Сербська модернізація “Гвоздики”

Сербія паралельно з виробництвом нових артсистем (САУ «Нора» В-52 користується неабияким попитом на світовому ринку) не нехтує і модернізацією старих. Головна причина цього – неможливість через фінансові обмеження швидкого оновлення парку польової артилерії шляхом закупівлі нових артсистем.

«Нора» В-52 наразі надійшла на озброєння лише одного дивізіона Мішаної артилерійської бригади. А ось артдивізіони чотирьох загальновійськових бригад (в армії Сербії вони не мають жодного прикметника на кшталт «піхотна» чи «механізована», а іменуються просто і невибагливо, як у радянському колгоспі: 1-ша, 2-га, 3-тя і 4-та бригади) надалі юзають «Гвоздики» радянського виробництва. Всього їх є 72 – по 18 в кожному бригадному артдивізіоні.

Сербська програма модернізації «Гвоздик» офіційно була ініційована у 2020 році, хоча ймовірно реально почала реалізовуватись раніше – бо вже у 2021 році армія отримала перші шість модернізованих САУ «Гвоздика» М21. До кінця 2023-го армія мала вже 36 модернізованих самохідок, а у цьому році має отримати ще 12.

Характерною особливістю сербської програми є комплексність: модернізується не лише САУ, але й боєприпаси, а також система управління 1В12. Удосконалення САУ передбачає встановлення нових засобів управління вогнем, спостереження та зв’язку. В підсумку в десять разів вдалось скоротити час, потрібний на прив’язку вогневої позиції, наведення САУ і відкриття вогню.

Був реалізований режим стрільби MRSI (псевдозалп, коли в ціль одночасно влучає кілька снарядів, випущених з однієї гармати) і забезпечена можливість використання нових типів боєприпасів зі збільшеною дальністю стрільби.

«Гвоздика» М21 обладнана системою управління вогнем, яка включає балістичний обчислювач, тактичний термінал, інерційну навігаційну систему та телекомунікаційно-інформаційну систему ТКІ. На робочому місці командира і навідника встановлені монітори (з діагоналлю, відповідно, 10 і 8 дюймів). Механік-водій може користуватись тепловізійними камерами переднього і заднього виду; в командира теж є тепловізійна камера.

В боєкомплект САУ введені снаряди сербської розробки 122 mm TF М10 (поліпшеної аеродинамічної форми) і 122 mm TF М10GG (з донним газогенератором).  Максимальна дальність стрільби першим з них сягає 18,3 км, другим – 21,5 км (нагадаємо, що стандартним снарядом ОФ-462 «Гвоздика» стріляє максимум на 15,2 км). Додаткове озброєння – 7,62-мм кулемет М86 (ліцензійний варіант ПКТ) на турелі над люком модифікованої командирської башточки. Боєкомплект САУ – 40 снарядів і 250 набоїв для кулемета.

Тепер щодо модернізації комплексу 1В12. Як відомо, у первинному варіанті він включає чотири варіанти машин (на базі МТ-ЛБу), які відрізняються призначенням і складом обладнання: командно-спостережні машини 1В14 і 1В15 призначені для командира, відповідно, батареї і дивізіону, а командно-штабні 1В13 і 1В16 – для старшого офіцера батареї і дивізіону. В сербській термінології вони позначаються КОТ – komandno-oklopni transporter (тобто, командирський бронетранспортер). В ході модернізації їх привели до двох стандартів: 1В13 і 1В16 – до KOT M21v1, а 1В14 і 1В15 – до KOT M21v2.

Основа обладнання в обох варіантах – телекомунікаційно-інформаційна система, яка інтегрує короткохвильову і дві ультракороткохвильові радіостанції, тактичний термінал (планшет РС Tablet) з відповідним програмним забезпеченням для обміну даними і контролю стану системи, монітор з діагоналлю 18 дюймів для відображення цифрової мапи поля бою, робочу станцію (ноутбук) з відповідним програмним забезпеченням для управління вогнем, серверне і мережеве обладнання, а також переговорний пристрій на шість абонентів. Крім цього, машина обладнана метеостанцією.

До інших удосконалень належать система спостереження для механіка-водія (з передньою з задньою тепловізійними камерами), нова протипожежна система, нова система обігріву і кліматизації, а також дистанційно керований модуль озброєння DUBS M15 з 7,62-мм кулеметом М86 (альтернативно – з 40-мм автоматичним гранатометом).

Машина KOT M21v2 додатково комплектується виносною спостережною станцією UPAOS. Компактний пристрій важить 11,35 кг і встановлюється на тринозі. Він містить тепловізійну і телевізійну камери, а також лазерний віддалемір. UPAOS забезпечує виявлення та розпізнавання цілей, їх геолокацію, обмін даиним з військовою геоінформаційною системою, передачу даних до інших пристроїв в мережі.

Загалом сербська модернізація «Гвоздики» (і системи 1В12) виглядає доволі раціональною. Її перевага – комплексність, яка дозволяє суттєво підвищити бойові спроможності далеко не нової артсистеми.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9?t=true

Приватбанк: 4731 2196 4166 1818