Військові показали найпоширеніші міни росіян

Сапери Президентської бригади продемонстрували найпоширеніші протипіхотні міни росіян.

Командир інженерно-саперного взводу розповів, що українські Сили захопили багато мін окупантів.

Військові інженери – незамінна складова українських Збройних сил як в обороні, так і в наступі.

Вони працюють з тим, чого уникає більшість – вибухівкою.

Пастки

У Президентській бригаді розповіли, що їм часто трапляються міни-пастки МЛ-8 розвантажувальної дії.

«Їх в основу ставлять на відходах з позицій, ставлять під протитанкові міни ТМ-62, під різні ящики», – розповідає сапер.

Коли військових заходить на російські позиції, то йому потрібно оглядати кожну ділянку місцевості, нічого не брати руками, дивитись під ноги, а кожен предмет стягувати спеціальними зачепами.

«Якщо побачили магазин, то він спочатку стягується, розряджається і тільки тоді його можна забирати», – зазначив сапер.

Також російські військові застосовують міни-пастки МС-3, які створені як пристрій невилучності для протитанкових та інших мін.

Конструктивно міна МС-3 нагадує міну ПМН, з лише різницею — в центрі верхньої сторони міни МС-3 є виступ.

Також принцип спрацьовування цих мін різний: міна ПНМ детонує від натискання її кришку, а міна МС-3 — навпаки, при знятті з неї навантаження.

ПМН та ПОМ

Проти піхоти російські військові активно використовують протипіхотні міни ПМН-4.

Ураження людині завдається шляхом руйнування нижньої частини ноги (стопи) під час вибуху заряду міни в момент наступу ногою на датчик цілі (вся верхня площина міни).

Зазвичай при вибуху міни руйнується майже повністю стопа ноги, якою солдат наступив на міну.

Ще до повномасштабного вторгнення Росія вже мінувала українську територію мінами ПМН-2, які не стоять на озброєнні України.

Фугасна протипіхотна міна натискної дії ПМН-2 спрацьовує від натискання вагою від 5 кг. Пластиковий корпус цієї міни – зелений або коричневий з детонатором у вигляді хреста. Їх встановлюють у ґрунт або на його поверхню.

Для безпечного мінування українських позицій російські військові використовують міни ПОМ-2.

«Міна дистанційного мінування, упавши вона розкривається та випускає чотири розтяжки на 8-10 метрів та на 24 години стоїть у бойовому режимі та потім самоліквідується, інколи може стояти два тижні», – розповідає військовий.

ПОМ-2 поміщають у касету по чотири штуки, кожна з яких розміщується у металевому циліндрі. Процес їхньої установки здійснюється засобами дистанційного керування.

Такий принцип мінування українських позицій окупанти використовували ще до повномасштабного вторгнення. У 2021 році на Донбасі виявили нову версію російської міни ПОМ-2.

Сапер з Президентської бригади додав, що багато захоплених російських мін вони потім використовують вже проти самих окупантів.

«Ті що незведені, ми знаємо, що воно безпечно, то ми собі забираємо. Багато використовують трофейних російських мін», – розповів сапер.

Якщо екземплярів трофейних мін мало, то її використовують для навчання особового складу.

Нагадаємо, у жовтні в Україні розробили повітряний безпілотник ST1, який призначений для пошуку мін.