Військова місія ЄС у Боснії і Герцеговині діє всупереч бажанню рф

Європейський Союз був важливим гравцем дипломатичного фронту під час активної фази міжетнічного конфлікту в Боснії і Герцеговині упродовж 1991-1995 рр. Після підписання Дейтонських мирних угод у 1995 р. ЄС продовжив надавати гуманітарну та правозахисну допомогу, а також намагався не здавати дипломатичних позицій у БіГ. У відповідності до цього документу була запроваджена посада Верховного представника  щодо Боснії і Герцеговини. Зараз ним є Крістіан Шмідт, який одночасно є спеціальним представником ЄС та має повноваження представника ООН. З 2004 р. Європейський Союз став здійснювати у БіГ військову місію “Алтея” або EUFOR (Спеціальні Сили ЄС для Боснії і Герцеговини). 

Від миротворців НАТО до миротворців ЄС

За умовами додатку 1-А Дейтонських мирних угод, імплементованих наприкінці 1995 р., у БіГ почали діяти Сили виконання мирної угоди (IFOR), які перебували під егідою НАТО. Їхній мандат терміном на 1 рік передбачав виконання військових аспектів угоди. Упродовж так званого “перехідного періоду” у Боснії знаходилося 54 тис. миротворців, ще більше 80 тис. розміщувалися у сусідніх країнах – Хорватії, Угорщині, Італії, Німеччині та на кораблях, які стояли у Адріатичному морі.

20 грудня 1996 р. IFOR були замінені на Стабілізаційні сили, створені резолюціями 1031 (1995) та 1088 (1996). Миротворці мали і далі стежити за реалізацією військових аспектів мирної угоди по Боснії і Герцеговині та забезпечувати стабільність у країні та поза її межами.  Одночасно із цим миротворці мали повноваження заарештовувати і передавати до Гааги осіб, яких підозрювали у скоєнні воєнних злочинів.

Цивільні аспекти Дейтонської угоди реалізовували миротворці під егідою ООН, чиї повноваження були визначені мандатом Спеціальних міжнародних поліцейських сил. Перед ними стояли такі завдання: сприяти відновленню правової системи, стежити за створенням нових поліцейських сил, розвивати правову культуру у місцевого населення. 

Дія мандату Сил стабілізації неодноразово продовжувалась через слабкий розвиток правової системи Боснії і Герцеговини. У 2003 р. керівництво Північноатлантичного альянсу вирішило закрити свою місію у БіГ, бо вважало, що поставлені завдання миротворці виконали. З 1 січня 2003 р. Спеціальні миротворчі поліцейські сили ООН замінили на Поліцейську місію ЄС, а Сили стабілізації НАТО пішли з Боснії і Герцеговини у 2004 р. Замість них почала діяти військова місія ЄС “Алтея”.

Поліцейська місія ЄС у БіГ

Розподіл повноважень між двома різними місіями Європейського союзу пояснювалося специфікою Дейтонської угоди та положеннями Спільної зовнішньої політики та політики безпеки ЄС. Вивід миротворців НАТО і ООН свідчило, що Боснія і Герцеговина здебільшого справилася із повоєнним перехідним періодом, наступні проблеми мали вирішувати вже через спеціалізовані місії Євросоюзу.

Мандат Поліцейської місії ЄС (EUPM) чотири рази подовжувався, і був припинений у середині 2012 р. Фінансування місії здійснювалося країнами-членами ЄС, Канадою, Швейцарією, Ісландією, Норвегією, Туреччиною і Україною. Всього було витрачено майже 33 млн. євро.

За десятилітній період діяльність працівників зосереджувалася на формуванні та розбудові правової системи БіГ та правової системи населення держави і роботі із поліцією. Акцент робився на тому, щоб моніторити розвиток поліцейських підрозділів, консультувати їх за необхідності виникнення суперечливих ситуацій, проводити інспектування і навчання. В останні два роки мандату Поліцейська місія ЄС намагалася покращити якість роботи поліції у різних кантонах БіГ, зміцнити зв’язки між поліцією та прокуратурою і судовими органами. 

До своїх здобутків EUPM зараховує підвищення рівня боротьби із організованою злочинністю, виконання умов та вимог Дорожньої карти щодо лібералізації візового режиму, що дозволило з 2010 р. запустити безвізовий режим для громадян Боснії і Герцеговини із країнами Європейського Союзу. Співробітники місії постійно мали вирішувати питання технічного та інституційного характеру, долати непорозуміння із місцевими органами влади у кантонах. Допомогу у вирішення багатьох повсякденних та нагальних питань надавало Управління Верховного представника ЄС у Боснії і Герцеговині. Завдяки налагодженню тісної співпраці Верховний представник отримував більш детальну інформацію про внутрішні проблеми у суспільстві, поліції, судочинстві тощо. 

Згортання Поліцейської місії ЄС у БіГ пояснювалося тим, що її представники виконали основні вимоги Дейтонських угод, які стосувалися цивільних аспектів повоєнного облаштування держави. Передбачалося, що надалі боснійська правозахисна система, приведена до ладу за європейськими стандартами та нормами дотримання прав людини, розвиватиметься і функціонуватиме без спеціального контролю зі сторони ЄС. Утім, у Боснії і Герцеговині й надалі залишаються проблемними окремі сфери кримінального судочинства. Через це минулого року Верховний преставник ЄС Валентин Інцко був змушений внести поправки до кримінального кодексу БіГ. Ухвалений Закон про відповідальність за заперечення геноциду і звеличення воєнних злочинців місцева система правосуддя б ніколи не погодила, бо у органах влади двох ентитетів – Мусульмано-Хорватської Федерації і Республіки Сербської – існують різні погляди на воєнні злочини і геноцид у Сребрениці. Змінювати закони, або втручатися у роботу правозахисної і правоохоронної системи має Верховний представник ЄС, повноваження якого передбачають вирішення конфліктних ситуацій, якщо керівники ентитетів не зможуть між собою домовитися. Тому говорити про повну незалежність поліції, судів, прокуратури та сфер цивільного життя, із якими вони пов’язані не можна. 

Самостійно вирішувати проблеми у БіГ поки не навчилися, але Поліцейська місія ЄС дозволила повністю реформувати поліцію і судові органи, закласти підґрунтя для їх подальшого розвитку, який визначається специфікою внутрішнього життя Боснії і Герцеговини. Європейський Союз, враховуючи перший досвід розгортання цивільної місії у цій балканській країні, спробував вдосконалити мандат подібних місій у інших регіонах світу.

Цивільні місії, діяльність яких передбачала і реалізацію поліцейських аспектів, були створені у Косово (триває), Конго (завершена), Афганістані (триває), Кіншасі (завершена), Палестині (завершена), Північній Македонії (тоді назва була Колишня Югославська республіка Македонія, завершена).

Чи здатна місія EUFOR забезпечити безпеку у Боснії і Герцеговині? 

Появі військової операції “Алтея” у БіГ передували дві аналогічні місії ЄС у Колишній Югославській Республіці Македонії під назвою “Конкордія” та у Демократичній Республіці Конго “Артеміс”. Обидві місії були короткотерміновими і реалізовувалися упродовж 2003 р. Створення окремої військової місії ЄС для Боснії і Герцеговини пов’язане із рішенням керівництва Північноатлантичного альянсу у 2003 р. вивести своїх миротворців з БіГ. Місія запрацювала на початку грудня 2004 р. і триває донині, хоча з кожним роком продовження мандату викликає низку проблему у Раді Безпеки ООН. 

У місії мандат ділиться на на дві частини – виконавчу і невиконавчу. Виконавча частина видається РадБезом ООН і ЄС, та передбачає підтримку розбудови миру і безпеки у БіГ. Невиконавча часина зосереджена на тому, щоб вчити військовослужбовців Армії БіГ, залучати їх до різноманітних тренінгів НАТО. Співпраця місії Althea із Північноатлантичним альянсом відбувається у рамках угоди “Берлін+”.

Відповідно до мандату, військова місія ЄС мала ті ж самі функції, що і миротворці місії СФОР. З самого початку діяльності “Алтея” була встановлена співпраця із працівниками поліцейської місії ЄС, Управлінням Високого представника ЄС-ООН, політичним керівництвом держави. На локальному рівні співробітництво із органами влади зосереджувалося на створенні безпечного середовища і моніторинг ситуації у сфері безпеки. 

Щоб забезпечити найкращу комунікацію у різних регіонах Боснії і Герцеговини місія відкрила спеціальні штаби спостереження і зв’язку (LOT EUFOR). Вони розміщені у 17 містах БіГ – Баня Лука (2 офіси), Газін, Добой, Брчко, Тузла, Завідовічі, Травник, Зениця, Братунац, Вишеград, Фоча, Требінє, Мостар, Ябланиця, Лівно, Сараєво. Головний штаб LOT EUFOR знаходиться у Бутмірі, який є координаційним центром та відповідає за всю територію Боснії і Герцеговини. Військовослужбовці штабів спостереження і зв’язку працюють у громадах, аби швидко реагувати на різні ситуації.  

На рівні ентитетів та федерації EUFOR займається розмінуванням, протимінною діяльністю (проведення експертизи, навчання спеціального батальйону, робота із вразливими групами населення), тренуванням військових збройних сил БіГ, демілітаризацією. Останній напрямок роботи здійснюється у рамках документу “Боєприпаси, зброя та вибухові речовини”. Військовослужбовці військової місії ЄС надають експертну оцінку, проводять моніторинг та менторинг, щоб пришвидшити процеси утилізації і правильного збереження небезпечних предметів, боєприпасів та вибухових речовин.

Чисельність місії “Алтея” спочатку становив близько 7 тис. військовослужбовців, до 2019 р. кількість поступово скоротилася до 600 осіб. Утім, через початок повномасштабного вторгнення рф в Україну в ЄС прийняли рішення знову збільшити чисельність працівників та військовослужбовців місії. Це пов’язано із побоюванням, що кремль скористається нестабільною політичною ситуацією в Боснії і Герцеговині та посилить інформаційні атаки у суспільстві, і спробує розіграти “боснійську карту” для відволікання уваги ЄС і США від України.

У 2012 р. своїх миротворців з БіГ вирішили вивести депутати Бундестагу. Таке рішення німецький парламент, який до того упродовж 17 років регулярно схвалював участь німецьких військових у миротворчих місіях НАТО, а потім ЄС на території БіГ, пояснив стабільною ситуацією у сфері безпеки. Через це якраз і відбувалося поступово скорочення кількості військовослужбовців місії “Алтея”. 

Перший раз Бундестаг схвалив мандат на участь німецьких військових у новій операції Євросоюзу наприкінці листопада 2004 р. До 2007 р. німці перебували у складі багатонаціональних бригад, оперативних групах, які були розгорнуті у Мостарі, у штаб-квартирі місії  Бутмирі, польському польовому таборі Райловац (біля Сараєва). Потім німецьких миротворців перевели до штабів спостереження і зв’язку в Кониці, Фочі, Горажде та Сараєво. Частина військовослужбовців далі продовжувала виконувати роботу у координаційному центрі в Бутмирі. 

В 2010 р. ЄС почало поступове скорочення чисельності місії, бо Брюссель вважав ситуацію у Боснії і Герцеговині стабільною. Тоді з майже 7 тис. миротворців “Алтея” на території держави залишилося тільки 1900. Німецький контингент становив 110 чоловік, а у 2011 ще значно зменшився – до 15 осіб. 

Одночасно із скороченням миротворців, ЄС запустив механізм реалізації невиконавчої частини мандату місії. Тепер військовослужбовці мали зосередитися на навчанні та консультативній роботі із Армією БіГ. Виконавча частина операції “Алтея” була призупинена, але із можливістю швидкого поновлення, якщо в БіГ трапиться криза або ситуація із безпекою буде загрозливою. 

Бундестаг за таких умов вирішив, що місія німецького батальйону у країні виконана, тому наприкінці 2012 р. мандат на наступний рік не був подовжений. Німеччина почала виводити своїх військових з БіГ. Це можна було розцінювати як сигнал до міжнародного співтовариства, що цілі, поставлені перед “Алтеєю”, головним чином, були досягнуті. 

Але сама операція продовжувалася, передумови для її повного згортання у наступні роки так і не виникли. Окрім постійної політичної кризи, яка паралізує роботу владних органів та тормозить запровадження важливих соціальних і економічних реформ, Боснія і Герцеговина продовжує стикатися з сепаратизмом. Мілорад Додик, який зараз є членом Президії БіГ від боснійських сербів, з 2006 р. намагається добитися проведення референдуму про відокремлення Республіки Сербської від іншої частини БіГ. У цьому питанні Додик має повну підтримку кремля, звідки постійно лунають голоси про те, що необхідно дотримуватися положень Дейтонської угоди 1995 р. та враховувати право боснійських сербів на самовизначення. Тобто, з однієї сторони москва не відмовляється від гарантій виконувати Дейтон, з іншої – просуває в інформаційному просторі ідею про можливу незалежність сербського ентитету Боснії і Герцеговини.

Побоюючись нової хвилі сепаратизму та більш активних дій Додика за підтримки путіна, 15 червня цього року німецький парламент прийняв резолюцію про відновлення своєї місії у військовій операції ЄС “Алтея”. Перші військовослужбовці прибули до БіГ у липні, що одразу викликало негативну реакцію і Додика, і кремля. Бундестаг своє рішення про відправлення своїх миротворців до БіГ пояснив тим, що у країні існує реальна загроза нової війни через напад рф на Україну. Окрім того, у БіГ декілька місяців поспіль посилювалася напруженість через прийняття нового виборчого закону та необхідність провести вибори восени 2022 р. 

Проблема мандату місії “Алтея” та її діяльності полягає у тому, що кожного року РадБез ООН, куди входить рф, виникають складнощі з продовженням операції. Проти цього вже багато років поспіль виступають і рф, і китай, але врешті-решт, і вони погоджуються на продовження мандату.

Минулого року існувала серйозна загроза щодо блокування у РадБезі з боку представника кремля рішення про подальше перебування EUFOR в Боснії і Герцеговині. Все через те, що влітку 2021 р. посаду Верховного предстаника ЄС у БіГ зайняв німець Крістіан Шмідт, кандидатура якого не влаштовувала Додика, путіна та Китай. Вони вимагали взагалі скасувати цю посаду, бо вона, на їхню думку, не є ефективною і не приносить користі для Боснії і Герцеговини.

З кремля взагалі постійно звучать аргументи про те, що і військова місія ЄС, і посада Верховного представника – це втручання у внутрішні і зовнішні справи БіГ. Свого втручання і впливу дестабілізацію політичного життя у державі рф, звісно ж, не визнає. Навпаки, москва продовжує грати роль “доброго” друга Республіки Сербської, надаючи їй економічну та енергетичну допомогу. Цим намагається користуватися Мілорад Додик, який 20 вересня має у кремлі зустрітися із путіним. 

Балканські медіа декілька днів тому розмістили його заяву про те, що він проситиме російського президента голосувати за продовження мандату EUFOR та за розширення присутності місії у БіГ. На думку Додика, це краще, ніж розгортання миротворчих сил Північноатлантичного альянсу в Боснії і Герцеговині.

До листопада ситуація може помінятися, єдине, що залишається стабільним, це бажання кремля розхитати БіГ зсередини і викликати новий конфлікт на Балканах. Військова місія ЄС якраз має стежити за тим, щоб ситуація не вийшла з-під контролю і напруженість не призвела до ескалації, особливо напередодні виборів, які заплановані на 2 жовтня цього року.