Якщо війна завтра. Зенітні ракетні війська

Одним із головних сценаріїв можливого нового вторгнення РФ до України є завдання ракетного та авіаційного ударів, в перші години конфлікту. Це може спричинити тисячі жертв серед мирного населення. Запобігти такому розвитку подій, або зменшити шкоду від ракетних та авіаційних ударів ворога можуть війська протиповітряної оборони. Однак, дуже часто можна почути думку, що саме цей рід військ у нас найменш боєздатний та без західних ракетних систем ми не здатні захистити своє небо, яке зараз повністю відкрите для ворожих ракет та авіації. Чим ми можемо захистити своє небо і чи справді українські міста та промисловість зараз повністю відкриті для ударів з повітря?

Тут і далі будуть наводитися узагальнювальні дані, які взято з відкритих джерел є загальнодоступними та не становлять державної таємниці.

Зараз українські зенітні ракетні війська (не враховуючи частин армійської ППО) оснащені наступною технікою:

Зенітно-ракетна система С-300ПТ/ПС

Максимальна дальність ураження – 75 км (аеродинамічна ціль) 30 км (балістична ціль)

Максимальна висота ураження – 27 км

Мінімальна висота ураження – 0,025 км

Ймовірність ураження цілі типу винищувач однією ракетою – 0,8-0,9

Ймовірність ураження цілі типу крилата ракета – 0,4-0,8

Всього на озброєнні перебуває близько 28 дивізіонів С-300ПТ/ПС. В кожному дивізіоні до 12 пускових установок з чотирма ракетами. Всього 48 ракет в першому залпі на один ракетний дивізіон.

Зенітно-ракетна система С-300В

Максимальна дальність ураження – 100км (аеродинамічна ціль) 40км (балістична ціль)

Максимальна висота ураження – 30км

Мінімальна висота ураження – 0,025км

Ймовірність ураження цілі типу винищувач однією ракетою – 0,7-0,9

Ймовірність ураження цілі типу крилата ракета – 0,5-0,7

Всього на озброєнні перебуває близько 3 дивізіонів С-300В. В кожному дивізіоні до 12 пускових установок з чотирма ракетами. Всього 48 ракет в першому залпі на один ракетний дивізіон.

Зенітно-ракетний комплекс БУК-М1

Максимальна дальність ураження – 35км (аеродинамічна ціль) 25км (балістична ціль)

Максимальна висота ураження – 22км

Мінімальна висота ураження – 0,015км

Ймовірність ураження цілі типу винищувач однією ракетою – 0,8-0,95

Ймовірність ураження цілі типу крилата ракета – 0,4-0,6

Всього на озброєнні перебуває близько 10 дивізіонів БУК-М1. В кожному дивізіоні до 6 пускових установок з чотирма ракетами. Всього 24 ракети в першому залпі на один ракетний дивізіон.

Зенітно-ракетний комплекс С-125-2Д1 (прикриває базу ВМС в Очакові)

Максимальна дальність ураження – 35км

Максимальна висота ураження – 21км

Всього на озброєнні перебуває 1 дивізіон С-125-2Д1. В дивізіоні 4 пускових установки з чотирма ракетами. Всього 16 ракет в першому залпі на один дивізіон.

Місця дислокації ракетних дивізіонів (не позначено, в центрі кіл) і відповідно зони прикриття зенітно ракетними військами території України зображено на карті. Малі кола – БУК-М1 та С-125-2Д1, середні кола С-300ПТ/ПС, велике коло С-300В. Одне коло – один дивізіон. Карта розроблена відповідно до місць дислокації дивізіонів.

До карти відразу два коментарі

На карті не вказані дивізіони, по яких не має інформації у відкритому доступі по їхньому місцю дислокації. Тобто фактично, до того, що є на карті, ми маємо додати:

6 дивізіонів БУК-М1 (+6 малих кіл на карті)

5 дивізіонів С-300ПТ/ПС (+5 середніх кіл)

2 дивізіони С-300В (+2 великих кола)

Потрібно врахувати, що всі зенітно-ракетні системи є мобільними і в разі початку бойових дій, можуть змінювати місця дислокації, відповідно до оперативної обстановки.

Тепер стосовно інформації, що можна побачити на самій карті.

Так, територія України прикрита не повністю. Варто розуміти, що комплексами протиповітряної оборони прикриваються, передовсім, найважливіші центри та регіони країни. Задачі прикрити ВСЮ територію країни, у військ ППО не має. Бомбити умовну Жмеринку яка не являє собою ніякої ні економічної ні політичної цінності ніхто не буде.

Аналізуючи карту, можна прийти до наступних висновків:

Найбільші промислові та культурні центри країни – Київ, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Херсон, Миколаїв, Одеса, Львів знаходяться під захистом українських систем ППО.

Під захистом ППО Дніпровський та Запорізький промисловий регіони. Також під захистом українських зенітно-ракетних комплексів знаходяться найбільші порти Чорного моря (та Маріуполь на Азовському), а також суднобудівні верфі Миколаєва та Херсону.

Крім цього, не забуваємо про 13 ракетних дивізіонів, які не позначено на карті. Так, за офіційними заявами Міністерства оборони, під захистом української ППО знаходяться (лише та інформація, що є у відкритих джерелах):

Весь каскад дніпровських ГЕС (6 станцій)

Дністровська ГАЕС

Всі АЕС (5 станцій, включно з Чорнобильською)

Дивізіонами С-300 було посилено зону проведення ООС на сході та прикрито Луцьк на північному заході країни.

Вся ця армада стоїть на захисті українського неба. І зараз одна з найбідніших країн Європи, має найбільш потужну систему ППО серед європейських країн.

Так, техніка не найновіша, але завдяки українській оборонній промисловості та українським розвідникам, які останні декілька років відверто кажучи, просто розкрадали з російських заводів та військових складів запчастини до комплексів ППО, які не може виготовляти українська економіка, завдяки ним, техніка зараз в повністю боєздатному стані.

Стосовно моральної застарілості – система С-300 майже одноліток американської Patriot. Так, Patriot неодноразово модернізувався з часу прийняття на озброєння. Але ми повинні розуміти, що наш ворог – це не F-22 чи F-35, а російські МиГ-29 та Су-27,30,34,35. Російські літаки цілком по зубам нашим системам.

Великою проблемою є російські ракети, найновіші з яких, наші системи збити не можуть. Тут лишається сподіватися що наші комплекси ППО зможуть прикрити радіоелектронними чи іншими перешкодами або спровокувати удар на фальшиві цілі, таким чином вивести з під першого удару наші ракетні комплекси. Бо він буде саме по ним.

А на майбутнє хотілося б вірити, що системі протиповітряної оборони буде приділена належна увага бо це одна із головних компонент національної безпеки. Смартфонами, навіть з встановленою в них Єбабусьою від російських ракет не прикриєшся. І такі комплекси продавати нам ніхто не буде. Нам їх може дати тільки власна промисловість. Мирні часи, коли Штати кормили росіян “ніжками Буша”, щоб ті не подохли з голоду, а українці не думали про власну безпеку давно минули. Настав час правильно розставляти пріоритети. І одним із головних пріоритетів для України має бути створення сучасного ракетного щита, для ПОВНОЇ ліквідації як поточних так і потенційних загроз з повітря.