fbpx
Балтія готується до оборони

Балтія готується до оборони

Володимир Б. Володимир Б.
Балтія Естонія Латвія Литва Російська агресія

З початком повномасштабної російсько-української війни, “російська загроза” стала не просто страшилкою, а суворою реальністю, особливо актуальною в контексті країн Балтії.

Останнім часом балтійські країни роблять спільні кроки для забезпечення обороноздатності регіону. До того ж почала змінюватися стратегія дій військ НАТО у Балтії.

За вже неактуальними сценаріями, балтійські країни могли бути захоплені менш ніж за 180 днів, а їхні війська перейшли б до партизанської боротьби. Балтія повинна була б протриматися до моменту, коли Альянс зміг би розпочати контрнаступальну операцію.

Такі відверто апокаліптичні плани абсолютно не задовольняють уряди Литви, Латвії та Естонії. Ще у 2022 році естонський прем’єр Кая Каллас заявила, що такий план повністю знищить її країну.

«Якщо порівняти розміри України і країн Балтії, це означатиме повне знищення країн і нашої культури. Якщо ви були в Талліні і знаєте наше старе місто, багатовікову історію і культуру, які є там – усе це буде стерто з карти, включно з нашими людьми, нашою нацією», – заявила вона.

Зміна оборонної концепції стала на порядку денному країн-членів НАТО, які на прикладі України побачили, що Росія хоч і серйозний, але цілком поборний противник в рамках конвенційної війни, особливо враховуючи суттєве зменшення наступального потенціалу.

На фоні великої війни у Європі країни Балтії роблять кроки для зміцнення своєї обороноздатності.

Найкраще стримування Росії – інвестиції в перемогу України

Незадовго до початку повномасштабної російсько-української війни країни Балтії почали активну військову підтримку України. Можна з упевненістю сказати, що вони були і залишаються в авангарді військової допомоги.

Естонія 18 лютого 2022 року передала партію ПТРК Javelin, а в переддень “повномасштабки”, 23 лютого, Латвія передала Україні партію ПЗРК Stinger.

Ще раніше, 13 лютого Литва передавала Збройним Силам України бронежилети, HMMWV та ПЗРК Stinger.

За час повномасштабної війни, країни Балтії жертвували майже половину своїх оборонних бюджетів щорічно, паралельно модернізуючи власні збройні сили та розширюючи їх оборонні та наступальні спроможності.

Балтія передавала Україні озброєння, боєприпаси, бронетехніку, автотранспорт, авіацію, дрони, одяг, медичне обладнання, комплекси протиповітряної оборони, самохідні артилерійські установки та багато іншого.

Оборонно-промислові комплекси цих країн почали працювати на повну потужність, забезпечуючи Україну високоякісним та сучасним озброєнням та взяли на себе ремонт на обслуговування техніки.

У червні 2022 року німецькі компанії Rheinmetall та Krauss-Maffei Wegmann відкрили у Литві підприємство Lithuania Defense Services, яке призначене для ремонту та обслуговування техніки військ НАТО та України.

Підприємство здатне обслуговувати бронемашини Boxer, PUMA, БРЕМ Bergepanzer, різні версії танків Leopard-2 та 155-мм самохідні гаубиці Panzerhaubitze 2000.

Балтійська лінія оборони

Нещодавно з’явилася інформація, що Естонія планує збудувати “бетонну” лінію оборони з майже 600 бункерів. Будівництво лінії оборони буде відбуватися на східних кордонах держави, а саме в регіоні Іда-Вірумаа і на південному сході Естонії, деякі укріплення будуть збудовані біля Чудського озера.

Міністри оборони країн Балтії на зустрічі в Ризі домовилися, що аналогічну оборонну зону на східному кордоні створять також Латвія і Литва. Для НАТО Естонія, Латвія і Литва – це одна оперативна зона.

За словами радника віцеканцлера Міністерства оборони Кайдо Тійтуса, об’єкти фізичного захисту на кордоні потрібні для того, щоб у разі потреби захистити територію Естонії з першого метра.

Бункери захистять військових від вогню противника й осколків снарядів. Умовою міцності бункера, що зводиться, є те, що він повинен витримувати пряме влучання 152-мм снарядів.

Кожен бункер розрахований на десять осіб. Розмір бункера становить 30-35 квадратних метрів, він спроєктований таким чином, щоб підрозділ міг протистояти противнику протягом більш тривалого періоду часу. Також бункери мають бути оснащені спальним місцем.

Естонські Сили оборони заготують “зуби дракона”, колючий дріт та міни, які будуть зберігатися недалеко від рубежів оборони.

Кожному бункеру буде приданий підрозділ, який за нього відповідатиме, але у бункерів не буде постійної охорони.  Очікується, що будівництво бункерів обійдеться приблизно в 60 мільйонів євро.

Варто зазначити, що місткість бункерів перевищує чисельність Сухопутних військ Естонії у мирний час, для повного комплектування такої лінії оборони необхідно провести мобілізацію.

Тож найімовірніше, така кількість бункерів будується з розрахунком на контингент країн-членів НАТО в Балтійському регіоні.

Якщо Литва, Латвія та Естонія зможуть реалізувати цей план, збудована лінія оборони стане серйозною перепоною на шляху російських військ.

Повномасштабна російсько-українська війна показала, що укріплена лінія оборони – це серйозний виклик для будь-якої армії, навіть враховуючи сучасні реалії.

Забетоновані позиції можуть “розбиратися” артилерією місяцями, а під час штурму, за російськими традиціями, можна покласти сотню військовослужбовців і десятки одиниць техніки.

Спільні оборонні закупівлі та збільшення потенціалу війск

Ефективна оборона ізольованого регіону неможлива без спільного використання наявних сил та засобів, і уряди балтійських країн це розуміють.

Спільна закупівля озброєнь дозволяє уніфікувати арсенали, що своєю чергою збільшує ефективність спільних дій.

За підсумками тристоронньої зустрічі у Ризі, яка проходила 18-19 січня, була підписана декларація про спільне використання високоточних реактивних систем залпового вогню HIMARS.

Естонія, Латвія і Литва придбали у США 20 високомобільних ракетних артилерійських систем M142 HIMARS. Ці системи будуть оснащені ракетами GMLRS, які можуть уражати цілі на відстань до 84 кілометрів. Крім того, в арсеналі Балтії є тактичні балістичні ракети M57 ATACMS з дальністю ураження до 300 кілометрів.

Завдяки використанню цих систем, під удар потрапляють російські війська у Калінінградській, Псковській та Ленінградській областях Росії. Крім того, під прицілом може перебувати Мінськ.

Також країни Балтії спільно закуповують системи протиповітряної оборони.  У червні 2022 року на саміті НАТО в Мадриді Естонія та Латвія підписали угоду про наміри щодо спільних закупівель засобів протиповітряної оборони середньої дальності. Країни вирішили, що спільно закуплять Iris-T. Крім того, країни спільно закуповують вибухівку та боєприпаси.

Країни Балтії активно закуповують новітнє озброєння у великих кількостях. Однією з найактивніших балтійських країн у процесі озброєння війська є Литва.

Нещодавно з’явилася інформація, що Рада оборони Литви погодила закупівлю німецьких танків Leopard 2. Основні бойові танки планують придбати для дивізії, яку створять у країні для посилення власних військових спроможностей. План її створення представили у березні минулого року.

Литва – один з рушіїв мілітаризації регіону. Країна отримує бронемашини JLTV, завершила отримання колісних БМП Vilkas, купує РЛС різного призначення та артилерію.

Також у Литві готуються зміни до Закону “Про основну структуру Збройних сил і граничну чисельність Збройних сил”, які передбачають, що загальна чисельність Збройних сил збільшиться з 20 840 до 29 380 солдатів.

Гранична чисельність осіб, які підлягають призову зросте з 4 240 до 7 040. Нововведення має набрати чинності після схвалення Сеймом Литви.

До того ж Сухопутні сили Німеччини розгорнуть у Литві механізовану бригаду постійного базування до 2027 року.

Постійна присутність 4800 військовослужбовців бригади Сухопутних сил Німеччини на кордоні Литви з Росією має на меті посилити безпеку регіону та надати можливість швидкого розгортання та виконання бойових завдань. Згідно з планом, бригада планує досягти повної боєздатності до 2027 року, а процес її розгортання заплановано на 2025-2026 роки.

Окрім Литви чисельність своїх збройних сил для дня “Х” збільшує й Естонія. Міністр оборони Естонії Ханно Певкур у березні 2023 року направляв на погодження проєкт рішення про збільшення особового складу ЗС у випадку запровадження воєнного часу на понад 20 000 осіб. За новим документом особовий склад війська має збільшитися до 43 700 бійців.

Балтія Естонія Латвія Литва Російська агресія