Білоруський ОПК готується до продажу росіянам

Інтеграція оборонно-промислових комплексів (ОПК) Росії і Білорусі піде за московським сценарієм.

Білоруська сторона вдячна Росії за те, що підприємства Білорусі отримали рівний з російськими доступ до федерального держоборонзамовленням. Про це нещодавно заявив голова Державного військово-промислового комітету Білорусі Сергій Гурульов.

 

Як пишуть «Білоруські новини», 24 грудня російський уряд видав постанову, згідно з яким у Росії при розміщенні замовлення для державних потреб, у тому числі в рамках держоборонзамовлення, до товарів, матеріалів та комплектуючих, країною походження яких є Білорусь, застосовується режим, аналогічний режиму, встановленого для товарів, матеріалів і комплектуючих російського виробництва.

 

Однак, на думку голови ГДержвоєнпрома, «підписання прем’єр-міністром Росії цієї постанови не говорить, що нас взяли туди і взяли …». Мова йде лише про те, що білоруські підприємства тепер мають право нарівні з російськими «боротися за цей ринок». Результат же боротьби аж ніяк не визначений, хоча з урахуванням інтелектуального потенціалу білоруської «оборонки» можна говорити, що у неї хороші шанси.

 

Нагадаємо, що про швидке зняття залишених обмежень для підприємств білоруського ОПК у доступі до російських держзакупівель (в тому числі в рамках держоборонзамовлення) оголосив Олександр Лукашенко ще у вересні минулого року, одразу після зустрічі з Володимиром Путіним у Сочі. За словами білоруського правителя, між лідерами двох країн була досягнута домовленість, що всі білоруські підприємства на рівних умовах з російськими зможуть брати участь у тендерах на закупівлі продукції для потреб держоборонзамовлення Російської Федерації.

 

На думку ряду експертів, така рівність буде на руку насамперед білоруським заводам, що випускають продукцію військового та подвійного призначення.

 

Справа в тому, що після розпаду СРСР оборонний сектор Білорусі опинився в непростій ситуації, тому що спеціалізувався в основному на виробництві комплектуючих, а виготовлення з їх використанням кінцевої оборонної продукції та озброєння залишилося в Росії.

 

Тому аж ніяк не випадковий постійний інтерес білоруського керівництва до кооперації з Росією у військово-промисловому секторі. Ще в 1994 році було підписано міжурядову угоду про збереження зв’язків між оборонною промисловістю двох держав, яке діяло до цих пір.

 

І нині головними покупцями продукції білоруських підприємств, підвідомчих Держвоєнпрому, є російські оборонщики. Згідно з інформацією наукового редактора журналу «Експорт озброєнь» Михайла Барабанова, станом на 2010 рік партнерами білоруського ОПК були більше 400 російських підприємств.

 

За даними ряду джерел, сьогодні вони мають науково-технічну і виробничу кооперацію практично з усіма НДІ, КБ і підприємствами ОПК Білорусі майже по 1600 найменувань продукції військово-технічного призначення. Ці вироби застосовуються при виготовленні російських танків, БМП і бойових машин десанту, броньованих ремонтно-евакуаційних машин, реактивних систем залпового вогню і снарядів до них, самохідних артилерійських установок, протитанкових і зенітних комплексів, стрілецької зброї, а також засобів ближнього бою.

 

Основу поставок білоруської продукції військового призначення в Росію складають навігаційні прилади, пілотажні системи, засоби космічної та супутникового зв’язку, антенні пристрої, радіостанції, бортові та стаціонарні обчислювальні комплекси, системи автоматизації та програмного забезпечення, а також оптико-механічне, контрольне та складальне обладнання для виготовлення надвеликих інтегральних схем.

 

Білорусь виробляє ряд зразків техніки спеціального та подвійного призначення, які взагалі не мають аналогів. В першу чергу це відноситься до важких багатовісних шасі, призначеним для монтажу різних систем озброєнь. Зокрема, грунтових мобільних комплексів типу «Ярс» і «Тополь-М».

 

Традиційно дуже високо оцінюються фахівцями білоруські програмні продукти, а також автоматизовані системи управління зброєю і військами. В останні роки досить високими темпами розвиваються розробки безпілотних літальних апаратів.

 

Тому цілком зрозумілим виглядає прагнення політичного керівництва Росії максимально задіяти потенціал білоруського ОПК в рамках реалізації програми переозброєння своїх збройних сил.

 

Тим часом багато білоруських експертів побоюються, що більш тісна співпраця несе в собі загрозу для підприємств ОПК Білорусі, які можуть бути поглинені російським бізнесом. Такі наміри, власне, в Росії і не приховують. Москві було б зручно купити на корені «оборонку» сусіда, щоб контролювати виробництво на всіх рівнях і убезпечити себе від політичних ризиків у разі виникнення проблем між двома країнами.

 

Більш того, експерти відзначають явні ознаки того, що рівний доступ до російського держоборонзамовленням був наданий білоруським підприємствам в обмін на прискорену їх інтеграцію до складу ОПК Росії.

 

Як неодноразово заявляв віце-прем’єр уряду Російської Федерації Дмитро Рогозін (він курує оборонзамовлення, ОПК, атомну і космічну промисловість, а також військово-технічне співробітництво), проблеми інтеграції та промислової кооперації в даній області є предметом постійної уваги вищого політичного керівництва Білорусі та Росії.

 

Особливу увагу російський віце-прем’єр звертає на те, що досягнута домовленість про необхідність горизонтальної та вертикальної кооперації підприємств оборонних секторів економіки двох країн. При цьому Дмитро Рогозін не приховує, які саме заводи особливо цікаві Росії. Це – «Інтеграл», Мінський завод колісних тягачів і МАЗ.

 

Правда, Рогозін обмовляється, що «промислова кооперація не обов’язково пов’язана з придбанням активів та викупом акцій. У нас є досвід останніх років найтіснішого взаємодії, особливо це стосується підприємств машинобудування та електронно-компонентної бази ». Зараз керівництву Білорусі і Росії важливо створити сприятливий клімат для того, щоб «самі підприємства знайшли найбільш комфортну форму з’єднання, метою якої є досягнення визначного науково-технічного, індустріального результату», заспокійливо заявляє Рогозін.

 

І тим не менше, серед білоруських аналітиків переважає думка, що при нерівність російського і білоруського економічних потенціалів, а також найсильнішої військово-політичній залежності Мінська від Москви рівноправна інтеграція оборонних комплексів навряд чи реальна.

 

Армія Білорусі