Як знищували авіацію Росії у Сирії

Авіаційна кампанія за період з 2015 по 2018 роки коштувала російським військовим щонайменше одинадцяти гелікоптерів та восьми літаків, що привело до загибелі 23 членів екіпажів та 37 пасажирів.

Матеріал за інформацією The National Interest, переклад UMP та доповнення від Український Мілітарний Портал.

Для порівняння, між 2014 та 2020 роками американські військові втратили два літаки в операціях проти ІДІЛ у Сирії: F-16 у 2014 році через аварію незабаром після зльоту та конвертоплан V-22 при жорсткій посадці у 2017 році.

Збито ракетою «повітря-повітря»

Під час перших бомбардувань туркменських ополченців російські бомбардувальники регулярно обходили турецький повітряний простір на північному заході Сирії.

24 листопада 2015 року пара російських Су-24М проігнорувала неодноразові попередження Туреччини (див. карту).

Через сімнадцять секунд після вторгнення в повітряний простір Туреччини, була вже активна реакція.

F-16 турецьких ВПС випустив ракету AIM-120 з відстані від дев’яти до дванадцяти миль.

Ракета вразила Су-24М на 6000 м, внаслідок чого той впав на пагорби.

Вогонь з землі

Через три години після падіння Су-24М два гелікоптери Мі-8АМТШ вирушили на бойову пошуково-рятувальну місію для пошуку вцілілого члена екіпажу.

Один з Мі-8 був уражений протиповітряним вогнем, внаслідок чого загинув морський піхотинець, а гелікоптер здійснив вимушену посадку.

Після втечі екіпажу покинута машина була знищена протитанковою керованою ракетою TOW повстанців.

Це був перший з п’яти гелікоптерів ПКС, що були збиті ближнім зенітним вогнем між 2015 та 2018 роками, також був збитий 3 лютого 2018 року один штурмовик Су-25.

Повідомлялось, що льотчик російського Су-25 успішно катапультувався, але на землі вже загинув в зіткненні з бойовиками.

Щонайменше у двох інцидентах були використані ПЗРК, решта можливо припадає на вогонь важких кулеметів та зенітних гармат.

Малі висоти

Західні ВПС зменшили втрати літаків від протиповітряної оборони ближньої дії, здійснюючи польоти на великій висоті та широко використовуючи дорогі високоточні боєприпаси.

Однак технологічно відсталі ПКС РФ мають обмежені можливості застосування керованого озброєння класу «повітря-земля». У результаті переважна більшість російських боєприпасів використаних в Сирії, це некеровані бомби, які скидалися з висоти понад 4000 м, щоб уникнути вогню ППО, використовуючи прицільно-навігаційну систему СВП-24 середньою точністю. Зокрема застосовувались касетні та запалювальні боєприпаси з великим побічним ураженням.

Але у 2016–2017 роках російська авіація мала надавати безпосередню повітряну підтримку сирійським сухопутним військам, особливо в жорстокій боротьбі за Пальміру.

Для підтримки військ з повітря їм було необхідно літати нижче, щоб вражати цілі та рухомі транспортні засоби з некерованими ракетами та гарматами, в умовах небезпечного вогню ППО.

8 липня 2016 року один з пари російських гелікоптерів Ми-35М, був уражений, ймовірно вогнем з землі.

Внаслідок чого йому відірвало хвіст і гелікоптер впав на землю. Москва спочатку заперечувала будь-яку втрату, потім заявила, що вражений сирійський Ми-24, й нарешті визнала втрату свого гелікоптеру.

Ще один Ми-8АМТШ (RF-95585) був збитий вогнем землі 1 серпня 2016 року, під час повернення «після доставки гуманітарної допомоги в місті Алеппо».

Всі п’ять військовослужбовців (з них три члени екіпажу), що знаходились на борту гелікоптера, загинули.

На початку лютого 2018 року російські штурмовики Су-25 працювали в районі Східного Алеппо.

Перший Су-25 постраждав внаслідок вогню з озброєного пікапа.

Вважається, що саме ПЗРК також несе відповідальність за збиття 7 травня 2018 року бойового гелікоптера Ka-52 «Аллигатор» (зі втратою обох членів екіпажу).

Вочевидь російські системи протидії ракетному ураженню не змогли захистити Ка-52 від ракет з тепловим наведенням, проте нам не відомо скільки (якщо такі були) ракет було «перехоплено» пастками.

Дружній вогонь

Після ізраїльського повітряного удару 17 вересня 2018 року сирійський ЗРК С-200 випустив ракету, яка вразила російський розвідувальний літак Іл-20М, що пролітав над Середземномор’ям.

Від ураження ракетою В-880 (5В28) загинули всі п’ятнадцять членів екіпажу.

Москва звинуватила ізраїльтян у навмисному застосуванні Іл-20, у якості своєрідного щита і заявила, що передасть Сирії ЗРК С-400 з покращеними можливостями розпізнавання цілей.

Однак ізраїльтяни стверджували, що вони залишалися поодаль від Іл-20, і що ракета була запущена набагато пізніше, ніж літаки ВПС Ізраїлю вилетіли з району.

Зіткнення з землею

12 квітня 2016 року російський бойовий гелікоптер Ми-28Н «Ночной охотник», призначений для нічних операцій, вночі влетів у землю внаслідок неправильних дій екіпажу, які не змогли керувати машиною за допомогою окулярів нічного бачення.

Загинув пілот – командир 55-го вертолітного полку та його напарник.

31 грудня 2017 року під час супроводження конвою гелікоптер Мі-24Р врізався в лінії електропередач, убивши двох із трьох членів екіпажу на борту.

Пташиний удар

3 травня 2018 року російський двомісний реактивний винищувач Су-30СМ відразу після злету в Латакії занурився в Середземне море, забравши на дно обох членів екіпажу.

Міністерство оборони Російської Федерації повідомило, що літак став жертвою зіткнення з птахами.

У жовтні 2017 року черговий бомбардувальних Су-24М за версією Міністерства оборони РФ зазнав «технічну неполадку» і викотився за межі посадкової смуги під час зльоту на авіабазі Хмеймім.

Літак розпався, вбивши обох екіпажів, перш ніж вони змогли врятуватись.

У квітні 2018 року транспортний літак Ан-26 заходив на посадку на авіабазі Хмеймімі, коли внаслідок пориву вітру він втратив керування та врізався в землю за 500 метрів від злітно-посадкової смуги.

Загинуло 6 членів екіпажу та 33 військовослужбовців.

Авіаносець-вбивця

16 жовтня 2016 року «Адмірал Кузнєцов», єдиний російський авіаносець, відплив до Сирії для виконання перших в країні бойових операцій з авіаносця.

Хоча ті ж удари з повітряних баз у Сирії було робити простіше, присутність «Кузнєцова» була вкрай важливою для пропагандистських цілей і бойових випробувань, проте він відразу став посміховиськом через «димову завісу», а згодом втопив кілька своїх літаків, остаточно зганьбившись на весь світ.

14 листопада 2016 року винищувач МіГ-29КУБ авіакрила «Кузнєцова» вичерпав пальне, чекаючи, коли екіпаж на палубі відремонтує несправну систему посадки, і йому довелося пірнути в Середземне море.

За кілька тижнів, 3 грудня, більший реактивний літак Су-33 зіскочив з палуби авіаносця й теж врізався у воду через обрив тросів аерофінішера.

Обидва пілоти були врятовані. Авіакрило «Кузнєцова» перемістили на сухопутні бази.

Знищені на землі

В травні 2016 року на укріпленій авіабазі Т4 (Тіяс) в центральній Сирії сталася пожежа, що розпочалась із порожніх дерев’яних ящиків з під боєприпасів.

Сильний вітер поширив пожежу, що поглинула двадцять вантажних автомобілів повних боєприпасів, чотири російські бойові гелікоптери і перехоплювач МіГ-25 сирійських ВПС.

Російські джерела ніколи не повідомляли про втрати, але на супутникових знімках видно спалені залишки гелікоптерів.