Росія закуповує західну електроніку для виробництва Су-57

Випуск новітніх російських винищувачів Су-57 залежний від поставок західної мікроелектроніки та виробничого обладнання.

Про це повідомляє Frontelligence Insight, спираючись на викрите листування російського виробника військової електроніки «Микроприбор».

Відповідно до запиту начальника відділу закупівель заводу «Красное знамя» (концерн «Алмаз-Антей») та до керівництва «Микроприбора», у серпні 2022 року останньому передали перелік необхідного обладнання. Воно входить до комплектації автоматизованих робочих місць перевірки та калібрування виробу МППУ-50.

Згідно з отриманими даними, замовник мав намір укомплектувати три місця до кінця 2022 року.

Список складається з таких компонентів, як атенюатор WA36, блоки живлення EA-PS 3150 і PLR7 60-12 іноземного виробництва. Їх постачають російські компанії-посередники, що закуповують їх за кордоном.

МППУ-50 — це елемент радіоприймача, що працює в L- та X-діапазоні частот. Вони використовуються для супутникового зв’язку та радіолокації.

В офіційному листі повідомляється, що ці елементи є критично важливими у виробництві літаків. А проблеми з їх постачанням можуть поставити під загрозу випуск нових винищувачів Су-57.

Однак залежність виробництва не обмежується лише мікроелектронікою для систем обслуговування авіоніки російських літаків.

Вже після накладання міжнародних санкцій російський «Микроприбор» уклав угоду з російською компанією «KMT», котра зобов’язувалася поставити німецький токарний станок Siemens KLE 360 у липні 2022 року.

Російське авіабудування та санкції

Нещодавно «Мілітарний» повідомляв, що російські оборонні компанії використовують для обходження міжнародних санкцій посередників — казахстанські авіаремонтні підприємства та постачальників оборонної продукції.

Зокрема, казахстанська ARC Group обманним шляхом закуповувала військове обладнання у французьких компаній Thales та Safran нібито для казахстанських винищувачів, однак насправді встановлювала їх на російські Су-30СМ.

Крім того, таким же чином за кордоном готували фахівців, що у подальшому працювали на російських авіабудівних підприємствах та обслуговували літаки окупантів.