмісії можна віднести:

наявність високої напруги (660В) на борту бронетранспортера обумовлює введення додаткових заходів для захисту екіпажу від ураження електричним струмом при пошкодженні або експлуатації будь-якого електроагрегату;

– пред’являє високі вимоги до герметичності встановлюється електрообладнання і бронетранспортера в цілому;

– вимагає вивчення ступеня довготривалого впливу електромагнітних полів на екіпаж;

– вимагає наявності складної і розгалуженої системи охолодження для силових агрегатів;

– не забезпечує високу надійність роботи компонентів системи управління під час сучасного бою із застосуванням ядерної зброї.

 

Ходова частина:

Оскільки новий бронетранспортер повинен мати значно більшу вантажопідйомність (приблизно до 30-35 тонн), то відповідно і підвіска повинна мати іншу конструкцію. В описаному варіанті БТР підвіска незалежна гідропневматична, це дозволяє змінювати кліренс машини.

Озброєння:

На перспективному БТР ймовірно буде установлений бойовий модуль БМ-8 «Чекан». Цей модуль можна побачити у проєкті перспективної БМП-У.  БМ-8 є удосконаленим варіантом БМ-7 «Парус».

БМ-8 на відміну від попередника БМ-7, має два нові прицільно-спостережні комплекси з ТВ та тепловізійним каналом. Один з яких панорамний (обертається на 360’). Також в БМ-8 автоматичний гранатомет КБА-117 винесений за корпус башти БМ. Ймовірно БМ-8 матиме і нову систему керування вогнем.

Варто зазначити, що бойовий модуль є змінною складовою БТР і може бути замінений на інший більш сучасний модуль, у тому числі й іноземний.

 

Існуючі напрацювання для перспективного БТР:

Концепцію перспективного колісного БТР почали розробляти з 2010 року, і за цей час  було розроблено багато елементів для модернізації БТР-4, та іншої бронетехніки. Особливо цінний досвід був отриманий у ході війни на Донбасі. Ці напрацювання, які вже існують – можуть бути використані на перспективному бронетранспортері.

Наприклад – конструкція апарелі десантного відділення БТР-4МВ:

На фото знизу задні десантні люки БТР-4Е (для порівняння):

  • Протимінні крісла нової конструкції:
  • Додаткове бронювання корпусу (було показане на демонстраційному зразку БТР-4МВ):
  • Розробка керамічної броні:
  • Системи активного захисту:
  • Система відеоспостереження для бронетехніки (була показане на демонстраційному зразку БТР-4МВ):

 

Ходова частину  перспективного БТР, скоріше за все, буде створюватись  на основі уже існуючої конструкції важкого колісного шасі ХКБМ. Про це натякали співробітники конструкторського бюро.

У 2013 році, ХКБМ на замовлення КБ «Південне» розробило та виготовило важке колісне шасі для ОТРК «Грім-2» (повна вага якого  50 тонн).

Якщо елементи ходової частини цього шасі будуть використані при створенні перспективного БТР. Це дуже вдале рішення, оскільки така уніфікація дозволить розробити не тільки сам бронетранспортер, а колісну платформу для багатьох зразків військової техніки.

 

Висновок

Існуючі серійні БТР-3 та БТР-4, які здатна виготовляти українська промисловість, не відповідають вимогам сучасності. Машини вже є застарілими, оскільки мають обмеження у вантажопідйомності, що не дозволяє провести їх глибоку модернізацію. Отже створення нової колісної бойової машини (колісної платформи) є необхідною умовою для побудови сучасної та боєздатної армії.

Бронетанкова галузь промисловості України, ще може створювати конкурентоздатні зразки озброєння. Це та галузь де ми можемо обійтись без закупівлі іноземних зразків. Створення українського БТР однозначно повинно стати альтернативою закупівлі іноземних бронетранспортерів.

Про те системні проблеми розробки бронетехніки в Україні, можуть зробити провальним і цей проєкт. Прикладом може слугувати проблеми в якості виробництва БТР-4, та затягування фінансування розробки української БМП-У (дослідний зразок якої був готовий ще у 2017 році, у незавершеному стані).

Доцільним було б зосередити зусилля ХКБМ та профільної холдингової компанії зі створення бронетехніки, на найбільш комерційно успішному проєкті (за результатами аналізу світового ринку та власної продукції). І реалізуючи цей проєкт, або (проєкти),  заробляти кошти для створення перспективних зразків бронетехніки.

Такий напрямок фінансування розробки бронетехніки є оптимальним для України, оскільки обмежені фінансові ресурси держбюджету доцільно спрямовувати на створення високоточного озброєння, ЗРК, АСУ, та підтримки авіаційної галузі.

 

Автор: MARINER


Сподобався матеріал? Підтримай незалежний проект - одна кава - 30 гривень - дозволять нам працювати для Вас!


➡ Приват 5168 7422 0031 9014

➡ Моно: 4441 1144 4179 6255


Побачили не точність чи Вас є що доповнити по матеріалу? Напишіть нам: info@mil.in.ua

Підписуйтесь на наші соцмережі:
Facebook
Twitter
YouTube


Бронетехніка БТР ОПК Україна

Останні публікації автора

Сили спеціальних операцій Польщі

Сили спеціальних операцій Польщі

Український бронетранспортер наступного покоління

Український бронетранспортер наступного покоління

Актуальність створення музею бронетехніки в Україні

Актуальність створення музею бронетехніки в Україні

Гірська піхота України: історія, сьогодення та перспективи

Гірська піхота України: історія, сьогодення та перспективи

Російські військові об’єкти у Білорусі

Російські військові об’єкти у Білорусі

Рятувальний корабель для ДСНС

Рятувальний корабель для ДСНС

20-та загальновійськова армія Росії. Загроза на північно-східному напрямку

20-та загальновійськова армія Росії. Загроза на північно-східному напрямку

Підрозділи психологічних операцій російської армії

Підрозділи психологічних операцій російської армії

Створення молодіжної військово-спортивної організації

Створення молодіжної військово-спортивної організації

Пропозиції розвитку пожежної авіації України

Пропозиції розвитку пожежної авіації України

Сили спеціальних операцій Литви

Сили спеціальних операцій Литви

Контрбатарейні РЛС української армії

Контрбатарейні РЛС української армії

Десантно-штурмові війська. Сучасний стан та перспективи розвитку

Десантно-штурмові війська. Сучасний стан та перспективи розвитку

Проект БМП компанії «Українська бронетехніка»

Проект БМП компанії «Українська бронетехніка»

Коли Україна отримає розвідувальний супутник?

Коли Україна отримає розвідувальний супутник?