БТР Fuchs та їхнє майбутнє в Україні

Оборонні комплекси України та Німеччини все тісніше посилюють співпрацю – її наступним кроком має стати виробництво бронетранспортерів Fuchs на українській території.

У травні 2023 року український концерн «Укроборонпром» та німецький Rheinmetall уклали угоду про стратегічне партнерство.

Її мета – створення спільного підприємства, яке має почати роботу в середині липня 2023 року.

На перших етапах співпраця охоплюватиме технічне обслуговування та ремонт бронетехніки.

На майбутніх етапах партнери мають намір спільно виробляти продукцію Rheinmetall в Україні, а також спільно розробляти перспективні зразки озброєння й військової техніки.

Голова Rheinmetall Армін Паппергер розповів, що на спільному підприємстві планують розпочати виробництво бронетранспортерів Fuchs.

Також керівник відділу продажів Rheinmetall Landsysteme GmbH розповів, що Україна стане першим отримувачем нової версії бронемашини – Fuchs Evolution.

Не виключено, що Україна почне отримувати БТР Fuchs у рамках оборонної допомоги від уряду Німеччини.

За даними Rheinmetall, вже збудовано близько 1600 бронемашин Fuchs. На озброєнні Бундесверу є близько 940 машин Fuchs, 272 з яких у версії 1A8.

Створення Fuchs

У 60-х роках ФРН потребувала транспортного засобу, який би ідеально балансував між захистом, мобільністю та вантажопідйомністю.

Розробка колісного бронетранспортера TransPortsPanzer-1 (TPz.1), призначеного для заміни в підрозділах бундесверу гусеничних БТР американської конструкції М113 і французьких легких гусеничних БТР Hotchkiss, розпочалася фірмою Daimler-Benz за участю фахівців фірми Porsche у 1973 році.

Серійне виробництво БТР, що отримало власне ім’я Fuchs («Лисиця»), розпочали у 1979 році на заводі фірми Thyssen-Henschel, яка стала основним підрядником.

Пізніше ця компанія була викуплена Rheinmetall Landsysteme, з 1999 року вона входить до складу великого оборонного концерну Rheinmetall AG.

У рамках програми виробництва БТР Fuchs залучалися декілька фірм: Daimler-Benz (двигун, осі, управління), ZF Friedrichshafen (трансмісія), Jung Jungenthal (корпус).

Основні вимоги командування Бундесверу:

• базовий варіант БТР повинен перевозити піхотне відділення зі штатною зброєю;
• повинні забезпечуватися можливості ведення вогню з особистої зброї з машини та швидка посадка-висадка через двері у кормовій частині корпусу;
• можливість створення спеціалізованих машин різного призначення на базі БТР;
• високий ступінь уніфікації БТР з технікою, яка перебувала на озброєнні;
• досягнення підвищеного (не менше ніж у 1,5 раза) запасу ходу порівняно з танками та гусеничними БМП;
• термін служби БТР щонайменше 20 років за умови періодичної модернізації.

Бронетранспортер має традиційне компонування з розташуванням відділення управління попереду, моторно-трансмісійним відділенням всередині та десантним відділення в кормі бойової машини.

При цьому моторно-трансмісійне відділення відокремлено від відділень з екіпажем та десантом протипожежними перегородками. Проте залишається можливість перебратися з відділення управління до десантного відсіку через прохід з правого боку бронетранспортера.

Суцільнометалевий корпус БТРа, виготовлений зі сталевих бронелистів, забезпечує захист екіпажу та десанту від вогню зі стрілецької зброї (у тому числі бронебійних куль), а також осколків снарядів та мін.

Огляд забезпечується через лобове бронескло великого розміру, крім того, в бічних дверях є менші бронескла. У бойових умовах скла прикриваються керованими зсередини машини сталевими бронелистами, а спостереження за місцевістю здійснюється через перископічні пристрої, встановлені на корпусі.

Великий набір приладів дозволяє постійно перевіряти працездатність бронемашини, а відмінний огляд з кожного боку дозволяє керувати автомобілем без надмірних труднощів.

У десантному відділенні всередині бойової машини можуть розміститися 10 бійців. Основним способом посадки/висадки з бойової машини є двостулкові двері. Для аварійного залишення бойової машини десантники можуть скористатися як цими дверима, так і люками, проробленими в даху корпусу.

У бортах корпусу є по одній амбразурі для стрільби з особистої зброї. Амбразури прикриті керованими зсередини бронелистами.

На БТР TPz 1 «Лисиця» встановлений 8-циліндровий V-подібний дизельний двигун виробництва компанії Daimler-Benz серії OM 402A. Цей двигун розвиває максимальну потужність 320 к.с. та має 6-ступінчасту автоматичну коробку перемикання передач. Потужності достатньо, щоб розігнати БТР з бойовою масою близько 17 тонн (стандартна комплектація) до 105 км/год на шосе. Максимальна заявлена вантажопідйомність без втрати плавучості — 4 тонни. Запас ходу — 800 км.

Колісна формула 6×6 і значний дорожній просвіт у 400 мм забезпечують TPz.1 гарну прохідність пересіченою місцевістю. Бойова машина має тривісне шасі з рівномірним розташуванням коліс по базі.

Керованими є дві передні осі, а повний радіус розвороту БТР становить 17 метрів. У бойових умовах на бронетранспортері використовуються спеціальні кулестійкі шини з вбудованим внутрішнім металевим обмежувачем деформації, діаметр якого менший за діаметр самої шини. Подібний пристрій дозволяє тривалий час пересуватися на зниженій швидкості навіть із суттєво пошкодженими шинами.

Бронеавтомобіль є амфібією. Рух по водній поверхні здійснюється за допомогою двох гребних гвинтів, встановлених у кормовій частині машини. Зміна напрямок руху на плаву проводиться шляхом одночасного повороту гребних гвинтів та коліс. Можливий рух задом наперед, у цьому випадку гвинти розгортаються на 180 °. Для відкачування води, що потрапила всередину корпусу, встановлені три водовідкачувальні помпи. На лобовому бронелисті корпусу є бризкозахисний щиток, який піднімається за допомогою гідроприводу. При цьому «Лис» за допомогою двох гребних гвинтів і коліс може рухається на воді зі швидкістю до 10,5 км/год.

Для захисту від зброї масового ураження встановлено фільтровентиляційне обладнання.

Озброєння бойової машини представлено різною комбінацією кулеметів: від одного до трьох 7,62-мм кулеметів MG-3. На машинах з ПТРК MILAN максимально встановлювалося два кулемети. Для самооборони використовуються також 6 димових гранатометів, встановлених по бортах корпусу.

Модифікації Fuchs

На базі бронетранспортера розробили багато модифікацій, які призначені для широкого спектра завдань.

Для експорту пропонують великий вибір варіантів машини, у тому числі винищувач танків, самохідний міномет, БРЕМ та БМП.

Основні варіанти, покращення та модифікації на базі БТР:

• Fuchs TPz 1: базовий броньований варіант для піхоти, санітарних та інженерних цілей;
• Fuchs TpZ 1A1: створена модифікація створення активних електромагнітних завад радіосигналам Hummel та модифікація для радіоелектронної боротьби HELAS;
• Fuchs TPz 1A2: командно-комунікаційні машини TPz 1A2/FuFu та TPz 1A2/PARA з РЛС RASIT;
• Fuchs TPz 1A3: створена модифікація для виявлення радіоактивного, біологічного, хімічного зараження території;
• Fuchs TPz 1A4: модифікація з радіостанціями SEM 80/90;
• Fuchs TPz 1A5: створена модифікація управління ППО;
• Fuchs TPZ 1A6: модифікація TPz 1A3 з радіостанціями SEM 80/90;
• Fuchs TPz 1A7: створена модифікація з мобільним командним пунктом;
• Fuchs TPz 1A8: модифікація 2008 року з посиленим захистом проти мін, саморобних вибухових пристроїв;
• Fuchs TPz 1A8 Plus: сама остання модерназація класичного Fuchs від Rheinmetall.

У ході модернізації бойова маса БТР зростала. Наприклад, версія TPz 1A7, що отримала додаткову навісну керамічну броню типу MEXAS, протиосколковий підбій і покращений захист від підриву на мінах, у тому числі систему постановки перешкод для захисту від керованих фугасів, зросла до 19 тонн.

Остання версія машини 1A8 пропонує значно кращий захист від мін та саморобних вибухових пристроїв у порівнянні з більш ранніми моделями.

Після модернізації до версії TPz 1A8 компанією Rheinmetall на БТР також може встановлюватися дистанційно керований модуль озброєння FLW 200 з 12,7-мм великокаліберним кулеметом M2HB.

Крім того, зараз Rheinmetall пропонує ще більш досконалу версію машини – 1A8 Plus, яка включає новий силовий агрегат, нову роздавальну коробку, покращену систему рульового управління, а також монітор і систему відеоспостереження. Це робить 1A8 ще більш маневреним на бездоріжжі та більш ергономічним в управлінні.

Також Бундесвер замовив модернізацію у версії 1A8A13 KAI, яка отримала датчики та багатофункціональну «руку», для виявлення та знешкодження вибухових пристроїв.

Варто зазначити, що на замовлення Нідерландів було створено доопрацьований БТР TPz 1 з колісною формулою 8×8 для розміщення 16 бійців.

Для виконання вимог замовника новий проєкт передбачав незначну переробку корпусу із «подовженням» ходової частини та відповідними змінами трансмісії. Проте Нідерланди відмовилися від цієї машини та взяли на озброєння гусеничний YPR-765. Експериментальна машина була відправлена на озброєння Бундесверу.

У 1988 році американська фірма General Dynamics у кооперації з фірмою Thyssen-Henschel розробила варіант БТР Fuchs NBC (Nuclear, Biological, Chemical), призначений для ведення розвідки в місцевості, яка зазнала впливу зброї масового ураження.

На озброєння армії США Fuchs стали під позначенням M93 Fox.

Fuchs 2

Наприкінці 2001 року компанія Rheinmetall повідомила, що вона спроєктувала і побудувала нову версію бронетранспортера Fuchs.

Перший зразок Fuchs 2 був продемонтсравний на початку 2001 року на міжнародній виставці MSPO у Польщі.

Удосконалений БТР в даний час знаходиться у виробництві, відомими замовниками є армія Алжиру, армія Кувейту та ОАЕ.

Наступник являє собою вдосконалену версію машини, що відрізняється, серед іншого, збільшеним бойовим відділенням, потужнішим двигуном, оновленим шасі, покращеним захистом та цифровою системою.

Загальне компонування Fuchs 2 майже ідентичне компонування оригінального бронетраспортера Fuchs.

Дах десантного відсіку піднятий на 145 мм для більшого корисного об’єму. Систему вентиляції повітря також змінили для поліпшення комфорту бійців.

У машині збільшилася і вантажопідйомність до 9400 кг. Та одна з головних переваг – броня. Її також удосконалили.

У Fuchs 2 є пакет пасивної броні від бронебійних набоїв калібру 12,7 мм та 14,5 мм, уламків снарядів та поліпшений захист від мін. Також є модулі, що дають захист від 30-мм бронебійних снарядів у лобовій проєкції.

Для Fuchs 2 також існує комплекс активного захисту AMAP-ADS, який здатен уражати кумулятивні боєприпаси типу гранат для РПГ-7 та ПТУР.

При максимальній бойовій масі 22 000 кг Fuchs 2 є повністю амфібійним і рухається у воді двома гребними гвинтами.

БТР Fuchs 2 може бути оснащена широким спектром систем озброєння, включаючи власну одномісну башту, озброєну 30 мм гарматою і 7,62 мм кулеметом, а також різні ракетними установками, в тому числі протитанковими.

Новий єтап: Evolution

Fuchs Evolution — це логічний розвиток броньованої транспортної машини Fuchs 1, що добре зарекомендувала себе.

Мобільність, захист та надійність є ключовими характеристиками нової броньованої платформи, першим оператором якої потенційно стане саме Україна.

Спектр можливостей автомобільної системи розрахований на безліч завдань, які обирає сам замовник.

Можливі варіанти Fuchs Evolution:

• Классичний бронетрасопртер;
• Санітраний варіант;
• Інженерний варіант;
• Розвідувальний варіант;
• Командана машина;
• РЕБ варіант;
• Варіант артилерийскої підтримки;
• Саперний варіант.

Його довжина досягає семи метрів, маса – 25000 кг. Потужність дизельного двигуна становить тепер 455 л. Максимальна швидкість по шосе – 100 кілометрів на годину.

Також на випробувальному полігоні в Касселі Rheinmetall продемонстрував оновлену версію БТР Fuchs у чорному кольорі, яка отрималал бойовий модуль Natter 7.62.

Модульна концепція бойового модуля Natter 7.62 дозволяє інтегрувати різні комплекти кріплення для розміщення кулеметів в калібрах від 5,56 х 45 мм до 7,62 х 51 мм.

Natter має всесезонну систему датчиків FlexEye. Її характеристики дають можливість за допомогою цифрової обробки зображення одночасно відображати декілька цілей на екрані монітора оператора.

Кращий за БТР-4МВ1?

Порівнюючи новий німецький Fuchs Evolution з українським перспективним БТР-4МВ1, який українські розробники представили у 2017 році, перше впадає в очі різниця в озброєнні.

Стандартним бойовим модулем для БТР-4МВ1 вважається БМ-7 «Парус», втім, при необхідності може бути встановлений інший модуль, будь то «Штурм», «Шквал» або «Грім», які здатні боротися з бронетехнікою.

Rheinmetall поки пропонує для нового бронетранспортера Fuchs Evolution бойовий модуль Natter 7.62 з кулеметним озброєнням. Хоча Rheinmetall завжди здатна запропонували більш широкий спектр сучасного озброєння для своїх машин.

До прикладу Fuchs 2 може бути оснащений рядом систем озброєння, включаючи башту Rheinmetall E8 або легкий бойовий модуль Rheinmetall RLS 609.

Вага у бронетранспортерів доволі схожа, рішення, які прийняли фахівці Харківського конструкторського бюро ім. Морозова збільшили вагу БТР-4МВ1 до 24-25 т., що на 2-3 тони більше за старішу версію БТР-4.

Бронетранспортери відрізняє колісна форма, коли Fuchs Evolution має 6х6, то БТР-4МВ1 має 8х8.

У поєднанні із німецьким двигуном від Deutz та американською трансмісією Alisson максимальна швидкість – 110 км/год. Fuchs Evolution своєю чергою розвіває швидкість у 100 кілометрів на годину.

Fuchs Evolution отримав додаткове бронювання з використанням керамічних елементів та збільшену висоту даху десантного відділення.

Керамічна броня має меншу вагу у порівнянні зі сталевою, одночасно з цим, не поступаючись у міцності броньової сталі, а в чомусь навіть перевершуючи її.

При створенні БТР-4МВ1 розробники використали модульний підхід побудови бронезахисту і рознесену броню. Нова фронтальна частина машини отримала ефективний нахил та посилений захист, завдяки якому досягається значно більша вірогідність рикошетів снарядів.

Висновки

У першу чергу варто звернути увагу на можливі виробничі потужності – можна виготовляти пару десятків дуже гарних машин на рік, а можна виготовляти понад сотню непоганих машин на рік та закривати потреби бригад у бронетранспортерах.

Rheinmetall вже має досвід розгортання спільних підприємств у інших країнах, це має дозволити збирати в Україні значну кількість перевірних часом Fuchs щороку.

До прикладу, у 2021 році Харківське конструкторське бюро з машинобудування мало виготовити за рік 75 одиниць БТР-4Е.

Підприємство Rheinmetall, яке відкрили в Алжирі, має зібрати 1200 бронетранспортерів Fuchs 2 за приблизно 10 років, тобто 120 БТР на рік.

Також в Алжирі планують повністю локалізувати виробництво БТР, включаючи виготовлення двигуна та бойового модуля, що й в Україні можуть зробити.

Співпраця України з Rheinmetall у збиранні нових Fuchs Evolution, які також будуть створювати у різних версіях для широкого спектра завдань, має значно допомогти з посиленням Збройних Сил України.