“Запорожець” для радянської армії

Після Другої Світової Війни в Радянському Союзі в армії у ролі легкого всюдеходу використовувався позашляховик ГАЗ-69, також була і спеціалізована амфібія на його базі – ГАЗ-46. Але попри всі їх позитивні сторони досвід війни у Кореї показав потребу армії у малому плаваючому позашляховику.

З метою розробки необхідного автомобіля у Науково-дослідному автомобільному та автомоторному інституті у 50-х роках розпочали розробку такого транспортника.

В 1957 році вже був представлений дослідний зразок з мотоциклетним двигуном та склопластиковим корпусом, який був побудований на сталевій основі.

Тоді випробування виявили ряд недоліків конструкції як корпусу, так і агрегатів трансмісії. Окрім того було визнано недостатню потужність двигуна для такої машини.

У 1961 році було виготовлено два нових прототими:

• НАМИ-032С зі склопластикового кузову
• НАМИ-032 з суцільнометалевого кузову

Обидва прототипи мали мотоциклетний двигун.

Роком пізніше було визначено подальшого розробника цього позашляховика – Запорізький автомобільний завод.

Вже у 1965 році конструкторами ЗАЗ на базі існуючих напрацювань був створений прототип автомобіля-транспортера ЗАЗ-967. Хоча у прототипі все ще стояв мотоциклетний двигун, але конструктори заклали у конструкцію встановлення чотирьох циліндрового V-подібного двигуна МеМЗ-966 від автомобіля, що серійно виготовлявся на Запорізькому автомобільному заводі – ЗАЗ-965 “Запорожець”

Останні прототипи 1966 – 1967 років з розширеним капотом послужили безпосередньою основою серійних транспортерів переднього краю (ТПК) ЛуАЗ-967. Дослідні зразки проходили заводські випробування в Запоріжжі, в 21 НДІ та й у далеких пробігах, що досягали гір Паміру.

За їх результатами протягом двох наступних років були зібрані і знову випробувані прототипи третьої серії ЗАЗ-967 з новим 27-сильним двигуном, що стали основою автомобіля ЛуАЗ-967 який серійно виготовлявся на Луцькому автомобільному заводі в різних модифікаціях до 1989 року.