Українська модернізація радянських штурмовиків Су-25

В попередньому матеріалі Українські модернізації радянських винищувачів ми коротко ознайомили з розробками українського оборонно-промислового комплексу по модернізації винищувачів Су-27 та МіГ-29, які Україна отримала у наслідок від Радянського Союзу, в сьогоднішньому ознайомимо з іншими модернізаціями радянських штурмовиків Су-25.

В Україні ремонтом та модернізацією штурмовиків Су-25 займається “Запорізьке державне авіаційне ремонтний завод “МіГремонт”.

На озброєння Повітряних сил ЗСУ в 2015 році був прийнятий модернізований штурмовик Су-25М1К.

Вона була створена на базі іншої модернізації – Су-25М1, що вперше українська армія отримала у 2010 році, та відрізняється зокрема встановленням комплексу захисту “Адрос” виробництва Державного підприємстві “НТК “Прогрес”.

Цей комплекс у рази підвищує захищеність літака від ракет з тепловим наведенням.

Су-25М1К переданий ПС ЗС 21 грудня 2018 року Фото: Аліса БірюковаМодернізований штурмовик отримав новий приціл – замість аналогового радянського виробництва на нього був встановлений інтегрований в прицільно-навігаційний комплекс АСП-17БЦ-8М2.

Читайте також: Штурмовик Су-25 – енциклопедія Мілітарного

Також там встановлено ряд іншого обладнання:

Апаратура споживачів супутникових навігаційних систем “ГЛОНАСС” та “GPS NAVSTAR” СН-3307
Модуль повітряних параметрів МВП-1-1В з пультом введення параметрів ПВП
Радіостанція Р-862, дороблена на бюлетенем 205/99-14БУ
Літаковий відповідач А-511
Бортова інтегрована апаратура навігації та посадки КУРС-93М-В
Малогабаритний літаковий далекомір МСД-2000В
Бортовий аварійно-експлуатаційний реєстратор польотної інформації БУР-4-1-10
Система реєстрації відео- і параметричної інформації СРВП-25
Кінцевий вимикач СД-Т8-787.15.01.01

Загалом у 2018-у році Повітряні сили ЗС України отримали три модернізовані штурмовики Су-25М1К.

Су-25 (за класифікацією НАТО — «Frogfoot») — одномісний броньований дозвуковий штурмовик, призначений для надання авіаційної підтримки у зоні бойових дій вдень та вночі за умов візуальної видимості цілі, а також знищення об’єктів із заданими координатами у випадку льотної погоди. Виготовлявся серійно на Тбіліському авіаційному заводі (за часів СРСР – авіаційний завод №31)