В Україні представили модернізацію БТР-60Д

Український оборонно-промисловий комплекс модернізує болгарські бронетранспортери, що були передані в рамках військової допомоги.

На початку року Україна почала отримуватми перші машини із траншу у 100 БТР-60, що зберігались на складах зберігання міністерства внутрішніх справ Болгарії.

Досить глибока модифікація переданих морально застарілих машин вкрай необхідна аби ті відповідали мінімальним вимогам сучасного поля бою. Крім того, БТР пройдуть капітальний ремонт.

Відносно проста модернізація торкнулась усіх параметрів бронетранспортера, включно з його мобільностю, захищеністю та вогневою потужністю.

Із радянського брухту у бойову машину

Перш за все варто зауважити, що старі радянські агрегати вже мало придатні до ремонту та нерідко фізично знощені, тому їх заміна є першою складовою для тих, хто планує їздити на цих бронетранспортерах.

Тому на БТР-60 старі спарені 90-сильні бензинові двигуни ГАЗ-40П разом з коробкою передач замінюються на два нових німецькі Deutz BF4M2012 потужністю у 102 кс.с. кожен. Тобто при вазі у 10 500 кг потужність машини становитиме 205 к.с.

Рішення встановити складнішу в експлуатації спарку із двох агрегатів замість одного двигуна пояснюється бажанням спростити та здешевити процес модернізації та зменшити кількість втручань у конструкцію машини.

Для прикладу, в ході болгарської модернізації машин до версїі БТР-60ПБ-МД1 для встановлення єдиного силового агрегату інженерам довелось повністю переробляти моторно-трансмісійне відділення та міняти геометрію бронекорпусу.

Більше про цю модернізацію можна прочитати у статті “Чи доцільно повертати у стрій радянські БТР-60?“

Компонування бронетранспортера теж притерпіло серйозних змін. Перш за все, замість вкрай незручних люків в обох бортах десантного відділення машини було врізано нормальні двері для комфортного виходу бійців.

Лавки для десанту, котрі в оригінальній машині були розвернуті “спина до спини”, тепер встановлені одна навпроти одної. Розробником зазначається, що вони призначені для розміщення семи десантників, однак візуально можна оцінити, що вони вмістять більшу кількість.

Окрім десантників в машині також розміщені троє членів екіпажу: командир машини, механік-водій та навідник. Останній оперує озброєнням у закритій кулеметній башті.

Озброєння залишилось оригінальним: великокаліберний кулемет КПВТ калібру 14,5 мм, а також спарений 7,62-мм кулемет ПКТ. Ефективність їх застосування має зрости за рахунок встановлення нового денного та тепловізійного нічного прицілу.

Механік-водій отримав українську тепловізійну систему нічного керування “СПО МБТ”. Вона представлена передньою та задньою камерою з денним та нічним відеоканалом, а також монітором з пультом керування.

Фронтальна камера забезпечує видимість полотна дороги в будь яку пору доби на відстані 600 метрів, а задня – до 25 метрів.

Захищеність машини теж була посилена шляхом встановлення рознесеного бронювання у вигляді додаткових панелей зі сталі Armox 500T. Розробником заявлено, що вона здатна витримати обстріл зі звичайного стрілецького озброєння та великокаліберного кулемету.

Варто зазначити, що після встановлення навісного бронювання бронетранспортер не втратив здатності рухатись на воді. Зі слів розробників, дослідна машина вже форсувала водойми та змогла в ній розвинути швидкість у 10 км/годину.

В ході доведення бронетранспортера до рівня БТР-60Д в ньому також встановлюється базовий комплект електроніки для української бронетехніки: нова цифрова радіостанція «Либідь К-2РБ» та система навігації СН-4215.