Українська розвідка після президентських виборів: зміна векторів або перебудова під нові обставини?

В Україні закінчилися президентські вибори, вже відомий їх переможець і після інавгурації нового президента нашу країну чекають зміни в переважній більшості сфер державної політики, але сьогодні ми розглянемо аспекти діяльності українських спецслужб, а саме органів зовнішньої розвідки.

В ході виборчої кампанії противники В. Зеленського неодноразово натякали на його «проросійскість» та про загрозу реваншу москвофільських політичних сил у разі його приходу до влади, що неминуче би відбилося на діяльності всієї оборонної сфери, зокрема, і спецслужб. Багато досвідчених співробітників вищевказаних «контор» згадали ситуацію в січні 2010 року, перед самим обранням президентом Януковича, коли на території Одеської області співробітниками СБУ були затримані п’ятеро офіцерів військової контррозвідки ФСБ по обслуговуванню російського військового контингенту в Придністров’ї, що справували завербувати раніше ними затриманого співробітника ГУР МО України, але в ході оперативної комбінації були витягнуті на територію України і затримані разом з беззаперечними доказами розвідувальної діяльності. Найсмішніше те, що відразу по завершенню цієї, без сумніву, однієї з найуспішніших операцій українських спецслужб майбутній прем’єр – міністр України М. Азаров виступив на захист затриманих співробітників ФСБ, назвавши цю операцію провокацією «помаранчевої» влади для чергового погіршення відносин між «братніми» народами. Пройде зовсім небагато часу – і з приходом до влади Януковича на керівні посади в українські спецслужби прийдуть люди, які зроблять кардинальні зміни в зовнішніх орієнтирах, а в окремих випадках, взагалі почнуть процес перетворення СБУ та розвідувальних органів в філіали відповідних спецслужб РФ, що призвело до катастрофічної ситуації в сфері протидії російським спецслужбам на початку озброєної агресії в 2014р. То чи повторяться вищезгадані процеси після отримання владних повноважень В. Зеленським або це все «страшилки» його політичних опонентів?

«Буремний Острів»

В першу чергу, розглянимо зміни, які можуть торкнутися Головного управління розвідки Міністерства оборони України. І почнемо з тих речей, які вже достеменно відомі або їх вірогідність не викликає сумнівів у фахівців. По – перше, це стосується кадрових змін в керівному складі. Немає сумніву, що нинішній керівник військової розвідки Василь Бурба залишить свою посаду. Він офіційно «призначений» в переслідувача команди нового президента, після заяви штатного глашатая Зе – команди блогера Дубінського, який звинуватив Бурбу в тому, що підрозділи зовнішнього спостереження ГУР стежили за його вельми важливою персоною (хоча вищевказаний «фахівець» навіть не зміг правильно назвати орган, який очолює Василь Васильович). Разом з Бурбою, скоріше, за все підуть і керівники, які разом з ним прийшли «на Острів» з СБУ у 2015-2016 рр.
По-друге, з великою долею вірогідності можна сказати, що підрозділи ГУР, які відповідали за так би мовити «ударні» дії в тилу ворога і на який російські спецслужби покладають відповідальність за знищення ватажків Л/ДНР та диверсійні дії в Криму, буде поставлений «на запасну колію». Це саме ті підрозділи, керівниками яких були офіцери ГУР, на які були скоєнні замахи в Києві – Максим Шаповал та Кирило Буданов, і діяльність яких в 2014-2019 рр. навряд чи буде колись розсекречена і представлена на ознайомлення широкому загалу. Новий президент рішуче налаштований на врегулювання відносин з РФ, і будь-які подібні силові дії українських спецслужб будуть прямо суперечити його офіційній позиції. Хоча з цього питання випливає інше, а саме, що робити з українськім озброєним підпіллям на Донбасі в таких умовах? Законсервувати його або перевести його на розвідувально-інформаційну функцію справа не хитра, але питання в тому, як швидко його розгорнути в нинішній стан, якщо на Банковій вирішать змінити риторику на більш войовничу?
По-трете, у разі втілення в життя політики замирення з Росією, чи не відбудиться згортання технічної допомоги відповідним підрозділам ГУР МО з боку американських спецслужб? Ні для кого не секрет, що завдяки адресній допомозі США, технічні підрозділи ГУР є одними з найефективніших в Східній Європі, і в багатьох аспектах навіть переважають в цьому напрямку російські спецслужби. І річ не тільки в зламуванні меседжерів чи сучасному обладнанні для РЕР, а в першу чергу, надання результатів космічної розвідки з американських військових супутників. Хоча в цьому контексті я би звернув увагу на нещодавній візит В. Бурби до США в штаб –квартиру РУМО – військової розвідки США, під час якого могли бути прийняті рішення на перспективу, навіть за умови зміни влади в Україні.
Також слід зазначити щодо нещодавніх слів ймовірного нового міністра оборони Івана Апаршина про те, що нова влада зробить все, щоб відповідальні за тяжкі поразки української армії були притягнуті до відповідальності. Це значіть, що покрита пилом в Головній військовій прокураторі кримінальна справа по іловайським подіям отримає друге дихання і окремим співробітникам ГУР МО прийдеться давати неодноразові покази, в кращому випадку, в якості свідків по подіям кінця серпня 2014-го року, які стосуються повномасштабного вторгнення кадрової російської армії.
Є багато і організаційних питань, на кшталт чи будуть виділені кошти на продовження будівництва нової штаб-квартири для ГУР МО? Чи продовжиться практика постійного вручення квартир офіцерам, які показують високі результати під час служби? В Адміністрації Президента Порошенка були люди, які могли донести до найвищих посадових осіб важливість таких побутових питань в діяльності військової розвідки. Чи будуть такі люди в Адміністрації Президента Зеленського – велике питання…

«Тихий Ліс»

Безсумнівно, що епоха змін чекає і Службу зовнішньої розвідки України, яка стала відома більшості українських громадян після призначення на посаду заступника керівника
відомого Сергія Сьомочко, прізвище якого дуже часто використовувалось під час передвиборчої компанії. Але для широкого загалу пройшла непоміченим відставка керівника СВРУ Е. Божка, яка пов’язувалась з не зовсім вдалою кадровою політикою останнього та корупційним скандалом навколо викупу Божком конспіративної квартири, яка належала СВРУ за ціну, що набагато менша за ринкову. Це відбулося перед самим першим туром президентської кампанії. Найімовірнішим кандидатом на цю посаду називають Валерія Кондратюка, колишнього керівника ГУР МО, а до останнього часу відповідального за діяльність спецслужб в Адміністрації Петра Порошенка. Після оприлюднення його рапорту на звільнення, зі звинуваченнями в бік Порошенка, що більшістю розвідувальної спільноти було сприйняте як втеча з тонучого корабля, шанси зайняти цю посаду у Кондратюка дуже високі.
Але саме в діяльності СВРУ, як на мене, є найбільша вірогідність повернення проросійських керівних кадрів. Це пов’язано з тим, що керівником зовнішньої розвідки в часи Януковича був Григорій Ільяшов, чоловік одіозної Олени Лукаш, яка на даний момент є дуже близькою до окремих діячів команди Зеленського, і завдяки її впливу, скориставшись повною необізнаністю нового президента в питаннях кадрової політики в розвідці, на керівні посади можуть бути повернені креатури Ільяшова, який безсумнівно, є агентом впливу (або кадровим агентом) російських спецслужб. Вищевказані кадри методично видавлювались з керівного складу СВРУ протягом останніх п’яти років і їх повернення точно не посилить результативність зовнішньої розвідки в протистоянні агресії РФ.

Як і у випадку с ГУР МО, діяльність СВРУ буде залежить від кроків президента стосовно перезавантаження відносин з Росією. Саме від цього буде залежить, чи продовжиться пряме і відверте співробітництво СВРУ з тим ж МИ – 6, ЦРУ або Моссадом.

Підбиваючи підсумки вищевикладеного, можна с точністю сказати, що явна необізнаність Володимира Зеленського в оборонній сфері та в питаннях розвідки буде відчутно відбиватися на її діяльності, у всякому випадку, на початковому періоді його правління. Можливо, що під час «дільожки» ласих посад, в новій команді просто забудуть про існування таких державних органів, як розвідувальні. І досить тривалий час на посадах їх керівників будуть «т.в.о», що явно не піде на користь нашій розвідці. Найголовніше це те, що під час такої турбулентності українська розвідка не розгубила свій кадровий потенціал, сформований завдяки успіхам і невдачам в нелегкій розвідувальній справі за останні п’ять років.

Жосcлен Бомон