Танковий РЕБ: українські та російські розробки

Засоби радіоелектронної боротьби стали однією з основних складових протидії різноманітним розвідувальним та ударним дронам різних класів.

Досвід російсько-української війни показує, що FPV-дрони та квадрокоптери вартістю від п’ятисот до двох тисяч доларів можуть знищити бронетехніку вартістю у десятки мільйонів доларів.

Відповідно, гостро постає питання захисту дороговартісної бронетехніки від атак масових, дешевих та простих у виробництві дронів.

Крім того, ця загроза зовсім не одностороння: такі дрони активно використовують як російські так і українські війська.

Вантажопідйомність таких дронів може складати кілька кілограмів, це дозволяє їм нести радянські кумулятивні гранати до РПГ-7, такі як ПГ-7ВС.

Такі боєприпаси здатні пробивати до 400-мм броні, їх цілком може бути достатньо для знищення танків за умови влучання в бокові проекції, корму та верхню проекцію башти.

Висока маневреність, швидкість і розміри таких дронів роблять їх виявлення та ураження дуже складним або ж навіть неможливість.

Ці фактори роблять ураження таких дронів з “класничних” засобів протидії неефективним. Логічним рішенням у цій ситуації є не фізичне знищення загрози, а дія на її електроніку і зв’язок.

Однією з таких перспективних систем захисту стали станції РЕБ, що призначені для встановлення на бронетехніку.

Такі системи створюють “купол” з радіоелектронних перешкод над технікою, котрий має обірвати зв’язок між оператором та дроном на фінальному відрізку польоту.

Відповідно, після обриву зв’язку дрон сходить з курсу і шанси на влучання по бронетехніці значно  зменшуються.

Українські проєкти

В Україні подібні проєкти мають волонтерське або приватне походження, профінансовані державою проєкти комплексів РЕБ невідомі.

“Мілітарний” повідомляв, що українські інженери в рамках ініціативи випробовують обладнання для постановки радіоелектронних перешкод.

Інженери встановили зовнішній контейнер з усім необхідним обладнанням та антеною на башту танка Т-72.

Перспективна система вже пройшла перші випробування боєм та показала результати, які дають надію на її подальший розвиток.

«Ця коробочка за 3 тижні по виїздах на бойові завдання всі задачі виконала на відмінно, без жодного влучання навіть «по дотичній» від FPV. Хоча сусідні екіпажі зловили на одному з численних завдань по 2 кумулятиви кожен», – розповідають розробники.

За словами розробників, для протидії дронам комплекс налаштовували на роботу на частоті у 900 МГц, його робоча потужність становить 50 Вт.

Невідомо, чи був цей модуль був під’єднаний до енергомережі танка або ж працював від акумуляторів.

Іншим подібним виробом є Piranha – Armored Vehicles Dome 360 від компанії Piranha-Tech.

Комплекс РЕБ цієї компанії має характерний зовнішній вигляд у формі плавника.

Установка системи на техніку вимагає втручання у її корпус, обладнання поміщається в корпус, антени виводяться назовні.

Виробник заявляє, що система здатна придушувати як радіозв’язок, так і супутникову навігацію БПЛА. Piranha – AVD може глушити зв’язок супутникових систем навігації GPS, ГЛОНАСС, BeiDou та Galileo.

Потужність комплекту становить від 150 до 250 Вт, він створює захисне поле радіусом 700 метрів.

Російський комплекс “Волнорез”

“Волнорез” – це російський волонтерський комплекс радіоелектронної боротьби. Росіяни заявляють, що комплекс вже проходить польові випробування на території окупованого Криму.

Російські джерела повідомляють, що перша партія системи вже надійшла у зону бойових дій.

Вперше станцію “Волнорез” показали в серпні цього року на російському військовому форумі “Армия-2023”. Там комплекс показали на великій кількості бронетехніки, в тому числі й на танках.

За словами дослідника бронетехніки Андрія Тарасенка, “Волнорез” являє собою всеспрямовану антену подавлення з робочими частотами 0,3-6 ГГц, оснащену магнітною основою.

Її встановлення не вимагає доопрацювань і втручання в конструкцію танка. Система споживає 70Вт, що дає змогу підключити її до бортової системи живлення.

Потужність випромінювання сягає 30 Вт, радіус придушення становить 600-1000 метрів, вага одного модуля – всього 13 кілограмів.

Конструкція модулів герметична, вони можуть працювати в широкому діапазоні температур від -40 до +60 градусів.

«Це заявлені дані, як система себе покаже в бойових умовах можна тільки припускати, але заявлені характеристики цілком гідні. Необхідність встановлення модульних компактних (які не змінюють зовнішнього вигляду танка) систем більш ніж актуальна, і зараз питання, хто з цим завданням впорається краще», – сказав Тарасенко.

Він додав, що немає як абсолютного “меча”, так і абсолютного “щита” – рано чи пізно будь-які новинки нападу і захисту знаходять контрзаходи.

Подібними контрзаходами може стати впровадження модулів штучного інтелекту, які можуть допомогти дронам протидіяти системам РЕБ.

“Мілітарний” повідомляв про перспективний український дрон SkyKnight 2, який обладнаний такою системою.

Експерт Сергій Флеш у своєму Telegram-каналі зазначав, що вартість системи РЕБ “Волнорез” на автомобільному шасі може складати 2 мільйони рублів (близько 20 тисяч доларів).

Перспектива

Подібні системи постановки радіоелектронних перешкод у майбутньому можуть стати складовою частиною комплексів активного захисту бронетехніки.

Поєднання систем виявлення КАЗ та систем РЕБ допоможе завчасно виявити повітряну загрозу і оперативно привести в дію систему постановки радіоелектронних перешкод.

У перспективі, систему можна буде довести до спроможностей направленої дії РЕБ на дрони, що допоможе значно збільшити ефективність протидії подібним загрозам.