Україна модернізує керовані ракети Х-29

Минулого тижня ми повідомляли про пуски керованих авіаційних ракет Х-29 на полігоні «Повурськ» у Волинській області, у сьогоднішньому прес-релізі АрміяInform йдеться про пуски ракет з метою їх подальшої модернізації

Про це інформує Український мілітарний портал

Нагадаємо, що ракетами Х-29Л та Х-29Т стріляли вперше за останні 23 роки.

Пуски були здійснені з фронтового бомбардувальника Су-24М льотним екіпажем Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки в складі льотчика-випробувача полковника Сергія Чижа й штурмана-випробувача підполковника Віталія Шуляка.

Перед представниками інституту стоїть завдання виконати низку випробувань задля подальшої модернізації згаданого озброєння.

“За роки збройного конфлікту з російськими найманцями на Cході України гостро постали питання покращення ефективності засобів ураження високозахищених об’єктів противника. Виникла потреба модернізації авіаційної керованої ракети Х-29 класу «повітря-поверхня»”, — розповіли спеціально для «АрміяInform» представники інституту.

Інформації щодо направленості робіт наразі немає, проте варто нагадати досвід Росії, що проводять модернізацію лазерної системи наведення ракети Х-29Л та ставлять нову головку самонаведення для Х-29Т, нові версії ракет отримали індекси Х-29МЛ та Х-29ТМ. Окрім цього на модернізованих ракетах збільшена дальність застосування.

Також у відкритих джерелах є інформація по іншим версіям ракет, що мають тепловізійні камери (Х-29ТД), які дозволяють застосовувати ракету вночі, та з пасивною головкою самонаведення – Х-29МП.

Авіаційна ракета Х-29 відноситься до класу ракет «повітря-земля» малого радіусу дії. Призначена для знищення військової техніки, оборонних споруд (опорні пункти, штаби, контрольно-спостережні пункти, тощо), об’єктів інфраструктури (мости, бетонні злітно-посадкові смуги), а також кораблів та суден водотоннажністю до 10 000 тонн.

Розробкою в 1970-х роках займались НВО «Молния» та НВО «Вымпел», прийнята на озброєння радянської армії у 1980-у році.

В залежності від модифікації використовує різні системи самонаведення. У Х-29Л – напівактивна лазерна 24Н1, в Х-29Т – пасивна телевізійна «Тубус-2». Вага бойової частини – 320 кг, дальність застосування – від 2 до 10 км у Х-29Л та від 3 до 12 у Х-29Т.