fbpx
Стратегічний дрон “Глобал Гоук”. Частина 1
Андрій Харук Андрій Харук Військовий історик, доктор історичних наук, професор кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Останні публікації автора

Стратегічний дрон “Глобал Гоук”. Частина 1

RQ-4 Global Hawk БпА (Безпілотні апарати) Енциклопедія Світ США

Безпілотні літальні апарати RQ-4 “Глобал Гоук” є частими гістьми в повітряному просторі України. Літаючи вздовж лінії фронту на Донбасі та поблизу узбережжя окупованого Криму, вони збирають інформацію про ворога.

Завдяки можливості ведення розвідки на відстані до 300 км від лінії польоту, ці БПЛА не тільки повністю “бачать” всю територію окупованих районів Донецької та Луганської областей, але й “зазирають” у прикордонні російські регіони. Що ж являє собою “Глобал Гоук”?

За американською класифікацією, RQ-4 належить до класу HALE – High Alnitude, Long Endurance – тобто, висотний, з великою тривалістю польоту. І ці епітети він цілком виправдовує: тривалість польоту “Глобал Гоука” сягає 35-36 годин, час патрулювання на відстані 2222 км від бази – 24 годин, перегоночна дальність – 22 тисяч км, а стеля – понад 18 тисяч м. Машина вже не найновіша – бойову службу вона почала у 2001 р.

RQ-4 Global Hawk

Безпілотник має дюралевий фюзеляж-напівмонокок з герматичними відсіками бортового і розвідувального обладнання. Пряме крило великого видовження і V-подібне хвостове оперення виготовлені з композитів. Силова установка – один двоконтурний турбореактивний двигун “Роллс-Ройс” F137-RR-100 (військова версія цивільного АЕ3007Н).

Розміри “Глобал Гоука” немаленькі. Перші серії мали довжину 13,53 м, розмах крила 35,42 м і висоту 4,45 м, а починаючи з серії Block 20 ці параметри зросли, відповідно, до 14,51 м, 39,90 м і 4,69 м. зросла і маса корисного навантаження – з 907 до 1361 кг. Просто для порівняння: розмах крила пасажирського Боїнга 737-800 становить 34,30 м.

RQ-4 Global Hawk

“Глобал Гоук” проєктувався фірмою “Теледайн Райян Ерноутікал” з Сан-Дієго, Каліфорнія. В липні 1999 р. її купив концерн “Нортроп Грумман”. Робота на демонстраційному етапі фінансувалась Агенцією перспективних дослідних проєктів, більше відомою як DARPA. Її коштом виготовили сім прототипів YRQ-4A, перший з яких вперше піднявся в повітря 28 лютого 1998 р. Серійне виробництво почалось у 2003 р., і до 2015-го для ВПС США виготовили 45 серійних літаків у чотирьох варіантах: RQ-4A Block 10 (сім екземплярів), RQ-4В Block 20 (сім), RQ-4В Block 30 (21) і RQ-4В Block 40 (11).

“Блоки” різняться складом цільового обладнання. Зокрема, БПЛА Block 10 призначені для розвідки зображень (Imagery Intelligence, IMINT). Вони обладнані інтегрованим комплексом детекторів “Рейтеон” ISS (Integrated Sensor Suite). Він включає радар, який працює в режимі синтезованої апертури з можливістю селекції рухомих цілей, а також денні і тепловізійні камери. Block 20 мають удосконалений комплекс EISS (Enhanced ISS) і додатково – станцію електронної розвідки (Electronic Intelligence) “Нортроп Грумман” LR-100. Block 30, крім EISS, обладнаний удосконаленою станцією електронної розвідки “Нортроп Грумман” AN/ASQ-230 (ASIP – Airborne Signals Intelligence Payload). Нарешті, на Block 40 замість EISS встановлений радар “Нортроп Грумман”/”Рейтеон” AN/ZPY-2, який має антенну решітку з активним електронним скануванням. Встановлений також комплекс самооборони “Рейтеон” AN/ALR-89, який включає детектори лазерного випромінювання AN/AVR-3, радіолокаційного випромінення AN/APR-49 i AN/APR-90, станцію постановки завад і буксирувану пастку AN/ALE-50.

Крім власне літака і корисного навантаження (спецобладнання), система “Глобал Гоук” включає дві наземні станції: управління польотом під час старту й посадки (LRE – Launch and Recovery Element) і контролю місії (МСЕ – Mission Control Element). Типовий склад екіпажу – три особи: пілот в LRE, а також пілот і оператор бортового обладнання в МСЕ.

Літак обладнаний інерційною навігаційною системою з супутниковою корекцією, завдяки чому більша частина польоту проходить в автоматичному режимі. Розвідувальні дані й команди керування транслюються через супутник. Для цього БПЛА має широкосмуговий інтегрований комплекс зв’язкуAICS (Airborne Integrated Communication System).

Тепер коротенько про службу “Глобал Гоуків” у ВПС США. Ще під час випробувань, 29 березня 1999 р., розбився другий прототип. Причиною стала помилка в прийомі сигналів управління з землі. На долі програми ця втрата не позначилась. 20 листопада 2001 р. третій прототип здійснив перший бойовий виліт над Афганістаном. Вже 30 грудня була втрачена ще одна машина – п’ятий прототип розбився над територією ОАЕ, повертаючись до бази Аль-Зафра. 10 липня 2002 р. теж в ході повернення з місії над Афганістаном, але на цей раз на території Пакистану, розбився четвертий прототип. З того часу “Глобал Гоуки” брали участь в десятках операцій над Афганістаном, Іраком, Сирією, Лівією, Нігерією, Перською та Аденською затоками та багатьма іншими регіонами – у тому числі і над Україною та Чорним морем. Крім бойових операцій (та операцій, пов’язаних з національною безпекою) ці БПЛА використовувались для моніторингу районів стихійних лих – лісових пожеж в Каліфорнії, змлетрусу на Гаїті, цунамі в Японії, тайфунів на Філіппінах…

До 2011 р. ВПС списали усі вцілілі літаки YRQ-4A i RQ-4A Block 10. Вісім з них передали NASA та ВМС США. П’ять літаків RQ-4В Block 20 у 2009-2018 рр. переобладнали у варіант EQ-4B – ретранслятор радіозв’язку. Один з цих літаків 20 серпня 2011 р. розбився в Афганістані, решту продовжують службу разом з 20 RQ-4В Block 30 і десятком RQ-4В Block 40.

У 2012 р. доля “Глобал Гоуків” повисла на волосині. ВПС США вирішили вивести з бойового складу RQ-4В Block 30 і залишити натомість пілотовані літаки U-2S (Block 30 задумувався, власне, як заміна цих літаків). Але своє слово сказали законодавці: Конгрес США не дав згоди на цю операцію. В результаті в 2015 р. “Нортроп Грумман” і ВПС США підписали угоду про встановлення і випробування на “Глобал Гоук” трьох приладів, які використовуються на U-2S: фотоапаратів SYERS-2A i OBC та мультиспектральної камери MS-177. Для цього фірма створила універсальний адаптер корисного навантаження UPA, завдяки якому можна швидко змінювати склад обладнання.

Зараз тривають роботи з дальшої модернізації бортового обладнання “Глобал Гоуків” та їхніх наземних станцій. Однак доля цих БПЛА лишається невизначеною – ВПС США наполягають на виведенні з бойового складу в 2021 р. фінансовому році усіх ЕQ-4В і RQ-4В Block 30 щоб таким чином заощадити кошти на інші програми.

Станом на початок 2021 р. у ВПС США “Глобал Гоуки” служили в таких частинах:

9-те розвідувальне крило (Біл, Каліфорнія): 1-ша (навчальна) ескадрилья і 13-та розвідувальна ескадрилья Резерву ВПС (використовує літаки 1-ї ескадрильі).

319-те розвідувальне крило: 4-та (Андерсен на Гуамі, Місава і Йокота в Японії), 7-ма (Сігонелла, Сицилія), 12-та (Біл) та 348-ма навчальна (Гранд Форкс, Північна Дакота) розвідувальні ескадрильї.

53-тє крило має у своєму складі 31-шу випробувальну ескадрилью, а 412-те випробувальне крило – 452-гу ескадрилью льотних випробувань. Обидві дислоковані на авіабазі Едвардс (Невада).

Нарешті, на авіабазі Аль-Зафра (ОАЕ) знаходиться 99-та експедиційна розвідувальна ескадрилья, підпорядкована штабу 380-го експедиційного крила. Своїх штатних літаків вона не має, а використовує EQ-4B зі складу 348-ї ескадрильї.

Більшість перелічених ескадрилей використовує літаки RQ-4В Block 30, лише 4-та має RQ-4В Block 40, а 348-ма – суміш з RQ-4В Block 30 і EQ-4B.

To be continued…

RQ-4 Global Hawk БпА (Безпілотні апарати) Енциклопедія Світ США

Останні публікації автора