ЗСУ застосовують боєприпаси з програмованим підривом

Українські військові отримали на озброєння танкові уламково-фугасні боєприпаси з програмованим підривом DM11.

Відео із демонстрацією озброєння опублікували в соцмережах.

Номенклатуру боєприпасів, які союзники передають Україні разом із технікою, зазвичай не називають, тому це перше підтвердження появи подібного виду озброєння в ЗСУ.

На опублікованому відео танкіст переданого Україні танку Leopard 2A6 демонструє завантажені у боєукладку машини невідомий бронебійний підкаліберний боєприпас та уламково-фугасний снаряд DM11.

DM11

DM11, також відомий під індексом Rh31, це 120-мм уламково-фугасний танковий програмований боєприпас, розроблений компанією Defense Munitions International.

Боєприпас оснащений детонатором із програмованим таймером. Після заряджання електронний детонатор програмується на підрив у визначений екіпажем часовий проміжок, коли боєприпас буде пролітати над визначеними координатами. Тому екіпаж може встановити точку детонації по висоті та відстані таким чином, щоб досягти вибуху перед, позаду або навіть над ціллю.

За своєю ефективністю DM11 перевершує більшість західних багатоцільових боєприпасів, оскільки при його розробці не закладалось компромісу на користь бронебійних якостей. Бойова частина споряджена значно більшим об’ємом вибухової речовини порівняно з багатоцільовими боєприпасами. Це забезпечує більший руйнівний ефект.

У головній частині боєприпасу розміщений блок з готовими уражаючими елементами у формі кульок із карбіду вольфраму. Він забезпечує щільну хмару уламків з високою проникаючою здатністю у передній проекції, що важливо під час запрограмованої детонації фугасу перед ціллю.

Програмований підрив

Запрограмований боєприпас здатен працювати в трьох режимах: із затримкою (mV), без затримки (oV) і в режимі повітряного підриву в заданій точці (LSP). Функціонал DM11 дозволяє ефективно вражати широкий спектр цілей.

Режим “із затримкою” підходить для ураження цілей, що ховаються в укритті, “без затримки” – з ураженням цілей прямим наведенням, а режим “повітряного підриву” ідеально підходить для ураження живої сили на великій відкритій площі.

Проте українські танкісти не зможуть у повній мірі реалізувати потенціал цих боєприпасів. Для застосування режимів детонації DM11 необхідна наявність спеціальної електроніки програмування. Подібні системи інтегровані у танкову гармату Rh120 L55A1, котрі встановлюються на танки Leopard 2 у версії A7, та подальші модифікації, котрі відсутні на озброєнні ЗСУ.

Електронний підривник DM11 із заводу налаштований на детонацію без затримки, тому його можна застосувати як звичайний уламковий боєприпас із танків без електроніки програмування підривника, у тому числі з Leopard 2A4, Leopard 2A6 та американських M1 Abrams.