Андрій “Juice” Пільщиков: народжений для неба

Андрій “Juice” Пільщиков був одним з рушіїв модернізації Повітряних сил України, прикладом для молоді та символом незламності для українського народу.

Він був ініціативною людиною, яка прагнула розвиватися та розвивати те, що він любив – українську бойову авіацію.

У цій статті на “Мілітарному” пропонуємо вам прочитати про життя, службу та вклад Андрія у розвиток наших Повітряних сил.

Життєпис

Андрій Пільщиков народився 3 лютого 1993 року у Харкові, шкільні роки пройшли у місцевій Гімназії №116. Вже в ті часи він захопився авіацією і відвідував аеродроми на Харківщині.

З 2008 року він займався авіа спотингом і викладав свої фото на сайті spotters.net.ua, він був одним з засновників спотерського руху у Харкові. Андрій зробив без перебільшення сотні фотографій та активно вів свій блог до 2019 року.

Перший політ Андрій здійснив на літаку Х-32-912 “Бекас” з пілотом Громадської організації “Цивільний повітряний патруль”. Вже під час служби він проводив для кадетів організації заняття та екскурсії.

«Ми познайомилися з тобою, коли ти закоханим у небо підлітком з’явився на одному з польових аеродромів. Тобі було цікаво все, що пов’язано з авіацією. Певною мірою, дивлячись на тебе та твоє захоплення авіацією і народилася ідея створення авіаційного навчального кадетського центру для молоді, що мріє про польоти та захоплюється авіацією», – прокоментували першу зустріч з Андрієм в організації.

Андрій був серед двадцятьох школярів, які потрапили до першого набору кадетського центру.

Після закінчення Гімназії він намагався вступити у Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба, але з першого разу у нього не вдалося: його підвів зір.

Часу він дарма не гаяв і вступив у Харківський авіаційний інститут.

Навчання в ХНУПС та служба в Повітряних силах

Зробивши корекцію зору, він спробував ще раз і нарешті добився свого – у 2011 році він вступив у омріяний виш. У тому ж році він потрапив у Миргород, де проводилися навчання “Чисте небо 2011”. Там він мабуть вперше побачив F-16 на власні очі.

Під час навчання, у 2014 році, він побував у Норвегії, де його посадили у кокпіт місцевого F-16.

Навчальний курс Андрія був першим, який навчався за п’ятирічною програмою. Перший самостійний політ на винищувачі МиГ-29 він здійснив 19 квітня 2016 року.

Взимку того ж року він закінчив навчання та поступив на службу у 40-у бригаду тактичної авіації у Василькові.

Під час всієї служби у війську Андрій боровся з застарілими радянськими “традиціями”, але йому протидіяли офіцери “старої закалки”.

Крім того, він постійно допомагав пресслужбі Повітряних сил робити якісні фотографії, відео та значно поліпшив комунікацію з громадськістю.

У 2018 році Андрій брав участь у міжнародних навчаннях “Чисте небо 2018”.

У 2019 році він став героєм мабуть найвідомішого в історії української авіації фото, його друкували на футболках і малювали на стінах будівель. На ньому Андрій сидить у кабіні МиГ-29 з французьким льотним шоломом.

У тому ж році він вирушив до американської Каліфорнії для вивчення питань організації та проведення льотної підготовки за стандартами НАТО на авіабазі Повітряних сил Національної гвардії. Під час стажування літав на F-15.

В Каліфорнії за ним закріпився позивний “Juice”. Він отримав його від американських пілотів, які помітили, що Андрій на барі замовляв лише сік.

Під час перебування в Штатах його вразило відношення цивільного населення до військовослужбовців.

«В перерві між польотами вийшли до піцерії у льотних комбінезонах, зробили замовлення, і коли його принесли, офіціант сказав: “За вас вже розрахувалися”. Андрій питає: “Як, хто?”. І побачив за сусіднім столиком дядька, ветерана. Той сказав: “Боже, благослови Америку! Дякую вам, що ви захищаєте нашу країну з повітря”. Таке відношення людей зовсім незвичним було. Ще незвичніше далі, коли заїхала до кафе патрульна поліція, і пілоти американські розрахувалися за поліцейських, сказали: “Дякуємо вам, що ви захищаєте наші родини, поки ми захищаємо Америку”. Андрій бачив яке відношення в Америці до пілотів, до військових пілотів, він намагався все зробити, щоб таке точно було відношення до пілотів в Україні».

У штатах Андрій створив тісні зв’язки з американськими пілотами та політиками, з якими тісно спілкувався до своє загибелі.

«Juice відвідав мене і показав свою абсолютну пристрасть до польотів, боротьби та захисту своєї країни. Моє серце розбите, як і в кожного загиблого героя України. Цей випадок просто ранить трохи більше особисто. З Богом, Джус. Nickel on the grass», – сказав конгресмен Адам Кінзінгер.

У 2021 році Андрій залишив службу у Повітряних силах й написав записку, де пояснив причини свого рішення.

Повномасштабна війна

У день російського вторгнення Андрій зібрав речі, взяв особисту зброю, віддав власну машину піхоті та помчав у свою військову частину.

Перші тижні він служив у підрозділі охорони аеродрому, пізніше написав рапорт і повернувся до польотів.

«У 2022 році він мені казав: “Ви навіть не уявляєте, це не бої – це баталії. Ми виходили, нас “двійка” або “четвірка”, а їх 12 або 20 літаків. І ми все одно намагалися здобувати перемогу”. Казав, що російські пілоти сцикливі. Тільки перший пуск у їхній бік, і вони одразу розвертаються. Тому що все це бравада кацапська: вони звикли літати й бомбити Сирію, там, де їм немає протидії ніякої», – сказав “Сталкер”, наставник Андрія з організації “Цивільний повітряний патруль”.

“Сталкер” зазначив, що ідея “Привидів Києва” – це задумка Андрія.

«Командири підхопили, як тролінг кацапів, які сказали, що вони знищили всю авіацію у перший день війни. Й Андрій, а в нього такий їдкий тролінг був, каже: “А це ж ми на тих самих літаках, які вони знищили, яких немає — на них їм “навалюємо” так, що аж шуба завертається. Ну і хто ми? Привиди!», – говорить “Сталкер”.

Саме фотографію Андрія у французькому шоломі, зроблену у 2019 році, почали публікувати українські та закордонні ЗМІ стверджуючи, що це саме той легендарний “Привид Києва”.

З його борту застосовувалися протирадіолокаційні ракети HARM та високоточні бомби JDAM-ER.

Його майстерність була високою, він міг уражати такі невеликі цілі як розвідувальний дрон “Орлан”, який на фоні МиГ-29 здається мікроскопічним.

«Juice мав шарм і зовнішність кінозірки, войовничий дух козака і відданість Україні, яку неможливо передати словами. Кожна крапля його енергії йшла на те, щоб покращити життя інших людей навколо нього. Для мене велика честь називати його другом і братом. Таких людей, як Андрій, ніколи не можна замінити, можна лише використовувати його життя як приклад того, як краще прожити своє власне. Він був національним надбанням України. Вічна слава і з Богом, брате! Я завжди буду сумувати за тобою», – сказав полковник Роб “Тигр” Свертфагер, з 194-ї винищувальної ескадрильї Національної гвардії США.

Роль Андрія в передачі F-16 Україні

Андрій став одним з основних рушіїв у обговоренні питання передачі Україні винищувачів F-16.

У червні 2022 року Андрій та його побратим Олексій “Moonfish” відвідали США у складі офіційної делегації, яка мала на меті лобіювання надання Україні F-16.  До цієї групи також був залучений відомий американський актор та кінорежисер Шон Пенн.

Пілотам і делегатам вдалось зустрітися із відомими сенаторами та конгресменами, зокрема з конгресменом Адамом Кінзінгером, який був пілотом повітряного танкера KC-135 Stratotanker

Після зустрічі, 17 червня 2022 року, Адам Кінзінгер вніс на розгляд до Палати представників Конгресу США проєкт “Ukraine Fighter Pilots Act”.

Співавторами законопроєкту виступили й інші американські політики: Кріссі Гулаган, Тед Ліу, Сьюзан Вайлд, Том Маліновський, Ебігейл Спенбергер та Майк Левін.

Андрій впевнено виступав на інтерв’ю з великими американськими ЗМІ, що також сильно повпливало на подальше рішення.

«Я вважаю, що більше, ніж будь-хто інший, “Джус” несе відповідальність за те, що F-16 прийшли в Україну. Він давав незліченні, невтомні інтерв’ю західним ЗМІ, благаючи про сучасні літаки, а коли цього виявилося недостатньо, він поїхав за океан, щоб подивитися в очі американським сенаторам і сказати їм, що українські пілоти можуть літати на чому завгодно. І сенатори повірили. Тепер літаки прибувають, і коли перший F-16 перетне українське небо, Джус буде там», – американський письменник та військовий історик Адам Макос.

У травні 2022 року Андрій указом президента України був нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня.

Благодійна робота

Андрій активно залучався до роботи фонду допомоги авіаторам “Неопалима купина”, який планують переназвати в його честь.

Він був рушієм фонду, мав унікальні компетенції та професіоналізм, завдяки яким кожна витрачена гривня та ресурси несли максимальну користь.

«Небо для Андрія було покликом душі та справою всього життя. Навіть коли він сам не літав, то всі його думки та дії були спрямовані до авіації та авіаторів», – прокоментувала мама Андрія Лілія Авер’янова у своєму Facebook.

Катастрофа над Житомирщиною

25 серпня під час виконання бойового завдання у небі зіткнулись екіпажі двох навчально-бойових літаків L-39. Пілотами цих літаків були Андрій, майор В’ячеслав Мінка та майор Сергій Проказін.

На момент аварії Андрій мав 500 годин нальоту та виконував бойові завдання в надскладних умовах.

«Був мужнім, принциповим, безкомпромісним, завжди до кінця відстоював власну думку, активно виступав у західних медіа, зокрема в питанні надання Україні сучасних літаків F-16», – охарактеризували Андрія у 40-й бригаді тактичної авіації.

За фактом авіакатастрофи на Житомирщині вже відкрито кримінальне провадження, повідомили в Офісі генпрокурора.

Посмертно йому присвоєно звання майора.