Військовий космос України

(частина 1)

Дуже часто, в ЗМІ можна почути фразу «військовослужбовці інших військових формувань…».  Більшість людей, крім Збройних сил зможуть назвати ще декілька силових структур. Але мало кому відомо, що навіть в Державному космічному агентстві України, також проходять службу військовослужбовці.

Державне космічне агентство України (ДКАУ), окрім розвитку космічної галузі, виконує дуже важливі задачі в інтересах оборони нашої держави.

В ДКАУ проходять службу близько 478 військовослужбовців*. Юридично вони є військовослужбовцями ЗСУ, які відряджені в ДКАУ. Про те де-факто повністю підпорядковані космічному агентству: отримують грошове утримання від ДКАУ, призначаються на посади та звільняються керівництвом ДКАУ, і навіть мають власні знаки розрізнення. Підготовка спеціалістів для ДКАУ проводиться в Житомирському військовому інституті імені С.П Корольова.

зразки форменного одягу військовослужбовців ДКАУ:

знаки розрізнення ДКАУ:

знак ДКАУ на фуражку:

петличні знаки:

нагрудний знак класності:

Національний центр управління та випробування космічних апаратів ДКАУ

Головною структурою ДКАУ, що займається військовими програмами є Національний центр управління та випробування космічними засобами (НЦУВКЗ)**. Основну частину співробітників центру становлять військовослужбовці ДКАУ.

НЦУВКЗ до війни дислокувався в Криму, с місті Євпаторія  – де ще з радянських часів знаходився потужний центр управління космічними апаратами.

Після анексії Криму, військовослужбовці ДКАУ, які не зрадили присязі  – вивезли на материк унікальне програмне забезпечення НЦУВКЗ, що дозволило відновити НЦУВКЗ в місті Києві.

Технічні можливості космічних систем управління, що залишились на підконтрольній території України, після модернізації дозволяють повністю відновити весь потенціал управління космічними апаратами.

НЦУВКЗ*** інтересах оборони України виконує наступні завдання:

• Управління, випробування та експлуатація космічних систем військового та подвійного призначення
• Прийом та обробка даних українських та зарубіжних апаратів ДЗЗ**** (космічної розвідки).
• Контроль навігаційного поля. Експлуатація Національної системи координатно-часового та навігаційного забезпечення України.
• Експлуатація Національної системи контролю та аналізу космічної обстановки (СКАКО).
• Геофізичний контроль земної кулі (контроль ядерних випробувань).

До складу НЦУВКЗ входять структури, що виконують завдання в інтересах оборони:

• ЦУП центр управління польотами
• Центр прийому та обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля (ЦПОСІ та КНП)
• Центр контролю космічного простору
• Головний центр спеціального контролю (ГЦ СК)

Напрямки діяльності  ДКАУ у військовій сфері

(1) Управління космічними апаратами

Є однією з головних функцій НЦУВКЗ.  Вона покладена на ЦУП – центр управління польотами, який після анексії Криму був створений в Києві.

В 2017 році завершились   роботи по створенню нового, сучасного центру управління. Встановлені сучасні автоматизовані робочі місця, а персонал вже проходить тренування для управління українськими супутниками, що будуть запущені в найближчим часом.

Починаючи з 1994 року, Україна вивела в космос ряд космічних апаратів: “Січ-1”, “Січ-1М”, “Океан-О”, “Мікрон”, “EgiptSat”, “Січ-2”. Зараз вони відпрацювали свій ресурс і не передають інформацію на землю.

космічні апарати  запущені Україною:

В найближчих планах ДКАУ  запуск цивільного супутника зв’язку «Либідь» (який також буде використовуватись і у військових цілях), КА «Мікросат»,  і вітчизняного розвідувального супутника  «Січ-2-1».

Управління  новими супутниками з ЦУП-у  буде здійснюватися станцією управління КА СКТРЛ-М1 (а також іншими засобами управління в Дунаївцях).  Станція СКТРЛ-М1  пройшла модернізацію і розширення технічних можливостей.  На її основі створені два напівкомплекти, що дозволить використовувати їх як основну та резервну станцію управління.

СКТРЛ-1М:

(2) Космічна розвідка.

За звичай більш відомім є термін ДЗЗ –дистанційне зондування землі. Але більшість країн світу виводить в космос дорогі супутники ДЗЗ саме для розвідувальних цілей,  а наукові та комерційні напрямки їх використання є вже побічним продуктом.

Так само робить і Україна.  Історія космічної розвідки України почалась в 1994 році, коли в космос був запущений перший український супутник «Січ-1».

В 2004 році був запущений розвідувальний супутник «Січ-1М», та декілька інших КА.

«Січ-1М» являє собою модернізований варіант радянського розвідувального супутника «Целина-Д». На даний момент цей супутник відпрацював свій ресурс, і не використовується за призначенням.

На його заміну розроблена і виготовляється платформа «Січ-2». На основі цієї платформи розроблені декілька варіантів космічних апаратів.

Станом на 2017 рік, Україна не має на орбіті власних космічних апаратів. Дані космічної розвідки ДКАУ отримує з іноземних КА, на комерційній основі. Прийомом інформації з іноземних космічних апаратів, і її обробкою займаються українські спеціалісти

В найближчі роки очікується запуск нового українського розвідувального супутника «Січ-2-1».

(3) Прийом та обробка спеціальної інформації

Цей напрямок роботи являється важливою складовою для використання космічних апаратів.

Для цього в структурі НЦУВКЗ існує  ЦПОСІ та КНП – Центр прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного простору*****

ЦПОСІ – знаходиться в Хмельницькій області, неподалік від міста Дунаївці. Тут проходять службу в основному військовослужбовці ДКАУ.

Основним завданням ЦПОСІ є прийом та обробка інформації, яка отримана від космічних апаратів.

До виведення на орбіту українського розвідувального супутника «Січ-2-1», інформація ДЗЗ (космічної розвідки) отримується від іноземних КА.

технічні засоби ЦПОСІ:

Цікавим об’єктом в ЦПОСІ  є  Станція прийому і обробки інформації ДЗЗ.

Ця станція призначена для прийому інформації ДЗЗ з космічних апаратів. Вона створена шляхом модернізації  радянської стаціонарної станції управління КА  «КИС «Фазан» (контрольно-измерительная станция).

технічна будівля стаціонарної станції “КИС Фазан” біля Комсомольську-на-Амурі (Росія), аналогічна станція знаходиться в ЦПОСІ (Дунаївці):

У склад стаціонарної станції «Фазан» входив також рухома наземна станція «Фазан».

Рухома станція «Фазан», розміщалась на базі шасі МАЗ.  Всі машини  зі складу рухомої станції розміщувались в технічному приміщенні стаціонарної станції. Тобто в стаціонарній станції знаходились бокси для техніки.

ТТХ рухомої станції:

• Дальність управління КА 150-4.000 км
• Діапазон частот C – D IV
• Вихідна потужність передатчика 5,0 КВт
• Діаметр дзеркала антени 5.0 м

фото рухомої станції “Фазан” космічних військ РФ:

Рухома станція виконувала функції дублювання стаціонарної станції (як запасна станція управління). Що підвищувало живучість системи управління у військовий час.

Чи залишився комплект рухомої станції «Фазан» в Дунаївцях – не відомо.

Саме ЦПОСІ  в Дунаївцях,  приймає  інформацію ДЗЗ (в тому числі і розвідувальну), обробляє її, та передає зацікавленим цивільним і військовим відомствам України.

В інтересах оборони таку інформацію отримують:

• ЗСУ (ГУР МОУ)
• НГУ
• СЗРУ
• ДПСУ
• РНБО
• Адміністрація Президента

ЦПОСІ також активно модернізується, та проходить технічне переоснащення. Так наприклад з Дунаївців до Києва, на Центр управління польотами, прокладений оптико-волоконний кабель зв’язку.

А станція прийому інформації ПС-8.2 дозволяє приймати інформацію з будь яких КА світу (!).

Продовження статті у 2-й частині….

Автор: MARINER

*Дані  уточнені 22.12.2017

** детальніше про  НЦУВКЗ  http://spacecenter.gov.ua/

***НЦУВКЗ виконує завдання як в цивільних програмах, так і у військових. В даній статті описана лише діяльність у військовій сфері.

****ДЗЗ – дистанційне зондування землі (космічна розвідка)

*****Детальніше про ЦПОСІ  http://dzz.gov.ua/CPOSI/style/page_2/templer_page2_ua.php?id=1&table=info

Фото https://www.kik-sssr.ru/Sazhen-C.htm