fbpx
Експерти Київського інституту судових експертиз почали досліджувати уламки ракети Х-69

Експерти Київського інституту судових експертиз почали досліджувати уламки ракети Х-69

Авіаційне озброєння Війна з Росією Крилаті ракети Україна

Експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) почали дослідження уламків російської крилатої ракети Х-69.

Про це повідомив директор інституту Олександр Рувін у своєму телеграм-каналі.

Ракету цього типу досліджують фахівці інституту вперше. Основний об’єкт дослідження – відсік із бойовою частиною.

Повідомляється, що вцілілі фрагменти ракети мають мінімальну кількість мікроелектроніки й будь-яких компонентів систем керування та наведення.

Наявне на корпусі маркування дає інформацію про дату виготовлення наприкінці 2023 року.

Насамперед експерти дослідять матеріали корпусу ракети, а також специфічну фольгу, що розміщується під зовнішньою обшивкою бойової частини. Ймовірно, саме вона при влучанні уражаючих чи будь-яких інших високошвидкісних елементів призводить до повітряного підриву ракети.

«Мілітарний» 17 лютого повідомляв, що росіяни використали новітні крилаті ракети Х-69 для ударів по українській інфраструктурі.

Тривалий час ракета Х-69 перебувала у розробці, але повномасштабна російсько-українська війна загострила потребу у високоточному далекобійному озброєнні, і, вочевидь, процес розробки й виробництва пришвидшили.

У лютому торік Міжнародний інститут стратегічних досліджень заявив, що Х-69, «ймовірно, перебуває на завершальній стадії розробки або на стадії виробництва».

Відомо, що ракета входить до комплексу озброєння російського винищувача Су-57, тож, можливо, пуски відбувалися саме з нього. Однак все ж не варто виключати можливість використання ракети з іншого повітряного носія.

Х-69

Ракета Х-69, яка під час першої публічної презентації у 2009 році мала назву Х-59МК2, розробляється і виготовляється на потужностях конструкторського бюро «Радуга».

Х-59МК2 була дуже схожою на попередню протикорабельну ракету Х-59МК. Основна відмінність полягала в системі наведення: активна радіолокаційна головка самонаведення була замінена інерціальною навігаційною системою, поєднаною з GPS/ГЛОНАСС та електрооптичною цифровою системою кореляції зони наведення (DSMAC) для підльоту до цілі.

Можна припустити, що систему наведення запозичили в іншого виробу «Радуги» – крилатої ракети Х-555.

У 2015 році Х-59МК2 була повністю перероблена з використанням stealth-елементів. Фактично, незмінною залишилася лише система наведення.

Корпус тепер має коробчатий трапецієподібний переріз, пристосований для розміщення у внутрішньому відсіку Су-57, хоча є можливість підвісу на зовнішніх пілонах.

Виробник заявляє, що ракета може застосовуватися з Су-30МК, Су-34, Су-35С, МиГ-35С та МиГ-29К.

У верхній частині корпусу розташована пара висувних крил, які розкриваються в польоті. Турбовентиляторний двигун тепер розміщується в корпусі ракети на відміну від двигуна Х-59МК2, який розміщувався у зовнішній гондолі.

Росіяни заявляють, що ракета несе бойову частину вагою 310 кілограмів при повній масі ракети 710 кілограмів. Максимальна дальність ураження становить 290 кілометрів, а швидкість польоту – близько 700-1000 кілометрів за годину.

Авіаційне озброєння Війна з Росією Крилаті ракети Україна