fbpx
Як і чим озброюють Крим. Частина перша – бойові кораблі
Тарас Чмут Тарас Чмут Голова правління Українського мілітарного центру

Останні публікації автора

Що відомо про судно розмагнічування «Балта»?

Що відомо про судно розмагнічування «Балта»?

Чи несе Каспійська флотилія Росії загрозу Україні?

Чи несе Каспійська флотилія Росії загрозу Україні?

Чому рішення по списанню корвета «Вінниця» правильне?

Чому рішення по списанню корвета «Вінниця» правильне?

Як і чим озброюють Крим. Частина п’ята – оновлення флоту у 2020 році

Як і чим озброюють Крим. Частина п’ята – оновлення флоту у 2020 році

Німецькі «Гепарди» для флоту України

Німецькі «Гепарди» для флоту України

Як і чим озброюють Крим. Частина четверта – оновлення флоту у 2019 році

Як і чим озброюють Крим. Частина четверта – оновлення флоту у 2019 році

Міноборони списали 4 судна ВМС. Що про них відомо?

Міноборони списали 4 судна ВМС. Що про них відомо?

Як і чим озброюють Крим. Частина третя – допоміжний флот

Як і чим озброюють Крим. Частина третя – допоміжний флот

«Москіти» флоту США. Або, що потрібно ВМС України від США

«Москіти» флоту США. Або, що потрібно ВМС України від США

Чому Мінінфраструктури та міністр Омелян шкодять ВМС України?

Чому Мінінфраструктури та міністр Омелян шкодять ВМС України?

«Мілітарний 3.0». Або чому новий сайт це важливо

«Мілітарний 3.0». Або чому новий сайт це важливо

Як і чим озброюють Крим. Частина друга – оновлення флоту у 2018-му

Як і чим озброюють Крим. Частина друга – оновлення флоту у 2018-му

Що потрібно знати про фрегати «Олівер Хазард Перрі»? Частина перша.

Що потрібно знати про фрегати «Олівер Хазард Перрі»? Частина перша.

Чим французька армія замінює ПТРК Javelin?

Чим французька армія замінює ПТРК Javelin?

Пам’яті Владислава Волошина…

Пам’яті Владислава Волошина…

Як і чим озброюють Крим. Частина перша – бойові кораблі

ВМС України Крим Російська агресія Сирія Суднобудування Сусіди Флот Чорне море Чорноморський флот

З 2014 року Росія розпочала активне переозброєння Чорноморського флоту та мілітаризацію тимчасово окупованого Криму. До окупації Криму якісного оновлення не могло відбуватися у зв’язку з необхідністю узгодження юридичних складових з Україною, тому, перші нові кораблі та катери у до окупаційний період йшли до Новоросійської військово-морської бази. Втім, 2014 рік все кардинально змінив – Росія відразу почала направляти сучасну техніку та якісно підвищувати потенціал як берегових сил так і надводного (підводного) флоту. Спробуємо проаналізувати оновлення корабельного складу з 2014 року та до сьогодні. У першій частині розглянемо оновлення бойового складу кораблів та катерів флоту.

 

Стан на 2014 рік

На період окупації надводні сили Чорноморського флоту представляли «пострадянську» солянку різноманітних кораблів та катерів. Основу складали 30-та дивізія надводних кораблів та 197-ма Бригада десантних кораблів. До складу 30-ї дивізії входили ракетний крейсер проекту 1164 «Москва», великий протичовновий корабель «Керч» та 3-х сторожовики (фрегати по західній класифікації) – проекту 61М (модернізований по проекту 01090 у 90-х роках) «Сметливый», проекту 1135 «Ладный» та 1135М «Пытливый». 197-ї Бригада включала 7 великих десантних кораблів: 4 проекту 775 – «Азов», «Новочеркасск», «Цезарь Куников», «Ямал» та 3 проекту 1171 – «Николай Фильченков», «Орск», «Саратов».  Всі корпуси ще радянського періоду, активно залучалися до морської служби як у Чорному морі так і в Середземному. Активна експлуатація негативно відзначалася на технічному стані не молодих кораблів, що потребувало регулярного проведення поточних ремонтів. За період служби на кораблях проводилися точкові модернізації засобів зв’язку, навігації та допоміжних систем.

Підводних флот був представлений всього двома підводними човнами – дизельними  «Алросою» проекту 877В та «Б-380» проекту 641Б. При чому «Б-380» знаходить у «вічному» ремонті з початку 90-х років та на 2014-й рік чекала на утилізацію. «Алроса», будучи єдиною на весь флот, постійно перебувала у експлуатації, що вкрай негативно вплинуло на її технічний стан та боєздатність. Кожен тривалий вихід у море закінчувався постановкою на ремонт.

Основу ударних сил складали малі ракетні кораблі (4 од.) та каретні катери (5 од.) з надзвуковими важкими ПКР 3М80 «Москит» та П-120 «Малахит».

Основу протичовнової оборони (окрім вже згаданий крейсера та СКРів) складали малі протичовнові кораблі (корвети по західній класифікації) проекту 1124М «Альбатрос» – 6 одиниць.

Мінно-тральні сили були представлені 4 морськими тральщиками проекту 266М, 1 проекту 12660 та 1 проекту 02668. Також, були 2 базові тральщики проекту 1265 та 2 рейдові тральщики.

Важливу роль відігравали розвідувальні кораблі «Приазовье», «Экватор», «Кильдин» та «Лиман», що забезпечували флот оперативною розвідувальною інформацією з дальній морських зон.

Численним був і допоміжний флот – понад 150 суден та катерів різноманітного призначення які підтримували повсякденну діяльність флоту та забезпечували його діяльність у віддалених районах. Оновлення його розглянемо у другій частині матеріалу.

Сукупний потенціал ЧФ РФ міг ефективно боротися з окремими флотами країн регіону, однак не міг протистояти потужним європейським флотам країн НАТО на Середземному театрі бойових дій та не представляв загрози американському 6-му флоту у Середземному морі. Технічна та моральна застарілість більшості кораблів та катерів, відсутність глибокої модернізації та висока інтенсивність служби негативно впливало на боєздатність та потребувало проведення регулярних ремонтів, хоча й сприяло підготовці екіпажів та морській практиці. Практично відсутній підводний флот та можливість враження наземних не берегових цілей звужувало можливості застосування ЧФ у Сирійській війні.

 

Що змінилося з 2014 року?

Головні напрямки посилення ЧФ РФ були направлені на 3 ключові складові – крупні надводні кораблі для присутності у Середземному морі, дизельні підводні човни з крилатими ракетами та патрульно-протидиверсійні сили для захисту пунктів та місць базування кораблів та суден а також патрулювання прибережних вод.

Фрегати проекту 11356 (“Адмирал Григорович”, «Адмирал Эссен», «Адмирал Макаров»)

Серія СКРів (фрегатів) для ВМФ РФ, розроблена на основі кораблів проекту 1135.6 «Тальвар» для Індії та у зв’язку з затримками у будівництві перспективних фрегатів проекту 22350. Кораблі призначені для ведення бойових дій проти надводних кораблів, підводних човнів та авіації як самостійно, так і у складі колективної ешелонованої системи оборони. Морехідні властивості, дальність ходу та автономність дозволяє залучати фрегати до дій не лише у Чорному морі але й у водах Середземного моря та світового океану.

Особливістю проекту є наявність універсальних пускових установок 3С14 які дозволяють використовувати ракети двох типів: крилаті ракети «Калибр» для ударів по наземним цілям (3М-14К/Т) та по надводним цілям (3М-54К/Т). При цьому, дальність стрільби по наземним цілям сягає 2000 км! Втім, на кораблях проекту 11356 встановлено вкорочений варіант УКСК 3С14, що не дозволяє використовувати важкі надзвукові ПКР П-800 «Яхонт» та ракето-торпеди 91Р1 по підводним цілям. ППО забезпечується ЗРК «Штиль-1» у контейнерному виконанні (24 ракети) з дальністю стрільби до 70 км та до 35 км по висоті. Також, наявні дві 30-мм арт установки Ак-630М для захисту крайнього рубіжу оборони. Протичовнова оборона представлена двома здвоєними 533-мм ДТА-53-956 під радянські торпеди СЭТ-65 або 53-65К та реактивною бомбометною установкою РБУ-6000. Передбачене постійне базування палубного вертольоту Ка-27 чи Ка-31.

Втім, не варто переоцінювати ці фрегати. Незважаючи на значні розміри та водотоннажність, кораблі мають посередні характеристики та можливості. Планувалося побудувати 6 корпусів для ЧФ РФ, але на сьогодні збудовано лише 3, а доля інших 3-х корпусів туманна.

Протягом 2016-2017 років фрегати проекту 11356 виконували бойові служби у районі Сирії та наносили ракетні удари комплексами «Калибр» по наземних цілях.

Короткі ТТХ:
Водотоннажність: 3620 тон (стандартне), 4035 (повне);
Довжина: 124,8 м (найбільша);
Ширина: 15,2 м;
Осадка: 4,2 м;
Силова установка: дизель-газотурбінна типу COGAG, 2 ГТА М7Н1, 4 ДГ WCM-800;
Швидкість: до 30 вузлів;
Дальність ходу: 4850 миль (на 14 вузлах);
Автономність: 30 діб;
Екіпаж: до 180 осіб (18 офіцерів), передбачена можливість додатково брати до 20 осіб;
Озброєння: 8 контейнерів під крилаті ракети 3М-14 або 3М-54 комплексу «Калибр»; 1 100-мм АУ А-190, ЗРК «Штиль-1», 2 30-мм АУ Ак-630М, 2х2 533-мм ТА, 1 РБУ-6000

 

Підводні човни проекту 06363 («Новороссийск», «Ростов-на-Дону», «Старый Оскол», «Краснодар», «Великий Новгород», «Колпино»)

Посилення Чорноморського флоту 6-ма новими дизельними підводними човнами вплинуло на стратегічний розклад сил у регіоні. Починаючи з 2014 ЧФ отримував по 2 корпуси у рік. Проект 06363 є крайньою версією успішного радянського проекту 877 «Варшавянка», який масово будувалися для флотів СРСР, Китаю, Індії, В’єтнаму, Алжиру та Росії. Ці підводні човни мають підвищені характеристики непомітності, високу автономність, покращені умови для екіпажу та сучасний інерціальний навігаційний комплекс, що чудово підходять для дій як на Чорному морі так і в Середземному, а можливість використання крилатих ракет комплексу «Калибр-ПЛ» для ударів по наземним цілям робить  їх серйозною загрозою у регіоні.

Протягом 2016-2017 років ПЧ залучалися до несення бойової служб у Середземному морі та ударах крилатими ракетами по наземних цілях у Сирії.

Короткі ТТХ:
Водотоннажність: 2350 тон (надводне), 3950 тон (підводне);
Довжина: 73,8 м;
Ширина: 9,9 м;
Осадка: 6,2 м (середня);
Силова установка: 2 ДГ по 1000 кВт, головний електродвигун у 5500 к.с, електродвигун економ ходу у 190 к.с.;
Швидкість: 17 вузлів (надводна), 20 вузлів (підводна);
Глибина занурення: 240 м (робоча), 300 (гранична);
Автономність: до 45 діб;
Дальність ходу: 7500 миль (під шноркелем), 400 миль (економ ходом у 3 вузли у підводному положенні);
Екіпаж: до 52 осіб;
Озброєння: 6 носових 533-мм ТА (18 торпед або 24 міни), можливість використання 4 ракети комплексу «Калибр-ПЛ»; 8 ПЗРК 9К38 «Игла»;

 

Протидиверсійні катери проекту 21980 «Грачонок» (П-355 «Юнармеец Крыма», П-424 «Кинель», «П-433»)

Серія катерів спеціального призначення (патрульно-протидиверсійних) сконструйована на ОАО КБ «Вымпел» для потреб ВМФ Росії у кінці 2000-х років. Головне завдання – охорона водних районів військово-морських баз, боротьба з диверсійними силами та засобами в акваторіях пунктів базування та в прибережній зоні, патрулювання визначених морських районів, проведення водолазних робіт, дослідження морського дня та об’єктів на ньому а також ряд інших геодезичних завдань. Для цього катери оснащені гідроакустичним комплексом «Кальмар» та протидиверсійною ГАС МГ-757 «Анапа-М». До складу комплексу «Кальмар» входять багатопроменевий гідролокатор та ехолот, навігаційна гідроакустична станція та керований підводний апарат «Фалкон» (розробник – Saab Seaeye), який забезпечує пошук та ідентифікацію підводних об’єктів на дальності до 500 метрів та глибині до 200 метрів, при русі катера у 8 вузлів та коливаннях моря до 3-х балів. Також, на катерах встановлено навігаційна РЛС МР-231 «Пал», оптико-електронний комплекс спостереження МТК-201М3, водолазний комплекс з барокамерою та кран-маніпулятор на кормі.

Всього на ЧФ 6 катерів цього проекту які надходили з 2012 року. Цікаво, що один з катерів залучався до бойової служби у Середземному морі –  П-355 “Юнармеец Крыма” у період з 05.04.2017 по 08.09.2017 забезпечував протидиверсійну оборону російської бази у Сирії.

Короткі ТТХ:
Водотоннажність: 138 тон;
Довжина: 31,04 м;
Ширина: 7,4 м;
Осадка: 1,85 м;
Силова установка: двовальна, 2 дизелі MTU по 2400 к.с. та 2 ДГ по 100 кВт;
Швидкість: 23 вузли;
Автономність: 5 діб;
Дальність ходу: до 200 миль;
Екіпаж: 8 осіб;
Озброєння: 1 14,5-мм кулеметна установка МТПУ-14,5, 4 комплекси ПЗРК 9К38 «Игла», 1 55-мм протидиверсінйи гранатомет ДП-65А (гранати РГ-55М, ГРС-55), 1 45-мм протидиверсійний гранатомет ДП-64 (гранати ФГ-45, СГ-45);

 

Швидкісні патрульні катери проекту 03160 «Раптор» («П-274», «П-275», «П-276», «П-838», «П-845», «П-413», «П-425»)

Серія патрульно-десантних катерів спроектована КБ ОАО «Ленинградский судостроительный завод «Пелла» на основі шведських багатоцільових катерів CombatBoat 90 та фактично є ліцензійною версією шведського катера. Головне завдання – патрулювання прибережних акваторій (затоках, лиманах, гирл річок) та акваторій військово-морських баз, доставча чи евакуація груп СпН та морської піхоти, висвітлення надводної обстановки та перехлплення маломірних швидкісних цілей.

Один з катерів залучався до охорони місць базування ВМФ Росії у Сирії.

Короткі ТТХ:
Водотоннажність: 23 тони;
Довжина: 16,7 м;
Ширина:  4,1 м;
Осадка: 0,85 м;
Силова установка: дизельна, CAT C18 ACERT 2х1150 к.с., 2 водомети Rolls-Royce Kamewa 36A3 HS;
Швидкість: 48 вузлів;
Дальність ходу: 300 миль;
Екіпаж: 2 особи + 20 осіб десанту;
Озброєння: 1 14,5-мм дистанційно керований модуль «Управа-Корд», 2 7,62-мм кулемета;

 

Протидиверсійні катери проекту IC16MII («П-834» та «П-835»)

Швидкісні катери типу Interceptor Craft 16M були спроектовані у Швеції на верфі Dockstavarvet AB як багатоцільові швидкісні катери. Вони походять від шведських катерів CombatBoat 90, та є певною зменшеною «комерційно-поліцейською» версією оригінального проекту.

У період 2004-2012 рр. Федеральна служба охорони РФ купила 11 корпусів цього типу, з часом 2 з них було передано до ВМФ РФ з базуванням у Севастополі.

Ці катери залучалися до забезпечення безпеки проведення Зимових олімпійських ігор у Сочі та безпеки перебування перших осіб Росії під час їх візитів до окупованого Криму.

Короткі ТТХ:
Водотоннажність:  20 тон;
Довжина: 15,9 м;
Ширина: 3,8 м;
Осадка: 0,9 м;
Силова установка: 2 водомета, 2 дизеля MAN2842LE410 по 1100 к.с.;
Швидкість: 50 вузлів;
Автономність:
Дальність ходу: 400 миль;
Екіпаж: 4 особи + додатково може приймати до 8-12 осіб;
Озброєння: відсутнє

 

Протидиверсійний катер проекту 02510 «БК-16» («П-677»)

Патрульно-протидиверсійні катери проекту 02510 схожі, як зовні так і за своїм призначенням, до катерів проекту 03160 «Раптор» та так само походять від шведських CombatBoat 90. Головне призначення теж що і в «Рапторів».

Катер П-677 було серйозно пошкоджено в наслідок чого він затонув у 2017 році. В подальшому катер підняли та направили на ремонт.

Короткі ТТХ:
Водотоннажність: 20,5 тон;
Довжина: 16 м;
Ширина: 3,8 м;
Осадка: 0,9 м;
Силова установка: дизельна, 2х780 к.с., 2 водомета;
Швидкість: 40 вузлів;
Автономність: 1 доба
Дальність ходу: 400 миль;
Екіпаж: 2 особи + додатково може приймати на борт до 19 осіб;
Озброєння: 1 12,7-мм кулемет або 1 40-мм автоматичний гранатомет, 4 7,62-мм кулемети, до 4 морських мін;

Швидкохідний патрульний катер проект А-149-1 (назву дізнатися не вдалося)

Мала серія катерів для силових структур Росії. Створені на основі патрульних катерів проект 21850 шифр “Чибис. Будуються на Ленінградському заводі Пелла з 2011 року.

У 2014-му році один катер (заводський номер А-005) увійшов до складу 136-го загону боротьби з підводними диверсійними силами та засобами (ПДСЗ) з базуванням на Новоросійську базу.

Короткі ТТХ:
Водотоннажність: 6,3 тон (повне);
Довжина: 11,2 м;
Ширина: 3 м;
Осадка: 0,6 м;
Силова установка: дизельна, 2х260 к.с. дизелі “Вольво-Пента” D4-260, 2 водомета;
Швидкість: до 36 вузлів;
Автономність: 2 доба
Дальність ходу: 500 миль (при 6 вузлах), 160 миль (при 30 вузлах);
Екіпаж: 2 особи + додатково може приймати на борт до 8 осіб;
Озброєння: можливе розміщення 1 7,62-мм кулемета 6П41 “Печенег”

 

Десантний катер проекту 11770 «Серна» («Д-199»)

Десантні катери проекту 11770 призначені для доставки на необладнане узбережжя чи зняття з нього бойової техніки (масою до 45 тон) або підрозділів десанту. Особливістю проекту є те, що рух катеру полягає на принципі повітряного каверну – створенні під дном штучного повітряного мішку з надлишковим тиском, який виштовхує значну частину корпусу над водою, що дозволяє зменшити опір води та досягти швидкості у 30 вузлів.

Короткі ТТХ:
Водотоннажність: 99,7 тон (повна);
Довжина: 25,6 м;
Ширина: 5,7 м;
Осадка: 0,42 м;
Силова установка: 2 дизеля MTU16V2000M90 по 2000 к.с.;
Швидкість: 30 вузлів;
Автономність: 1 доба
Дальність ходу: 600 миль (при 12 вузлах), 100 миль (при 30 вузлах);
Екіпаж: 5 осіб;
Десантовмісткість: 1 основний танк або 2 БТРа або 92 морських піхотинця чи 45 тон вантажу;
Озброєння: відсутнє;

Зведена таблиця оновлення бойових кораблів та катерів:

2014 рік 2015 рік 2016 рік 2017 рік Всього:
Фрегати 2 1 3
Підводні човни 2 2 2 6
Десантні катери 1 1
Патрульні/протидиверсійні катери 4 4 2 4 14

 

Висновки:

Росія розпочала якісне технічне переоснащення Чорноморського флоту. Достатньої спроможності набули підводні сили та охорона водного району. Про те, все ще наявна проблема з кораблями дальньої морської зони. БПК «Керч» значний період час не ходовий та готується до списання, СКРи «Сметливый», «Ладный» та «Пытливый» морально та технічно застарілі та не несуть суттєвої загрози кораблям країн НАТО, а нові фрегати мать обмежені протичовнові можливості та не високий ударний потенціал.

Також, варто враховувати фактор необхідності оновлення й інших трьох флотів та Каспійської флотилії, і ситуація на цих напрямках однозначно впливатиме на те, які кораблі та у яких кількостях буде отримувати ЧФ, або ж навпаки – як це було з малими ракетними кораблями «Серпухов» та «Зеленый Дол» які спочатку увійшли до Чорноморського флоту але потім були переведені до Балтійського флоту.

Чорноморський флот відіграє ключову логістичну роль у «Сирійському експресі» – доставки зброї, техніки та вантажів з Росії до Сирії, а також, спільно з Каспійською флотилією використовується для нанесення ракетних ударів. Ескалація ситуації в регіоні буде підштовхувати Росію до пріоретизації посилення ЧФ.

Зміцнення ЧФ на пряму загрожує безпеці України та мусить стимулювати нас зміцнювати та розбудовувати Військово-морські сили – головний фактор безпеки й стабільності на півдні.

ВМС України Крим Російська агресія Сирія Суднобудування Сусіди Флот Чорне море Чорноморський флот

Останні публікації автора

Що відомо про судно розмагнічування «Балта»?

Що відомо про судно розмагнічування «Балта»?

Чи несе Каспійська флотилія Росії загрозу Україні?

Чи несе Каспійська флотилія Росії загрозу Україні?

Чому рішення по списанню корвета «Вінниця» правильне?

Чому рішення по списанню корвета «Вінниця» правильне?

Як і чим озброюють Крим. Частина п’ята – оновлення флоту у 2020 році

Як і чим озброюють Крим. Частина п’ята – оновлення флоту у 2020 році

Німецькі «Гепарди» для флоту України

Німецькі «Гепарди» для флоту України

Як і чим озброюють Крим. Частина четверта – оновлення флоту у 2019 році

Як і чим озброюють Крим. Частина четверта – оновлення флоту у 2019 році

«Лагуна» отримає вітчизняну станцію розвідки «Мельхіор»

«Лагуна» отримає вітчизняну станцію розвідки «Мельхіор»

У Києві презентували концепт катеру з надміцного поліетилену HDPE

У Києві презентували концепт катеру з надміцного поліетилену HDPE

У Києві презентували «Кайра-150»

У Києві презентували «Кайра-150»

Міноборони списали 4 судна ВМС. Що про них відомо?

Міноборони списали 4 судна ВМС. Що про них відомо?

Як і чим озброюють Крим. Частина третя – допоміжний флот

Як і чим озброюють Крим. Частина третя – допоміжний флот

«Москіти» флоту США. Або, що потрібно ВМС України від США

«Москіти» флоту США. Або, що потрібно ВМС України від США

Чому Мінінфраструктури та міністр Омелян шкодять ВМС України?

Чому Мінінфраструктури та міністр Омелян шкодять ВМС України?

«Мілітарний 3.0». Або чому новий сайт це важливо

«Мілітарний 3.0». Або чому новий сайт це важливо

Як і чим озброюють Крим. Частина друга – оновлення флоту у 2018-му

Як і чим озброюють Крим. Частина друга – оновлення флоту у 2018-му