ДБР продовжує розслідування справи по «Керченській кризі»

ДБР продовжує розслідування справи по «Керченській кризі» – акту російської агресії під час планового переходу українських військових кораблів через Керченську протоку.

Про це в інтерв’ю РБК-Україна розказав перший заступник Директора Державного бюро розслідувань Олександр Бабіков.

Мова йде про події 25 листопада 2018 року, що мали місце при переході українських малих броньованих артилерійських катерів «Бердянськ» та «Нікополь», а також рейдового буксиру «Яни Капу».

Раніше у Міністерстві закордонних справ вже висловились із занепокоєнням, щодо такого розлідування адже на їх думку воно направлено проти керівників України, а це негативно вплине на позицію нашої держави закордоном.

«Це дужа складна кримінальна справа і потрібно з’ясувати масу обставин, щоб, скажімо так, розставити всі крапки над “і” і не нашкодити нашій державі. Абсолютно вірно. Ми теж оцінюємо всі можливі ризики і завдання кримінального провадження та інтереси держави для нас однаково важливі.», – прокоментував хід розслідування Олександр Бабіков

Він відмовився надавати будь які деталі про раніше озвучену у ЗМІ інформацію про готовність підозрі тогочасному командувачу ВМС ЗС України Ігорю Воронченку та низки інших осіб.

«Питання полягає в тому, що ті, хто зливає інформацію в ЗМІ, вони в ряді випадків мають певні фрагменти достовірної інформації, але не володіють повною картиною, а в деяких випадках ця інформація перекручена. Детально цю справу не можу коментувати, щоб не нашкодити її розслідуванню.», – сказав Бабіков

Нагадаємо, 25 листопада 2018 року Збройні сили РФ та кораблі Берегової охорони Прикордонної служби ФСБ РФ атакували (відкривши вогонь і протаранивши), згодом блокували та в результаті захопили українські артилерійські катери «Бердянськ», «Нікополь» і буксир «Яни Капу» Військово-морських сил України, які намагалися пройти з Одеси до Маріуполя через Керченську протоку.

На борту перебувало 24 українських військовослужбовці. Зіткнення сталося в нейтральних водах, що дало всі підстави вважати захоплених моряків військовополоненими.

Влада України стверджувала, що повідомлення про проходження через протоку було подано заздалегідь і що українці повідомляли відповідні російські органи, але не отримували відповіді.

Також Україна посилається на передбачену свободу судноплавства для українських суден в протоці, визначену Договором між Україною і Російською Федерацією про співпрацю у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року і не визнає приналежність Росії територіальних вод біля узбережжя Криму.

За оцінками міжнародних експертів, Україна має необмежене право на транзит через Керченську протоку.