Інтернаціональний легіон України отримує заявки від росіян
Десятки тисяч іноземців виявили бажання воювати за Україну проти російського вторгнення у складі Інтернаціонального легіону.
Про це повідомляє Мілітарний з посиланням на заяву речника Нацакадемії Сухопутних військ Антона Мироновича виданню Liga.net.
Також легіон отримує багато заявок на приєднання від громадян Росії.
Заявок від іноземців, які хочуть вступити в легіон, надійшло вже близько 40 000.
Це кількість людей, які звернулись із таким бажанням за весь час. Це не означає, що всі вони потрапили до лав легіону.
Найбільш підготовлені, боєздатні та перевірені бійці Інтернаціонального легіону вже виконують завдання в зоні бойових дій.
Президент Володимир Зеленський оголосив про створення легіону на четвертий день повномасштабного вторгнення РФ, 27 лютого.
“І відразу пішли заявки у шаленій кількості від кандидатів, які відчули в собі бажання стати пліч-о-пліч з українцями”, – кажуть у МЗС.
До України легіонери дістаються самостійно, допомогу в дорозі їм надають представники посольства.
З собою рекомендується брати одяг, бронежилет, шолом, військове спорядження. Зброю везти заборонено.
“Є перелік спорядження, яке ми рекомендуємо взяти з собою бійцям. Його ми надаємо після того, як попередня заявка була погоджена посольством України, – пояснює Дам’єн Магру, спікер легіону. – Але ми повністю екіпіруємо усіх новобранців”.
Магру
Дам’єн Магру – перший іноземець, який приєднався до легіону та підписав контракт зі Збройними силами.
Наразі керівництво легіону вирішило, що Магру буде єдиним спікером від імені легіонерів.
За словами спікера, усіх легіонерів, з якими він спілкувався за ці три тижні, об’єднує єдина мотивація: “Ними керує розуміння, що через їхній військовий досвід вони можуть переломити ситуацію”.
“В перші дні війни було відчуття, що ми просто спостерігаємо за жахливими військовими злочинами російських військ, – каже Магру. – І коли президент Зеленський звернувся до іноземців, ми зрозуміли, що це наша можливість допомогти і зробити внесок в перемогу України”.
До легіону їдуть бійці з усіх континентів. Найбільше представлені громадяни США, Великої Британії, Польщі, країн Балтії, Канади, Норвегії, Фінляндії та Данії. Ці країни складають 70-80% добровольців, каже Магру.
Росіяни
В легіон не беруть громадян Російської Федерації та Білорусі. Хоча звернень від росіян дуже багато, стверджує він.
“Причому це люди з реальним бойовим досвідом та колишні військові, – каже Миронович. – Це добрий сигнал. Сподіваюсь, вони не з тих, хто хоче вести підривну діяльність зсередини, а прагнуть захищати Україну, бо розуміють, які злочини вчиняє їхня держава. Але наразі ми змушені їм відмовляти. Ризикувати іншими добровольцями ми не збираємось”.
Чисельність легіону, місця дислокації, деталі підготовки та виконання завдань керівництво не розкриває, посилаючись на питання безпеки.
Головна вимога для добору до легіону – досвід участі у бойових діях, каже Миронович. “І мова не про службу в армії, а саме про участь у бойових діях. Ми питаємо їх, чи готові вони вступити в бій, коли прибудуть в Україну буквально через декілька днів після короткої підготовки. Якщо вони готові і відповідають усім критеріям безпеки, то після ретельної перевірки ми даємо зелене світло таким кандидатам”, – пояснює він.
Контракт
Наразі інтернаціональний легіон не шукає якихось конкретних спеціалістів, він має мотострілецький характер.
Це має бути добре підготовлений доброволець, здатний вести дії в складі піхотного підрозділу. Якщо він фахово володіє зразками снайперського, протитанкового озброєння або ПЗРК, то це тільки вітається.
Проте не всі іноземні добровольці підписують контракт. Одна із причин – його тривалість. Наразі він підписується на термін дії указу президента про воєнний стан. Але коли закінчиться війна – ніхто не скаже.
Насправді, проблем із цим немає, запевняє Миронович. Якщо іноземець після укладання контракту раптом передумає і захоче повернутися додому, то ніхто його змушувати воювати не буде.
Кожен випадок розбирається індивідуально, і контракт розривається.
Контракт для іноземців фактично передбачає ті самі умови проходження служби, що і для ЗСУ, включно з грошовим/речовим забезпеченням та усіма доплатами, введеними з початком воєнного стану.
Частині новобранців не подобаються бюрократичні, як їм здається, моменти. І були випадки, коли люди йшли з легіону, бо не хотіли чекати.
“Вони вважають, що мають достатньо досвіду і повинні якомога швидше потрапити на фронт, – пояснює Магру. – Але вони приєдналися до армії, це велика система зі своїми процедурами. І їм здається, що їх занадто довго затримують в пункті дислокації і не відправляють у гарячі точки”.
Деякі іноземці з хорошим бойовим досвідом не готові їхати в зону бойових дій і бачать себе скоріше в ролі інструкторів. Тому віддають перевагу добровольчим батальйонам, які не мають жодного стосунку до Інтернаціонального легіону, говорить Миронович.
ПІДТРИМАЙ РОБОТУ РЕДАКЦІЇ "МІЛІТАРНОГО"
Навіть разовий донат в 30 грн чи підписка на $1 допоможе нам працювати і розвиватися далі. Спонсоруй незалежне мілітарне медіа - отримуй достовірну інфу.