ХКБМ отримає 10 комплектів СКВ «Аркан» для БТР-4

Харківському конструкторському бюро машинобудування (ХКБМ) отримає 10 комплектів системи керування вогнем (СКВ) «Аркан» для бронетранспортера БТР-4.

Про це інформує Мілітарний.

Підприємство «Хартрон-Плант» отримало від ХКБМ контракт на постачання системи керування «Аркан», яка є центральним елементом системи управління вогнем БТР-4, пише Ukrainian Military Pages.

За договором від 13 січня 2022 року, що був оприлюднений на порталі публічних закупівель ProZorro, Харківському конструкторському бюро машинобудування буде поставлено 10 комплектів СКВ «Аркан» вартістю: 3 750 796,10 грн без ПДВ.

Закупівля була проведена за спрощеною процедурою. Обладнання має бути передане підприємству не пізніше 31 липня 2022 року.

Система «Аркан» входить до складу системи управління вогнем бронетранспортера БТР-4Е.

Її складовою частиною також є оптико-електронний модуль ОЕМ-В, прилад наведення керованої протитанкової ракети ПН-Б, панорамний телевізійний комплекс 2Р та монітори командира і оператора бойового модуля.

«Аркан» є центральним елементом керування вогнем і забезпечуює спільну роботу всіх складових частин системи.

СКВ

Система управління «Аркан» забезпечує:

• отримання відеозображення місцевості з телекамер ОЕМ-В та виведення його на монітори командира та оператора;
• формування та виведення на монітори командира та оператора службової інформації;
• отримання відеозображення місцевості з телекамери комплексу 2Р та виведення його на монітор командира, управління наведенням комплексу 2Р;
• отримання відеозображення місцевості з телекамери ПН-Б та виведення його на монітори командира та оператора,
• формування сигналів на пуск ракет ПТРК;
• керування ланцюгами стрільби озброєння бойового модуля;
• вимірювання дальності до цілі за допомогою лазерного далекоміра;
• формування сигналів пуску димових гранат системи постановки димової завіси;
• формування сигналів наведення бойового модуля задля забезпечення виконання автоматизованої цілевказівки оператору від
• командира та автоматизованого приведення озброєння в розмір БТР;
• керування механізмами гармати при зарядженні, стрільбі, зміні вибраного типу боєприпасу;
• визначення дальності до цілі методом «база на цілі».

При стрільбі з гармати, кулемета та гранатомета забезпечується:

• автоматичне обчислення кутів прицілювання залежно від: обраного типу боєприпасу, введеної дальності стрільби, а також введених вручну параметрів атмосфери (атмосферний тиск та температура повітря)
• автоматичне обчислення кутів бічного попередження, що враховує відхилення снаряда через деривацію;
• автоматичне переміщення зображення прицільної марки на моніторі у положення, що відповідає обчисленим кутам
• прицілювання та бічного попередження;
• запам’ятовування кількості заряджених патронів для гармати та гранатомета для автоматичного рахунку залишку при стрільбі;
• налаштування параметрів, вивіряння каналів, введення вихідних даних;
• поточний та примусовий (за командою оператора) самоконтроль апаратури та контроль суміжних систем.

Нагадуємо, що у Харкові опрацьовували встановлення бойового модуля «Парус» на бойову машину піхоти (БМП).

Ще у липні 2020 року Генеральний штаб ЗСУ звітував про порівняльні випробування БМП-1 з вітчизняними бойовими модулями, у тому числі «Парус».