Українські танки проти російських вертольотів

Контракт «Рособоронекспорту» на поставку в Кенію трьох вертольотів Мі-17 знаходиться під загрозою зриву. Якщо замовник не укладе угоду, Україна може отримати шанс закріпити свої позиції на ринку озброєнь Кенії. У 2007 році український держпосередник з експорту та імпорту озброєння і військової техніки (ОВТ) ДК «Укрспецекспорт» відкрив для роботи ринок Кенії. Київ здійснив перші поставки в цю країну 74 танків Т-72 і п’яти реактивних систем залпового вогню БМ-21 «Град».

Минулого року друга частина контракту – 33 танки, боєприпаси і ще шість БМ-21 – трохи не стала здобиччю піратів, які захопили судно «Фаїна». Незважаючи на цей прикрий інцидент, Кенія, за словами гендиректора «Укрспецекспорту» Сергія Бондарчука, була націлена на продовження військово-технічного співробітництва з Україною.

Мабуть, успіх України на «нетрадиційному» збройовому ринку став спонукальним мотивом для російських конкурентів і собі спробувати щастя в цій країні. Спроба виявилася успішною наполовину: компанія «Рособоронекспорт» підписала минулого року контракт на постачання трьох вертольотів Мі-17, але не змогла його виконати в обумовлені угодою строки (липень-серпень 2009).

У період «холодної війни» Кенія входила в прозахідний табір, перебуваючи під впливом США. По лінії Іноземне військове фінансування “(FMF) Пентагон поставляв в країну бронемашини, бойові і транспортні літаки та вертольоти, патрульні катери, а також всіляку стрілецьку зброю і боєприпаси до неї. Головним пріоритетом для ЗС Кенії до 2010 року є закупівля ескадрильї багатоцільових навчально-бойових літаків з метою заміни застарілих Hawk і F-5E. Крім цього передбачається придбання патрульних катерів, військово-транспортних вертольотів, а також бронетехніки, вантажних автомобілів і стрілецької зброї.

Для України, як і Росії, поставки техніки радянської розробки в країни, де вона раніше не експлуатувалася, – досить велике досягнення. Імовірно, зміна політики в області закупівель ОВТ – на прикладі поставок українських танків – стала не миттєвим бажанням, а новим напрямком розвитку. Це ілюструє і факт не зірваної поставки вертольотів. Як стало відомо «К:», «Рособоронекспорт» в нинішньому році зірвав постачання трьох Мі-17, які замовник повинен був одержати ще влітку нинішнього року. Суму угоди можна опосередковано оцінити за аналогією з нещодавно підписаного контракту на постачання «Рособоронекспортом» двох вертольотів Мі-17 на загальну суму $ 22 млн. Можна припускати, що кенійський контракт не перевищить суму в $ 30 млн.

Примітно, що фінансово-економічна криза вплинула на загальні підходи роботи російських конкурентів: якщо раніше «дрібні» контракти (на зразок кенійського) особливо не любили, то тепер будь-яке надходження вже не є зайвим.

Особливістю контракту стало, за твердженням джерел «К:», оснащення вертольотів т.зв. скляною кабіною, установку якій доручили фірмі «Російська авіоніка». Очікувалося, що на МАКС-2009 ОКБ «Миль» представить Мі-17 зі скляною кабіною, який потім буде відправлений до Кенії, але цього не сталося. Як зазначають джерела, близькі до виконання цього контракту, «Російська авіоніка» поки що не змогла виконати поставленого завдання.

На авіаційному жаргоні скляна кабіна в загальних рисах уявляє собою модернізоване приладно-пілотажним і навігаційне обладнання, розміщене на робочому місці пілотів. Вона дозволяє поліпшити огляд, підвищити ергономіку і якість управління літальним апаратом, а також суттєво знижує вагу, енергоспоживання і в деяких випадках дозволяє скоротити кількість членів льотного екіпажу.

Серед провідних розробників подібних технологій значиться і французька фірма Sagem, з якою Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» вже реалізує проект модернізації вертольота Мі-24. Перенести напрацювання з військової техніки на цивільну, швидше за все, не складе жодних труднощів.

У випадку з невиконаним контрактом не виключено, що кенійські замовники оперативно переорієнтуються на українські можливості. Крім того, що ціни на відповідні роботи в українських виконавців можуть виявитися нижче російських, час виконання контракту буде скорочено за рахунок купівлі вертольотів на вторинному ринку та доведення їх характеристик до необхідних замовнику.

До речі, установка скляної кабіни для нас може стати перспективним напрямком не тільки щодо освоєння нових ринків, а й для задоволення внутрішніх потреб. У наступному році МОУ планує почати проект модернізації вертольотів Мі-8. І роботи з установки скляної кабіни дозволять, як і у випадку з поставкою Азербайджану партії з 12 модернізованих винищувачів МіГ-29, освоїти модернізацію зразків бойової авіаційної техніки, що складається на озброєнні української армії за рахунок іноземного замовника.

Наталія Печоріна,
Коментарі