Росія згортає розробку та виробництво перспективних зразків озброєння

Найбільша в сучасній російській історії державна програма виробництва озброєння, на яку з федерального бюджету витратили 20 трлн рублів за останні 10 років, закривається за дорученням вищого військово-політичного керівництва РФ.

Про це повідомляє видання Mosсow times.

На початку листопада президент РФ Володимир Путін доручив переписати нормативи постачання армії та привести їх у «відповідність до реальних потреб» збройних сил РФ.

Згідно з переліком доручень Путіна, реалізувати наказ потрібно у максимально короткий термін — до 14 листопада. Відповідальними за роботу призначили прем’єр-міністра Михайла Мішустіна та голову міністерства оборони Сергія Шойгу.

Де-факто Путін припинив дію державної програми озброєння — опорного плану, на основі якого військово-промисловий комплекс працював останніми роками. Нинішня програма перестала бути документом, за яким проводиться закупівля озброєнь та фінансуються розробки військово-промислового комплексу, розповіло близьке до міноборони джерело і водночас топ-менеджер підприємства оборонної промисловості.

Фактично припинилася розробка й нової програми оборонних закупівель, яка оцінювалася у 22 трлн рублів, говорить одне з джерел видання. Причина, за його словами, полягає в необхідності «переглянути пріоритети» фінансування з огляду на досвід військової кампанії в Україні.

Запущена на початку 2010-х держпрограма виробництва зброї «з’їдала» близько двох трильйонів рублів щорічно — це дві третини оборонного бюджету РФ. За її планом, до 2020 року війська мали б отримати бригадні комплекти танків «Армата», новий стратегічний бомбардувальник, 600 літаків і тисячі гелікоптерів, а частка сучасного озброєння мала зрости до 70%.

Фактична зупинка реалізації державної програми оборонних закупівель та розробка нової є цілком закономірними в умовах довготривалих бойових дій та дефіциту бюджету, каже експерт російського Центру аналізу стратегій та технології Михайло Барабанов: «напрями перегляду очевидні – у бік термінових вимог на шкоду довгостроковим програмам».

Нова програма оборонних закупівель може формуватися для задоволення невідкладних потреб Сухопутних військ РФ за рахунок флоту та Повітряно-космічних сил (не рахуючи розвідувальних систем та авіаційних засобів ураження, особливо високоточних), каже головний редактор журналу “Арсенал Вітчизни” Віктор Мураховський.

Із тим, що витрати на флот буде перерозподілено на користь Сухопутних військ, погоджується і експерт Російської ради з міжнародних справ Андрій Фролов. Тривалі бойові дії та мобілізація показали, що обсяги закупівель хоча б екіпірування мають бути в рази більші, каже він. Можна також очікувати й зростання витрат на ремонт військової техніки, зазначає Фролов.

Через чисельні втрати живої сили та бронетехніки своїх кадрових підрозділів Росія була змушена розпочати економічно затратні процеси мобілізації населення та розконсервації старих зразків бронетехніки.

Після початку масової мобілізації через вичерпані запаси сучасного озброєння Росія почала оснащувати новостворені підрозділи солдат артилерійськими установками Д-1 часів Другої світової війни й танками Т-62 60-х років. Також за артилерійськими боєприпасами, обладнанням та безпілотниками Кремлю довелося звертатися до Ірану та КНДР, а за формою для військових – до Білорусі.