Розбір польотів

Дванадцятого грудня в аеропорту Дон-Міанг у Бангкоку для дозаправки приземлився Іл-76. Відповідно до супровідних документів, літак перевозив обладнання для буріння свердловин. Але тайська поліція вирішила обшукати літак і виявила там 35 тонн зброї. Вантаж складався з переносних зенітно-ракетних комплексів, гранат до протитанкових гранатометів і боєприпасів до стрілецької зброї і мінометів. Екіпаж літака — командир, громадянин Білорусі, і четверо громадян Казахстану — було заарештовано.

Від того дня і дотепер ця історія обростає різними подробицями. Але ключові запитання — хто і куди віз зброю — ризикують залишитися без відповідей.

Це був уже зворотний шлях літака з бортовим номером 4L-AWA, що виконував рейс AWG-731/732. Вилетівши 8 грудня з Києва за ланцюжком Баку — Бангкок — Пхеньян, на зворотному шляху він мав прямувати за маршрутом Пхеньян (Північна Корея) — Бангкок (Таїланд) — Коломбо (Шрі-Ланка) — Фуджейра (ОАЕ) — Бориспіль/Гостомель (Україна) — Тегеран (Іран). Принаймні так повідомлялося з посиланням на пілотів. Але слід пам’ятати: маршрут руху може змінюватися в аеропортах посадок за вказівкою компанії-оператора літака. Оновлене завдання, із вказівкою, куди летіти, екіпаж може отримати по факсу чи Інтернету.

На відміну від перевезення мирного обладнання, транспортування військової продукції і зброї жорстко регламентоване Міжнародною конвенцією цивільної авіації (Чиказька конвенція 1944 р.), прийнятою як офіційний документ Міжнародною організацією цивільної авіації в 1963 р. Стаття 35 документа говорить: «Ніяке військове спорядження або військові матеріали не можуть перевозитися на територію або над територією держави на повітряних суднах, зайнятих у міжнародній навігації, крім як із дозволу такої держави». Для отримання дозволу компанія-оператор має як мінімум за 15 днів зробити запити в держави, на аеродромах яких планується посадка, і в країни, через повітряні простори яких заплановано проліт літака з таким вантажем. Командир/екіпаж судна також зобов’язані поінформувати держави, які приймають літак, про те, що саме вони перевозять. При цьому як авіакомпанія, так і всі члени екіпажу мають бути сертифіковані національними органами своєї країни для перевезення режимних вантажів. Саме так усе це мало відбуватися.

Тим часом у світі існують десятки, коли не сотні, крихітних авіакомпаній, які роблять бізнес на нелегальних авіаперевезеннях. Чергове підтвердження цього — ситуація з Іл-76. Таїландська влада не була поінформована про характер вантажу і, діючи відповідно до міжнародних норм, затримала його як контрабандний. За місцевими жорсткими законами, екіпажу може загрожувати довічне ув’язнення. При цьому є ще один нюанс. Зброю, як стверджується, було завантажено на борт у Північній Кореї, проти якої діє ембарго ООН. Експорт зброї для Північної Кореї — важлива частина економіки. Загальна вартість озброєнь, які вивозяться, зокрема й ракет, оцінюється експертами в 1 млрд. дол. щорічно. Основні покупці північнокорейської продукції — Іран та інші країни Близького Сходу. Факт сприяння тієї чи іншої держави контрабандистам зброї з Північної Кореї цілком можна використати для тиску/покарання/дискредитації керівництва країни, яку помічено у сприянні, або його представників. Але хто ж буде крайнім?

П’ятеро членів екіпажу стверджують: «Ми, екіпаж літака Іл-76, бортовий номер 4L-AWA, заявляємо, що в Пхеньяні під час завантаження літака екіпаж перебував у готелі. На борту ми знайшли опечатаний і опломбований вантаж. Ми тільки перевірили кріплення. Українська компанія-фрахтувальник «Авіатек» і грузинська компанія-оператор літака Air West Georgia запевнили нас, керуючись умовами контракту, що вантаж має загальноцивільний характер. Ми хочемо заявити, що ми є перевізниками вантажів цивільного і загального призначення. Якби ми знали, що в літак завантажено зброю, ми б відмовилися виконувати політ». Замовником цього рейсу виступала компанія Union Top Management Ltd (Гонконг). При відправленні літака вантаж оформляла компанія «Korean General Trading Corporation» (Північна Корея). Але боюся, що незнання про характер вантажу (явне чи деклароване) не захистить екіпаж від відповідальності.

Хто власники літака і компанія-оператор? Тут теж у лідери ніхто не рветься. Білорусь від літака відмовилася категорично і якось надто жваво. Директор департаменту з авіації міністерства транспорту і комунікацій Білорусі Вадим Мельник заявив, що літак Іл-76 із бортовим номером 4L-AWA на території Білорусі ніколи не перебував. За даними МЗС Казахстану, цей Іл-76 до весни 2009 р. перебував у власності казахської приватної авіакомпанії East Wing. Потім Іл-76 придбала інша казахська авіакомпанія «Бейбарис», яка у жовтні перепродала літак грузинської авіакомпанії Air West Georgia. При цьому заарештовані казахські льотчики Іл-76 «як і раніше, залишаються в штаті казахстанської приватної авіакомпанії East Wing і перебувають у відпустці без утримання. Яким чином їх найняла на роботу грузинська авіакомпанія, поки що з’ясовується». Але так чинять усі авіакомпанії. Якщо немає роботи, льотчик не сидітиме на місці, візьме відпустку і знайде роботу в іншій компанії. Їм головне — літати і не допускати чималих розривів у польотах, оскільки відвідання курсів підвищення кваліфікації обійдеться дорожче.

А потім Іл-76 із номером 4L-AWA було орендовано у Air West Georgia для здійснення перевезення вантажів (є дві версії) новозеландською компанією Sp Traiting, Ltd або українською компанією. Щодо першої версії міністр закордонних справ Нової Зеландії заявив, що вони не мають інформації про те, що літак Іл-76, затриманий у Таїланді, був орендований компанією, зареєстрованою в Новій Зеландії. Проте не виключає, що зловмисники могли скористатися ліберальним режимом реєстрації в цій країні. Тому що там перевірки авіакомпаній під час реєстрації не проводяться.

Другу версію висунув керівник Єдиної транспортної адміністрації Грузії Георгій Бокучава, стверджуючи, що затриманий літак був переданий грузинським перевізником у лізинг українській авіакомпанії. При цьому з посиланням на Air West Georgia, Sp Trading називалася вже як українська, з якою договір про лізинг було укладено 5 листопада. Але SP Trading серед українських перевізників не значиться. Принаймні серед тих, хто оперує «Ілами», цю структуру не знають. Більш того, Державна авіаційна адміністрація України дуже чутливо ставиться до всіх компаній, які експлуатують «Іли», тому що вони приносять багато неприємностей за програмою SAFA під час польотів у Європу. Тому малоймовірно, що ця компанія взяла літак «саме в лізинг», як стверджує грузинська сторона.

При цьому будь-якому юристові відомо: так само, як номер на автомобілі, існує і реєстраційний номер повітряного судна, без якого повітряне судно не літає. Навіть якщо літак Air West Georgia відданий у лізинг новозеландській, українській чи білоруській компанії, основна реєстрація в цьому разі однаково грузинська. Ну, якщо не читати довідник авіакомпаній держав СНД 2009 р. у якому значиться, що Air West Georgia формально приписана в Копітнарі (Республіка Грузія), а ще одна її адреса — Росія, 103027, м. Москва, аеропорт Внуково.

«Цей літак не український, у складі екіпажу немає українців… На сьогодні немає підтвердження причетності української сторони до цього», — у свою чергу, заявив міністр закордонних справ України Петро Порошенко. Він зазначив, що літак прилетів в Україну без вантажу 13 листопада, і 8 грудня вилетів без вантажу на Бангкок. Пізніше Мінтрансзв’язку України і головний спецекспортер країни держкомпанія «Укрспецекспорт» одночасно заявили, що затриманий літак Іл-76 із партією зброї на борту не має стосунку до України.

Як відомо, в Україні для перевезення військових вантажів офіційно ліцензовані тільки чотири авіакомпанії. У цьому переліку немає жодної з тих, чиї назви згадувалися у прив’язці до «таїландського» Іл-76. А саме — «Українська компанія-фрахтувальник «Авіатек», на яку посилається екіпаж, і компанія Aerotrack, Ltd корпорації «Міжнародна авіаційна компанія «Аеротрек Авіейшен». Aerotrack, Ltd згадувалася як зареєстрований у Києві одержувач офіційно задекларованого вантажу (відповідно до копії вантажної накладної). Плутанина між схожими за звучанням «Авіатек» і Aerotrack може бути породжена «зіпсованим» телефоном або незнанням. А може, навпаки — дуже хорошим знанням.

Так, компанія «Аеротрек»/Aerotrack справді існувала в Україні і колись була великим гравцем. Принаймні років десять тому. Сьогодні в переліку діючих компаній її немає, що можна визначити за сайтом ДААУ. Якби пілоти Іл-76 хотіли це дізнатися, вони б це зробили. Але те, що в перевізних документах зазначена саме неіснуюча авіакомпанія, — примітно. Тепер про вантажну накладну. Зазначення реквізитів у вантажній накладній — факт, який сам собою нічого не означає, коли немає оригіналу або копії дійсного контракту під цей вантаж. З таким самим успіхом можна вказати одержувачем будь-яку фірму в Києві. Окрім того, справжній власник вантажів за бажання може змінювати накладні під час польоту.

Внести ясність у питання про власника літака спробувала британська газета Times, яка, з посиланням на спеціаліста Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), стверджувала, що затриманий Іл-76 із вантажем зброї пов’язаний із двома особами, підозрюваними в незаконній торгівлі зброєю, — росіянином Віктором Бутом і сербом Томіславом Дманьяновичем. Від себе зазначу, що SIPRI традиційно коментує тенденції у збройовому світі, а не оперативні події, — але в кого не буває винятків… Російський бізнесмен Віктор Бут був заарештований у Бангкоку в березні 2009 року таїландською поліцією на прохання і з участю працівників посольства США. Втім, прокуратура Таїланду відмовилася порушувати проти нього справу про матеріальну підтримку тероризму, не виявивши в діях Бута в Таїланді складу злочину. Після арешту зі США в Таїланд надійшов офіційний запит на екстрадицію Бута, що його в Америці звинувачують у нелегальній торгівлі озброєннями у світовому масштабі.

Бут, який, за іронією долі, сидить у тій самій в’язниці Бангкока, що й екіпаж затриманого Іл-76, із завидною оперативністю доніс свою точку зору до світових медіа: «Я, Віктор Анатолійович Бут, заявляю, що надруковані у пресі звинувачення в тому, нібито арештований у Бангкоку літак вантажної авіакомпанії Air West Georgia належав одній із моїх компаній, є вимислом і повністю бездоказові. Жодного стосунку до згаданого літака я не мав. Звинувачення без надання документів — це спроба створення негативного іміджу в суспільній свідомості. Їх мета — вплинути на рішення апеляційного суду Таїланду у справі про мою екстрадицію до США. Посилання шведського експерта на дані мінфіну США непереконливі, бо сам мінфін США не довів моєї причетності до компаній, котрі володіли цим літаком. У списку мінфіну США немає жодної компанії, якою я хоч колись володів».

Але цікаво, що, за твердженням агенції Reuters із посиланням на неназваних представників таїландської влади, літак Іл-76 у Таїланді було затримано на прохання американських спецслужб. При цьому заступник держсекретаря США у справах Південної та Центральної Азії Роберт Блейк відмовився коментувати цю подробицю. Тим часом на прес-конференції в Алмати в понеділок він заявив, що США задоволені діями влади Таїланду, яка затримала літак Іл-76 із партією зброї на борту. «Нам дуже приємно, що уряд Таїланду діяв відповідно до своїх зобов’язань за резолюцією Ради Безпеки ООН для проведення інспекції вантажу цього літака», — сказав Блейк. А глава уряду Таїланду Абхісіт Ветчачіва запевнив, що не вбачає зв’язків між перехопленим літаком із вантажем зброї та російським торговцем зброєю Віктором Бутом, який зараз перебуває в таїландській в’язниці.

То куди ж саме «не долетіли» 35 тонн зброї? Тут тільки домисли. За неофіційними даними влади Таїланду, місцем посадки мала стати одна з країн Південної Азії, можливо Пакистан. Газета Bangkok Post повідомляла, що вантаж призначався для Шрі-Ланки і країн Близького Сходу, наприклад Ємену, де вже точиться війна. Сили чинного президента Ємену підтримує Саудівська Аравія, флот якої встановив морську блокаду узбережжя країни. Шиїтським повстанцям озброєння можна доправити тільки повітрям. У свою чергу, вважається, що підтримку повстанцям забезпечує Іран, який може закуповувати для цього озброєння і набої корейського виробництва. При цьому члени екіпажу відмовилися назвати продавця та покупців зброї у Шрі-Ланці, а також країну Близького Сходу, в якій мали намір розвантажувати літак. А віце-прем’єр Таїланду Сутепа Туагсубана заявив, що таїландське слідство не зосереджуватиметься на тому, куди планувалося доправити літаком Іл-76 чималий вантаж зброї, затриманий минулого тижня. «Влада Таїланду не буде уточнювати, куди скеровувалася зброя, щоб не засмучувати якусь певну країну», — заявив він. Це — як жирна крапка.

Тепер саме час згадати про заяву Служби безпеки. «Справді, СБУ знала, що літак зі зброєю планує здійснити посадку для дозаправлення в Україні. Про це нас попередили наші партнери із закордонних спецслужб. У повному бойовому спорядженні бійці «Альфи» перебували в аеропорту і були готові затримати цей літак у разі його прильоту», — повідомили «Інтерфаксу-Україна» у прес-центрі СБУ в середу. Але ж добряче навантажений Іл-76 просто не міг не сісти в Таїланді. Льотчики облітали Китай нейтральними водами, і заправка була просто необхідна…

Сергій ЗГУРЕЦЬ (Defense Express)
Дзеркало тижня