ЕМВ-314 “Супер Тукано”

Матеріал українського військового історика, доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрія Харука опубліковано на ресурсі Blogspot: https://atez72.blogspot.com/2019/10/314.html

У серпні 2019 року з’явились повідомлення про можливе придбання для Повітряних сил України штурмовиків ЕМВ-314 “Супер Тукано”. Що ж це за машина?

Історія “Супер Тукано” почалась у 1988 р., коли фірма EMBRAER спільно з ВПС Бразилії почала опрацювання варіанту навчально-бойового літака ЕМВ-312 “Тукано”, більшою мірою орієнтованого на виконання бойових функцій (протипартизанські операції та боротьбу з контрабандистами наркотиків). Сам “Тукано” заслуговує на окрему оповідь – літак створений наприкінці 70-х рр. минулого століття, виявився напрочуд вдалим, а серед його покупців були навіть британські Королівські ВПС та ВПС Франції. Але зараз не про це.

Літак-демонстратор, який отримав позначення ЕМВ-312Н, вперше піднявся в повітря 9 вересня 1991 р. Від базового варіанту він відрізнявся потужнішим двигуном “Пратт енд Вітні Канада” РТ6А-67 (1250 к.с.), подовженим на 1,3 м фюзеляжем, зміненою конструкцією аеродинамічного гальма та іншими деталями. У 1993 р. виготовили два прототипи, обладнаних ще потужнішими двигунами РТ6А-68 (1300 к.с.).

У такій конфігурації літак представили на конкурс у США, який мав на меті вибір перспективного єдиного навчально-тренувального літака для ВПС і ВМС (програма JPATS), але ЕМВ-312Н поступився швейцарському РС-9.

В серпні 1995 р. EMBRAER отримала контракт від бразильських ВПС на розробку на базі ЕМВ-312Н перспективного легкого штурмовика ALX (фірмове позначення ЕМВ-314 “Тукано”), призначеного, головним чином, для використання в системі патрулювання й захисту басейну р. Амазонки (SIVAM). Передбачалось створити два варіанти літака – одномісний і двомісний. Відповідно, перший прототип ЕМВ-312Н переобладнали в одномісний ЕМВ-314, а другий – у двомісний (розпочали випробування, відповідно, 2 червня і 22 грудня 1999 р.).

Літак ЕМВ-314 отримав ще більш потужний ТГД РТ6А-68С (1600 к.с.). Машина обладнана найсучаснішою авіонікою, включаючи “скляну” кабіну з великоформатними багатофункціональними індикаторами та ширококутним індикатором на тлі лобового скла. Передбачена можливість встановлення під фюзеляжної турелі з інфрачервоною оглядовою системою AN/AAQ-22 “Сафір”. На одномісному варіанті на місці другого пілота встановлений додатковий паливний бак.

“Супер Тукано” отримав вбудоване озброєння – два 12,7-мм кулемети М3З бельгійського виробництва (боєкомплект по 200 патронів) в крилі.

На підфюзеляжному і чотирьох підкрильних вузлах можна підвісити бойове навантаження масою до 1550 кг: авіабомби, бомбові касети, пускові установки НАР, контейнери з 20-мм гарматами, а також КР класу “повітря-повітря” ближнього бою МАА-1 “Піранья” (бразильського виробництва).

У ВПС Бразилії одномісний “Супер Тукано” отримав позначення А-29А, а двомісний – А-29В. Перші два серійні літаки були готові у 2003 р., а до кінця 2007 р. бразильські ВПС отримали усі 99 замовлених машин – 33 А-29А і 66 А-29В. “Супер Тукано” замінили у штурмових ескадрильях реактивні літаки ЕМВ-326 (зняті з озброєння) і турбогвинтові ЕМВ-312 (тепер використовуються лише як навчальні). А-29А/В використовуються в трьох штурмових ескадрильях 3-ї авіагрупи (1-ша у Боа-Віста, шт. Рорайма, 2-га у Порту-Велью, шт. Рондонія, 3-тя у Кампу-Гранді, шт. Мату-Гросу-ду-Сул), а також у 2-й АЕ 5-ї авіагрупи (Натал, шт. Ріу-Гранді-ду-Норті), яка відповідає за підвищену підготовку майбутніх пілотів бойової авіації. Крім того, на А-29В літає пілотажно-демонстраційна група “Фумака” (Пірассунунга, шт. Сан-Пауло). На кінець 2016 р. в строю залишалось 31 літак А-29А і 61 А-29В. Бразильські “Супер Тукано” активно застосовуються для повітряного патрулювання кордонів та боротьби з контрабандою наркотиків.

ЕМВ-314 з’явився дуже вчасно з огляду на ринкову кон’юнктуру: наприкінці першого десятиліття ХХІ століття почав вичерпуватись ресурс у штурмовиків А-37В та OV-10, що експлуатувались багатьма країнами, і “Супер Тукано” виявився підходящою заміною. Першою зарубіжною країною, яка проявила інтерес до ЕМВ-314, стала Венесуела, але продаж цій країні 36 літаків був заблокований урядом США, оскільки на “Супер Тукано” застосовані американські комплектуючі. А ось стосовно Колумбії у адміністрації США застережень не виникло. У 2006-2008 рр. ця країна отримала 25 двомісних ЕМВ-314 (до речі, досі усі експортні “Супер Тукано” замовлені лише у двомісному варіанті). Літаки надійшли у 211-ту, 312-ту і 611-ту штурмові ескадрильї. Вони активно застосовуються в бойових діях проти партизан. Саме колумбійські ЕМВ-314 першими з усіх однотипних літаків дебютували в бою в січні 2007 р.; вони ж першими почали застосовувати високоточну зброю – КАБ з лазерним наведенням “Гріффін” (ізраїльського виробництва). У складі ВПС Колумбії залишається 24 літаки ЕМВ-314.

У 2009-2010 рр. вісім ЕМВ-314 надійшло до Домініканської Республіки – в цій країні, як і в Колумбії, вони замінили штурмовики А-37В. У той же період 12 літаків отримали ВПС Чилі, а у 2018 р. ця країна докупила ще шість “Супер Тукано”. В Чилі “Супер Тукано” використовуються як навчальні – вони замінили американські машини Т-37. Експлуатуються вони в 1-й авіагрупі на авіабазі Лос Кондорес (м. Ікіке)

У 2010-2011 рр. почалось постачання ЕМВ-314 до Еквадору. Спочатку ця країна замовила 24 літаки, але згодом скоротила його до 18 екземплярів. Еквадорські “Супер Тукано” відрізняються менш потужними двигунами РТ6А-68А (1300 к.с.), однак обладнані підфюзеляжними турелями з теплові зорами, а в боєкомплект, поряд зі звичайними бомбами і НАР, входять КАБ “Лізард” із лазерним наведенням. Ці літаки служать у 2111-й і 2113-й ескадрильях, перша з яких відповідає за протипартизанські операції, а друга забезпечує підвищену льотну підготовку майбутніх пілотів. Низка інших латиноамериканських країн (Гватемала, Гондурас, Парагвай, Перу, Суринам) проявляють зацікавленість в придбанні “Супер Тукано”, однак контракти з ними з різних причин досі не укладені.

В листопаді 2010 р. “Супер Тукано” здобув перемогу на конкурсі в Індонезії. Ця країна у 2012-2016 рр. отримала загалом 16 ЕМВ-314, які у складі 21-ї АЕ замінили літаки OV-10C. Також вибрали “Супер Тукано” для заміни “Бронко” ВПС Філіпін, які замовили 6 літаків з опцією ще на 18. Поставки у цю країну мають початись у 2019 р.

Досить значного поширення ЕМВ-314 набувають в Африці, де урядам багатьох країн потрібні відносно недорогі, а разом із тим – сучасні штурмовики. Першою стала Буркіна-Фасо, яка у 2011 р. отримала три “Супер Тукано”. Наступного року два літаки надійшло до Мавританії. У 2013 р. шість “Супер Тукано” отримала Ангола. Малі спочатку замовила шість машин, але через прозаїчний брак коштів замовлення довелось скоротити до чотирьох екзмплярів, отриманих у 2018 р. “Супер Тукано” надійшли також до Сенегалу (три машини) і Гани (п’ять).

Один “Супер Тукано” (без вбудованих кулеметів) був придбаний американською приватною військовою компанією “Блеквотер”. У 2008 р. один А-29В був орендований ВМС США задля визначення його придатності для підтримки сил спеціальних операцій. А в грудні 2011 р. А-29В переміг в конкурсі на легкий штурмовик LAS, який проводився ВПС США. Характерно, що бразильська машина перемогла американського літака АТ-6В. Потенційний обсяг замовлень за цією програмою може сягнути 200 літаків, однак, швидше за все, вони не надійдуть до ВПС США, а будуть постачатись країнам-союзникам за програмою військової допомоги. Відповідно до вимого уряду США, складання А-29В за американськими замовленнями здійснюється на території країни – цим займається фірма “С’єрра Невада” (Джексонвілл, шт. Флорида). Першим отримувачем А-29В за програмою американської допомоги став Афганістан. У 2016-2018 рр. він отримав 26 “Супер Тукано”, які активно беруть участь в боях. Частина літаків перебуває на території США, де використовується для підготовки афганського льотного й технічного персоналу (формально ці літаки входять до 81-ї винищувальної ескадрильї ВПС США). У 2018 р. шість А-29В отримав Лівану. А у квітні 2017 р. оголошено про намір уряду США поставити до 12 штурмовиків А-29В до Нігерії. Літаки американського виробництва мають більш потужні засоби самозахисту. Зокрема, вони обладнуються станцією попередження про ракетний обстріл AN/AAR-60(V)2 та блоками відстрілу хибних цілей AN/ALE-47.

Україна цілком може стати ще одним “клієнтом” програми LAS. Якщо “Супер Тукано” надійдуть на озброєння наших Повітряних сил, вони цілком можуть стати “містком” до освоєння “справжніх” бойових літаків західного виробництва. Експлуатація “Супер Тукано” відносно недорога – приблизно 500 доларів за 1 льотну годину. Ціна самого літака коливається від 9 до 18 млн. доларів.