fbpx
Під Києвом відбулася медіапрезентація книги про «Шушпанцери» АТО

Під Києвом відбулася медіапрезентація книги про «Шушпанцери» АТО

Автотехніка Війна на Донбасі Історія Україна

У смт Чабани, на базі реконструкторів Другої світової війни відбулася презентація книги військового журналіста підполковника ЗСУ Сергія Камінського під назвою «Народні панцерники».

Про це повідомляє Мілітарний.

Над нею автор працював 4 роки і цього тижня вона була надруковна накладом 1000 примірників. Завдяки спонсорській допомозі українського бренду тактичного одягу М-ТАС та компанії UaRpa усі, хто дав інтервю для цієї книги (а це близько 100 людей) отримають її в подарунок. Так і сьогодні кілька примірників було вручено майстрам з смт Чабани, які у перші роки АТО створили на Київщині найбільше саморобних броньовиків для добровольчих батальйонів, учасникам війни на Донбасі та представнику Національного військово-історичного музею України. В ближчі дні плануються презентації книги «Народні панцерники» у Києві, Львові, Дніпрі, Донбасі та деяких військових навчальних закладах.

У своїй промові автор книги Сергій Камінський відповів на кілька запитань щодо цієї праці:

Чому ми тут?

Бо фішкою презентацій, які я планую в Україні буде їх проведення на свіжому повітрі біля техніки. Ковід також тому виною, але більше хочеться зробити презентації не типовими, як це буває у бібліотеках та приміщеннях.

Хто я такий?

-Я Сергій Камінський – син військового журналіста, який народився, коли батька капітана занесло у Читинську область. В Україну родина перебралася в перший рік незалежності. Зі столичної школи 97 вступив до Київського військового ліцею, де навчався у 1997-2000 роках. Там почав писати свої перші матеріали до головної військової газети «Народна армія». Потім, маючи достойний творчий альбом, вступив на кафедру військової журналістики закладу який зараз зветься Академією Сухопутних військ і провчився там з 2000 до 2005 року. Далі почав служити на Центральний телерадіостудії МО України, яка зараз представлена платформами Військове телебачення України та військове радіо Армія ФМ. Зараз я заступник начальника ЦТРС, кадровий офіцер – підполковник. Учасник бойових дій. Брав участь у багатьох проєктах, найвідоміший та успішний з яких «Техніка війни» на 24 каналі про зброю, техніку України і світу.

Як виникла ідея книги?

Глобальні ідеї у мене народжуються не відразу, а зріють з часом. Так вийшло і тут. Коли я майором вперше потрапив в АТО 29 травня 2014 року, то як затятий автомобіліст не міг не помітити на КПП в місті Ізюм саморобний пікап «Крокодил» 1 батальйону Нацгвардії. Тоді ще не думав про книгу. Але яскравий спогад і фото залишилися. Роки поспіль я спостерігав, як виходять фронтові книги воїнів-захисників і не численні книги військових журналістів, які з перших днів на фронті. Тоді бажання зробити свій внесок у цей рух у мене тільки посилювалося та дозрівала ідея. Вона вистрелила через три роки початку АТО, в 2017-му, коли я на виставці ретромобілів Old Car Land в авіамузеї побачив на власні очі броньований Камаз на позивний “Пряник”, на якому батальйон Азов визволяв Маріуполь. Тоді виникла думка зібрати усі подібні машини, народні броньовики на одній такі виставці. Доля цих машин різна, місцями трагічна, тому такою локацією стала моя книга.

Як проходила робота над книгою?

Вже через тиждень я проводив перше інтерв’ю зі столичним волонтером і реконструктором Володимиром Пацерою, який разом з однодумцями у смт Чабани під Києвом створив цілу серію… з десятка різних броньовиків. Я сформував близько 20 стандартних запитань, які задавав волонтерам, майстрам, воїнам причетним до цих машин. Часто це були годинні інтерв’ю, але іноді і дуже короткі. Бо з часом деталі забуваються, а це вже був четвертий рік війни і до нині. Тоді їм казав, що збираю матеріали і навіть не заікався про книгу, бо не був впевнений, що вона набереться. Кілька років проводилися та розшифровувалися інтерв’ю, кількість яких сягнула понад 120. Робоча назва була «100 шушпанцерів України». Але достатньо матеріалів про стільки машин не набралося і слово шушпанцир багатьом не відоме, тому згодом разом з батьком була вигадана назва «Народні панцерники». Вже формування розділів, де були виділені такі підрубрики, як «База», «Бронювання», «Озброєння», «Бойовий шлях», почалося, коли я 8 місяців навчався у США. Після занять та у вихідні був вільний час, коли я перетворював свідчення людей на текст у телевізійному стилі з розповіддю від автора та уривками інтерв’ю. Я надзвичайно вдячний тому періоду, бо в Україні, поміж службовими та сімейними справами робота могла розтягнутися ще на роки. Машини у книзі розміщені у алфавітному порядку за позивними. Для деяких доводилося їх вигадувати і саме про те, як вони виникли йдеться в «лідах». Завершальний етап редактури і верстки тривав останні пів року, які сповнені певних приємних і нервових моментів та спогадів для усіх причетних. Бо я прагнув до максимальної досконалості. Тепер маю результат і він мене тішить!

Що в результаті вийшло?

– Це військово-історичне ілюстроване видання на глянцевому папері та у твердій обкладинці. Більшість не уявляла, що книга така велика, у форматі близькому до А4. За приклад формату я взяв серію книг Сергія Згурця «Оружие Украины». Для мене важлива висока якість і її досягнуто. Книга вийшла не дешева, але і збагатитися на ній мені не вдасться, бо ціна встановлена максимально адекватна – 500 гривень через сторінку книги у Facebook (в інших мережах дещо дорожче). В ній сотні фотографій понад 75 машин від героїв моїх інтерв’ю та з інших джерел. Окремою фішкою є QR-коди на відео та сюжети про «Народні панцерники», які збиралися по крихтах весь цей час. Для цих відео створено окремий однойменний канал на Youtube.

Які подальші перспективи книги?

-Вона навряд чи стане бестселером і опиниться в приватних бібліотеках обмеженого кола прихильників. Це особливий продукт, унікальний, для справжніх фанатів. Є бажання, щоб книга потрапила до колекцій найбільших бібліотек України. Є мрія, щоб вийшла версія англійською мовою. Зараз частина книги перекладається, щоб пропонувати видавцям світового рівня. Можливо англійська версія зайде навіть краще…

Кому хочу подякувати?

В першу чергу дружині Юлії, яка підтримувала мене весь цей час, виховувала дітей, поки я був у США і коли в Україні необхідно було приділити увагу книзі. Батькам і сестрі, а особливо татові, який став редактором книги. Дизайнеру Марку Канарському, який зверстав прекрасну книгу і виступає моїм видавцем. Літературному редактору і дитячій поетесі Олені Полянській, яка кілька разів перечитала книгу і, коли вже побачила зверстаний варіант написала, що це крутий продукт, який матиме успіх. Друкарні і Руслану Фокіну, який курував друк книги. Спонсорам: українському бренду тактичного одягу М-так і компанії UaRpa, які повірили мені і покрили витрати на книги, які герої моїх інтерв’ю отримають безкоштовно на пам’ять. Окрема подяка компанії Armorum Solutions, яка надасть одне місце на своєму вуличному майданчику виставки «Зброя та безпека-2021» під броньовик «Коник» (з обкладинки) який по суті буде стендом книги «Народні панцерники». Військовому експерту і автору серії книг «Оружие України» Сергію Згурцю та блогеру і автору книги «Сліди на дорозі» Валерій Маркусу (Ананьєву), які допомагали мені весь цей час порадами щодо виробництва книги. Також вдячний за донесення інформації про книгу до читача рідним військовим ЗМІ, а саме Військовому телебаченню України, військовому радіо Армія ФМ, інформаційному агентству Армія Інформ. Також 24 телеканалу та профільним ресурсам оборонно-промислового комплексу Ukrainian Military Pages і Defense Express. Окрема вдячність сміливим українцям, які придбали книгу невідомого автора під час передзамовлення. Вони зробили значний внесок, щоб книга була надрукована швидше, і мені не довелося ще кілька місяців збирати власні кошти. Ну і звісно людям, які створювали народні броньовики і воювали на них! Величезна усім шана!


Сподобався матеріал? Підтримай незалежний проект - одна кава - 30 гривень - дозволять нам працювати для Вас!


➡ Приват 4149 6293 1808 2567

➡ Моно: 4441 1144 4179 6255


Побачили неточність чи маєте чим доповнити матеріал? Напишіть нам: info@mil.in.ua

Підписуйтесь на наші соцмережі:
Facebook
Twitter
YouTube


Автотехніка Війна на Донбасі Історія Україна