Пенсійне забезпечення військовослужбовців США

Пенсійне забезпечення військовослужбовців США

НАТО США

Пенсійне забезпечення громадян США, звільнених з дійсної військової служби, – складова частина державної системи соціального захисту військовослужбовців і один з основних елементів їх матеріального стимулювання. Американська система пенсійного забезпечення військовослужбовців є комплексною і включає власне військову пенсію, пенсію за програмою федерального соціального страхування і особисті відрахування військовослужбовців на персоналізовані пенсійні рахунки. За оцінками експертів міністерства праці США, завдяки такій схемі пенсійного забезпечення військовослужбовці в даний час являють собою найбільш соціально захищену професійну групу населення в країні.

У перелік нормативно-правових актів, що регламентують пенсійне забезпечення військовослужбовців, входять: «Звід законів США», розділ 10, «Збройні сили» (USCode, 10), «Закон про модернізацію системи пенсійного забезпечення військовослужбовців» (Uniformed Services Retirement Modernization Act of 1974), «Закон про виплати звільненим з дійсної військової служби» (Uniformed Services Retirement Benefits Act of 1979) і «Закон про реформу пенсійного забезпечення військовослужбовців» (Military Retirement Reform Act of 1986).

Крім цього, міністерством оборони щорічно готуються проекти поправок до чинних законодавчих актів щодо коригування розмірів військової пенсії у зв’язку із зростанням рівня життя в країні, інфляцією та змінами грошового утримання військовослужбовців. Після їх затвердження національним конгресом вони також набувають сили закону у формі відповідних статей бюджету міністерства оборони США (National Defense Authorization Act).

Управління фінансовими коштами і виплата військових пенсій покладені на пенсійний фонд МО (Military Retirement Fund). У нього щорічно перераховуються асигнування з бюджету Пентагону, надані на статтю «Пенсійне забезпечення військовослужбовців». У 2011 році на дану статтю було виділено 41,97 млрд. доларів, при цьому дані відрахування не зачіпають і не впливають на розмір грошового утримання військовослужбовців, а також не обкладаються податками. Крім цього, фінансове забезпечення фонду здійснюється за рахунок бюджету міністерства фінансів, яке надає відповідні кошти на управління його активами (у 2011 році – близько 900 млн доларів). За станом на початок 2010 фінансового року активи фонду становили 1460 млрд. доларів.

Вільні кошти пенсійного фонду МО інвестуються тільки в довгострокові державні цінні папери США. Управління даними засобами проводиться міністерством фінансів, а отриманий від їх вкладення прибуток повертається до фонду у відповідності з термінами погашення федеральних боргових зобов’язань. Контроль за фінансовою діяльністю фонду покладено на апарат генерального інспектора МО, контрольно-фінансове управління США, бюджетне управління конгресу і незалежне аудиторське агентство «Екьюті консалтинг» (Acuity Consulting).
Виплати військовим пенсіонерам здійснюються із коштів фонду через лічильно-фінансове управління МО США (підрозділ «Клівленд», м. Клівленд, штат Огайо) за місцем їх проживання по одному з трьох можливих пенсійних планів: Final Pay для тих, що поступили на військову службу до 8 вересня 1980 року, High-3 – для тих, що підписали контракт в період з 9 вересня 1980-го по 1 серпня 1986-го, CSB / REDUX – для тих, що поступили на військову службу після 1 серпня 1986 року.

Розміри військових пенсій за даними планами розраховуються наступним чином:
Для плану Final Pay береться за основу 50 % останнього посадового окладу; за кожний додатковий рік вислуги понад 20 років пенсія збільшується на 2,5% посадового окладу;
Для плану High-3 береться за основу 50 % середнього посадового окладу за будь-які три роки безперервної військової служби; за кожний додатковий рік вислуги понад 20 років пенсія збільшується на 2,5 % середнього посадового окладу.

Для плану CSB / REDUX береться за основу 40 % середнього посадового окладу за будь-які три роки військової служби. За кожний рік понад 20 років пенсія збільшується на 3,5 % середнього посадового окладу. Крім цього, даним планом вводиться виплата одноразової допомоги у розмірі 30 тис. доларів після 15 років військової служби в тому випадку, якщо військовослужбовець підписує контракт ще на п’ять років.

Максимальний розмір пенсії за умовами усіх планів не може перевищувати 75 проц. використовуваного для його розрахунку посадового окладу.

Крім того, американські громадяни, звільнені з дійсної військової служби, мають право на отримання пенсії за програмою федерального пенсійного страхування за накопичувальною схемою «План накопичувальних заощаджень» (Thrift Savings Plan). Проведення фінансових операцій за цією схемою регламентується статтею 401 (к) податкового кодексу США (Internal Revenue Code of 1986), а розмір пенсії розраховується на основі щомісячного утримуваного з грошового утримання військовослужбовців соціального податку (від 15 до 25 %). Виплати військовим пенсіонерам по даній федеральній програмі здійснюються через агентство соціального страхування та міністерство у справах ветеранів США.

Крім цього, військовослужбовці можуть відкривати особисті пенсійні рахунки (Individual Retirement Account) в банках, страхових компаніях, пайових інвестиційних фондах або в брокерських фірмах, що працюють на національному ринку цінних паперів. При цьому перераховуються на пенсійний рахунок грошові кошти не оподатковуються. Однак ними неможливо скористатися до 60 років, а після досягнення віку 80 років рахунок закривається в обов’язковому порядку.

Звільнення через хворобу. Так як служба в збройних силах пов’язана з високими фізичними та розумовими навантаженнями і підвищеним ризиком, особливу увагу в пенсійній системі приділено тим військовослужбовцям, які під час служби частково або повністю втратили працездатність. Право на пенсію за станом здоров’я отримують військовослужбовці з вислугою вісім і більше років, які не можуть повністю або частково виконувати свої службові обов’язки з причини фізичного або психічного захворювання. Додатковою умовою є те, що втрата працездатності не повинна бути пов’язана з умисним порушенням дисципліни, навмисною недбалістю або самовільною відлучкою військовослужбовця.

Військовослужбовці з вислугою до восьми років отримують пенсію за станом здоров’я, якщо непрацездатність стала прямим наслідком виконання службових обов’язків. Її розмір залежить від ступеня втрати працездатності, що визначається спеціальною комісією і вимірюється у відсотках. Право на отримання пенсії дає не менше ніж 30 % ступінь втрати працездатності. Стаж дійсної служби 20 і більше років дозволяє отримувати пенсію за станом здоров’я при будь-якому ступеню непрацездатності.

Розмір пенсії військовослужбовцям, звільненим з інвалідності, визначається шляхом множення основного окладу військовослужбовця на відсоток втрати ним працездатності, або з розрахунку 2,5 %  основного окладу за кожен рік служби (за вибором того, що звільняється).
Втрата працездатності може носити тимчасовий характер. У цьому випадку військовослужбовець заноситься в спеціальний реєстр тимчасово непрацездатних та один раз на півтора року проходить медичний переогляд. Через п’ять років вирішується питання про повернення в стрій, про відставку за станом здоров’я або про скорочення. Під час знаходження в реєстрі військовослужбовці отримують допомогу в розмірі не нижче 50 % свого посадового окладу.
Військовослужбовці, що вийшли у відставку за станом здоров’я, можуть отримати окрім пенсії допомогу від міністерства у справах ветеранів. Ті, хто не отримує таку допомогу, має право виключати еквівалентну їм суму з своєї податкової декларації.

Військовослужбовці, які не мають права на отримання пенсії, при звільненні за хворобою отримують вихідну допомогу, розмір якого визначається шляхом множення двомісячного основного окладу (одержуваного до моменту рішення медичної комісії) на кількість прослуженних років, але не більше 12.

Виплати військовослужбовцям після звільнення. Допомоги по безробіттю можуть виплачуватися непрацевлаштованим особам, які завершили дійсну військову службу, а також звільненим за скороченням або медичними показаннями. При цьому вони повинні бути зареєстровані на біржі праці. Розмір допомоги і термін, протягом якого вона виплачується, обчислюються виходячи з основного окладу і надбавок на момент звільнення і конкретно визначаються законодавством штату, в якому проживає колишній військовослужбовець. При цьому в більшості штатів допомога по безробіттю виплачується протягом 26 тижнів і може становити до 862 доларів на тиждень.
Відповідно до законодавства США американські громадяни, які прослужили на військовій службі не менше терміну, встановленого для курсу підготовки новобранця (180 і більше днів), і звільнені не з причини негідної поведінки, підпадають під категорію «ветеран» і отримують право на користування певними ветеранськими пільгами. Для звільнених по інвалідності мінімальні терміни служби не встановлюються.

Питаннями пільг і привілеїв ветеранів збройних сил США займається міністерство у справах ветеранів. До 15 березня 1989 вони перебували у віданні управління у справах ветеранів. Підвищення його статусу до рівня міністерства свідчить про ту значимість, яка надається в США питанням соціального забезпечення колишніх військовослужбовців. Міністерство має свої відділення на території всіх 50 штатів, в окрузі Колумбія і в Пуерто-Ріко.
В даний час в США налічується понад 27 млн. колишніх військовослужбовців і 46 млн. членів їх сімей, які в тій чи іншій мірі мають право на отримання пільг.
До числа основних пільг, передбачених американськими законами для ветеранів ЗС США, належать: виплати допомоги по інвалідності; програми професійної реабілітації, надання допомоги в отриманні освіти, психотерапевтичної допомоги ветеранам війни та допомоги у працевлаштуванні; виплати допомоги з безробіття; здійснюване на пільгових умовах медичне обслуговування ; страхування життя; надання позичок на будівництво житла; організація похорону та інші послуги. Крім цього, військові пенсіонери та члени їх сімей мають у своєму розпорядженні право безкоштовного перельоту на рейсах міністерства оборони як на території США, так і за її межами за умови наявності вільних місць.

Військові пенсіонери та члени їх сімей також мають право безкоштовного використання соціальної інфраструктури військових баз: військових готелів та кемпінгів, пільгових магазинів, центрів підтримки сім’ї та дитячих центрів, спортивних комплексів і полів для гольфу.
Для використання більшості пільг достатньо пред’явлення спеціальної «ідентифікаційної карти військового пенсіонера».

Відповідно до американського законодавства військові пенсіонери мають також істотні податкові пільги. Всі виплати, які одержуються пенсіонерами від міністерства у справах ветеранів, звільняються від сплати прибуткового податку. В їх число входять допомога для отримання освіти, підвищення кваліфікації, гранти, продовольчі виплати та пенсії по інвалідності. Крім того, крім дев’яти штатів, де відсутня регіональний прибутковий податок, 14 штатів повністю звільняють військових пенсіонерів від податків і ще 26 надають звільнення від податків тим, хто отримує військові пенсії по інвалідності.

В цілому організація пенсійного забезпечення громадян Сполучених Штатів Америки, звільнених з дійсної військової служби, сприяє високій привабливості і перспективності служби у національних збройних силах і збереженню в них найбільш підготовлених фахівців, а також сприятливо впливає на морально-психологічний стан особового складу.

М. Галкін

НАТО США